Зазнала поразку на практичному семінарі з філософії, тепер боюся жити далі й взагалі чимось займатися в житті. Ненавиджу своє життя максимально
03-11-2021 18:31:44Дополнение от автора |
Усвідомлюючи,що вивчити 10 тем за тиждень не можна,я редагувала тексти лекцій своїми,зрозумілими для себе словами. 5 днів я безперервно займалася лише філософією з перервами тільки для того,щоб поїсти та хоча б годин 6-7 поспати. Я встигла пропрацювати лише 6 тем з 10 та сподівалася, що потрапиться питання з тієї теми, яку я конспектувала. Так і сталося,але,як з’ясувалося, це зовсім не гарантувало успіх. Питання було по темі, але тексту лекцій абсолютно ніяк не стосувалося. Я попросила про допомогу маму: вона в мене вчителька російської, вміє добре подавати інформацію. Вона написала доречну відповідь безпосередньо на поставлене питання. Але ця відповідь цю божевільну (кажу без жодної іронії) викладачку не влаштувала, і вона вимагала «переказати своїми словами». Вона завжди до всього придирається. Наприклад, коли якийсь інший студент дав відповідь на своє питання, вона сказала, що це не він сам написав, а типу якийсь блогер чи ще хтось, хоча цей студент сказав, що чесно готувався. Мама переформулювала текст «простою селянською мовою», бо викладачці потрібно було, щоб відповідь була написана якнайпростіше. Але й передана більш простими словами відповідь її не влаштувала: вона сказала, що поставила би за це максимум 60% (в моєму ВНЗ немає 5-бальної системи, все виставляється у відсотках: 51-70 – це «3», 71-90 – це «4», а 91-100 – це «5»). А ще викладачка сварила кожного студента: «вы все сегодня совершенно не готовы!». Ці слова мене просто добили, я не змогла стримати сліз. Я безперервно ридала півтори години й ніяк не могла зупинитися. В голові крутяться питання: Чому мою працю не цінують? Невже я ніхто в цьому суспільстві? Нащо я жертвувала власним здоров’ям? Чи є сенс взагалі щось робити в житти, прикладати до чогось сили, якщо мені от так просто в душу плюють? Навіщо взагалі освіта, якщо в мене через цю дуру ніколи не буде диплому з відзнакою? Нащо взагалі жити, якщо я вже точно ніколи не зможу працевлаштуватися в Україні, бо зі звичайним дипломом значно збільшується конкуренція, та плюс до того я інвалід і перший час ще й іноземний громадянин? Ну в кого взагалі виникне бажання брати на роботу таку тупу людину, як я? Але це ще не все, що віднімає в мене бажання жити. Ця ситуація з філософією мене просто добила. В мене були й інші переживання задовго до цього. Крім цього, мені не дає спокою поставлений завідомо помилковий психіатричний діагноз. Справа в тому, що в якийсь момент мені стало настільки моральне погано, що я подумала про те, щоб почати ходити в так зване "відділення неврозів"(хоча в тому, що там працюють саме з неврозами, я вже сильно сумніваюся), в яке мені мало не з дитинства пропонувала звернутися мама. Але для того, щоб узяти напрям, необхідно було відвідати дільничного психіатра. На консультації з місцевим психіатром я поскаржилася на безсоння тривожність і нав'язливі думки. Отримала офіційний діагноз "епілептичний психоз". При цьому я не скаржилася ні на марення, ні на галюцинації, ні на втрату пам'яті або свідомості, що реально характерно для цього діагнозу. Я не говорила, що я когось "бачу" або "чую", тому що у мене немає ніяких голосів, мені нічого не здається. Більше того,ні на денній, ні на нічній енцефалограмі у мене НЕ виявили епіактивности. На якій підставі мені поставили цей діагноз,я і уявити не можу, враховуючи ще те, що двічі я була в обласного психіатра, який мені встановив розлади адаптації (швидше за все, їх він мені поставив замість розладів аутистичного спектру, бо ставити РАС не дозволяють офіційні протоколи – про це я дізналася з його відео лекцій), невроз та тривожно-фобічний розлад і сказав, що я НЕ є психічно хворою, але потребую психотерапії. Констатував, що в людей з неврозами ніколи не може бути органічних психічних захворювань типу шизофренії,параної,психозів,депресії та подібних). Прописав вітамін Д, рибний жир і триптофан (оскільки я категорично проти ліків з хімічним складом). Але тепер я серйозно боюся,що він стане істотною перешкодою на шляху до імміграції. Ну й ще я жахливо втомилася від новин та розмов про ковід та вакцинацію (філософиня, до речі,також дуже багато говорила на цю тему) та від ситуації на Сході. Таке відчуття, що не конфлікт, не війна ніколи не закінчиться. Ці всі фактори в сукупності мене просто вижимають. До того ж, я не знаю, як буду здавати практичні та контрольні роботи,бо мій стиль мови, в силу генів та в тому числі синдрому Аспергера, дуже далекий від розмовного навіть в побуті,він ближче до офіційного та публіцистичного, щось середнє між ними. |
03-11-2021 18:32:02Дополнение от автора |
А через прокторинг я тим більше не зможу скласти іспит, викладачка доведе мене до ще більш сильної істерики. А замінити її або поскаржитися комусь на неї неможливо, бо вона завідувача кафедри. Я настільки подавлена… Немає ні сил, ні бажання щось робити, ставити якісь цілі, чогось прагнути. Навіть для того, щоб просто включити ноутбук та описати свою проблему, мені довелося прикласти дуже великі зусилля. Я навіть на це ніяк не могла зібратися, годину сиділа на ліжку та дивилася в одну крапку, якби замерла на одному місці. Не хочеться взагалі щось робити, від слова взагалі. |
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 03-11-2021 19:32:57 |
1
Добрый вечер! Скажите, какую помощь Вы хотите получить? Вы очень эмоционально переполнены и это видно в тексте . Скажите, что Вам больше всего сейчас беспокоит , то что Вы можете что-то не слать и это поставит под угрозу Ваше будущее или Ваш ошибочный диагноз ? Психиатрический диагноз это лишь примерное понимание какому Вас функционирует психика. Обычно с такими вопросами обращаются индивидуально ща терапией, чтобы разобраться. Какие у Вас отношения с родителями ? |
Виберіть психолога для консультування з приводу самооцінки та впевненості в собі, відчуття власної гідності та цінності, любові до себе
03-11-2021 20:37:18Дополнение от автора |
Турбує не стільки ймовірність не скласти іспит, але точне розуміння того, що диплом з відзнакою мені вже не отримати, а через це значно підвищуваметься конкуренція при працевлаштуванні. І діагноз теж турбує. Якщо сформулювати дуже коротко - мене тривожить усвідомлення того, що рано чи пізно відбудеться якась життєва подія/події, яка/які перекреслять моє життя, повністю закриють можливість самореалізації. 10 листопада я планую звернутися до відділення неврозів (?) та, в першу чергу, спробувати добитися скасування діагнозу або/і заміни його хоча б на більш правдоподібний, і за можливістю звернутися за психотерапією, якщо її там надають. Якщо ж її там не проводять, то буду звертатися в реабілітаційний центр. Але зараз великі вихідні, тому в даний конкретний момент не можу цього зробити, а підтримки потребую саме зараз. Що стосується батьків, батька в мене немає, з мамою в нормальних взаємовідносинах. |
Екатерина Павловна Березина (Харьков) 03-11-2021 20:56:40 |
Доброго вечора. Відчувається, що ви дуже включені в цю ситуацію з екзаменами, з викладачкою. Але якось ви дійшли до того, що маєте зараз, ви спілкувались з різними людьми, зо може означати ваше вміння комунікувати, домовлятися - спробуйте спиратись і на цей досвід також, не знецінювати свої досягнення - вони ваші, і люди різні. Мені хочеться відокремити вас від цієї викладачки, вона - не весь ваш світ.
Що стосується конкурентності при працевлаштуванні, я вам відверто скажу, що зазвичай оцінки не запитують работодавці, а якщо запитують, то це може означати трохи абьюзивне відношення до співробітників - навіщо їм відмінники? А стосовно клієнтів, то наприклад у мене ще ніхто не запитав ані диплому, ані сертифікату психотерапевтичного. Я знаю таких людей, хто нормально заробляє і має багато клієнтів без психологічної освіти, хоча це погано, звичайно. Відповідно до війни на Сході та ковіду - то ми з вами, надалі, при всьому бажанні не можемо вирішити цю проблему, в значить і не можемо брати за це відповідальність. Багато відомих людей працювали в роки Другої світової війни, творили і насолоджувались своєю справою. А ще добре, що у вас є підтримка мами - на це також можна спиратися і брати ресурс з ваших теплих відносин. |
Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) 03-11-2021 20:58:24 |
Доброго дня! Перш за все, вітаю на сайті свою майбутню колегу.
Думаю, Ваші переживання дещо перебільшені. Кожен з нас (тих, що зараз консультує на цьому сайті, і не лише) колись був студентом. І практично у кожного студента були викладачі, яким було важко догодити. Іноді сесію не вдавалося закрити місяцями. Так, пригадую, було у нас із предметом загальної психології на І курсі педагогучного ВУЗу. Пам'ятаю одногрупницю, яка майже весь перший семестр другого курсу намагалася отримати залік. Підручник з загальної психології був вивчений вже майже на пам'ять. А викладач говорив: "Навіщо Ви мені підручник переказуєте, я й сам почитати його можу", - і вкотре не ставив оцінку в залікову книжку. Студентське життя воно таке, має свої складності. і чи варто через них впадати у відчай? цитата:
Я безперервно ридала півтори години й ніяк не могла зупинитися. В голові крутяться питання: Чому мою працю не цінують? Невже я ніхто в цьому суспільстві? Нащо я жертвувала власним здоров’ям? Чи є сенс взагалі щось робити в житти, прикладати до чогось сили, якщо мені от так просто в душу плюють? Навіщо взагалі освіта, якщо в мене через цю дуру ніколи не буде диплому з відзнакою? Ответ отредактирован автором 03-11-2021 21:02:55 |
Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) 03-11-2021 21:39:12 |
1
цитата:
але точне розуміння того, що диплом з відзнакою мені вже не отримати, а через це значно підвищуваметься конкуренція при працевлаштуванні. |
04-11-2021 09:58:30Дополнение от автора |
Дякую за відповіді. Швидше за все, Ви праві з приводу моєї включеності в ситуацію. Але форма навчання, на якій я навчаюся - повністю дистанційна й має свої переваги. Дистанційна освіта - це приблизно на 90% самоосвіта, бо всі практичні роботи здаються на спеціальний електроний портал, іспити проходять також дистанційо в форматі відеоконференції. А більшість викладачів (точніше, ВСІ, крім філософині) взагалі ставлять оцінки за заліки та іспити лише на основі практичних робіт та тестів, тобто по суті можна навіть не вчити нічого, а тільки аналізувати інформацію, переробляти матеріал. Вступати на очну форму мені не дозволили мої фізичні обмеження (в мене ДЦП, спастична діплегія; інтелект повністю збережений, обслуговую себе практично повністю сама, складнощі лише з ходьбою по вулиці, підняттям важких предметів та в тому, щоб робити щось на висоті, ну й ще проблеми з рівновагою). До того ж, я завжди була перфекционістом. І як би я не намагалася це перебороти - витримувала мінімум місяць-два, довше "плювати" на навчання я не могла, також не могла спокійно реагувати на крики та якісь несправедливі зауваження вчителів - в мене одразу починається самоненависть, аутоагресія. Саме тому я навіть була змушена в 7-8 та 10-11 класах навчатися індивідуально, щоб робити все в повному обсязі та дуже якісно, в класі я в буквальному сенсі нічого не встигала, я не встигала робити всі домашні завдання. Фактично з цією ж метою я пішла саме на дистанційне навчання у ВНЗ, в надії, що буду все встигати без шкоди для власної самооцінки та здоров'я. А коли я навчалася в школі (школу закінчила загальноосвітню, до речі, з золотою медаллю; мама мене возила туди на своїй машині), я могла в прямому сенсі слова просидіти над д/з всю ніч, лиш би тільки все зробити, і лиш би тільки до мене не було жодних претензій, жодної незаслугованої критики, жодних криків або агресії з боку викладачів. Щоправда, мені зовсім не давалися точні предмети - математика, фізика, хімія... Але, на щастя, були доброзичливі вчителі, і вони ставили гарні оцінки фактично за старання, за мої зусилля. А викладачка з філософії в душу наплювала по суті всім, бо вона назвала всіх непідготовленими, сама не розуміючи, що встигнути глибоко вичтити 10 тем за тиждень фізично неможливо. Мовчу вже про студентів, в кого є, наприклад, батьки похилого віку, які потребують догляду, діти. Хтось з них може, наприклад, не дай Бог, в лікарні лежати. Викладачка цього взагалі не враховує. Мене вона відчитала за те, що я запізнилася лише на 3 (!) хвилини, і вона ще нічого не починала говорити. Я навіть не відволікала нікого. А якщо в мене електричність відключили, Інтернет нестабільний чи, наприклад, з лікарень з обласного міста телефонують (часто за медичною допомогою доводиться їздити в обласний центр, бо в моєму місти єдині кваліфіковані компетентні лікарі - це приватні стоматологи, і те не всі) ? Ну й ще в неї паранойя на списування. Але для підготовки я кожень день сиділа за філософією з 9 ранку до години ночі з перервами тільки на прийом їжі, в загальній складності витративши на підготовку не менше 13 (!) годин. При цьому я відчувала дуже сильне мозкове напруження, біль у м'язах шиї від тривалої нерухомості та моральну виснаженість, а ще біль у м'язах рук, тому що доводилося дуже довго друкувати на клавіатурі. Не дивлячись на те, що я ще в школі зрозуміла, що ні до чого доброго такі знущання з себе не доведуть, я стиснула зуби і конспектувала, думаючи: "я підготуюся, гарно відповім, але хоч без прокторингу, це того варто". В результаті зі мною от так вчинили. Зараз тепер зате доводиться лікувати руки нейростимуляцією, і тимчасово відмовитись від будь-якої інтелектуальної роботи (я підробляю копірайтером та репетитором з російської та суспільствознавства, щоб хоч якось копити гроші на імміграцію), тому що зараз я дуже сильно перевантажена. Але щодо працевлаштування ви мене заспокоїли, дуже дякую за детальні пояснення й дякую, що поділилися досвідом, ця інформація для мене дуже корисна. Вчора хоч спати легла з думками: "Ну отримаю я тоді "3", і слава Богу". А філософію за мене погодилась зробити мама. Вона, як і я, розуміє, що філософія для моєї професії мені не дуже потрібна, а нервів з нею я витрачу багато, розуміє, як мені важко. Сама мама, щоправда, дуже би хотіла, щоб в мене був червоний диплом, але тиску не проявляє, розуміючи, що так жертвувати здоров'ям для навчання не варто. |
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 04-11-2021 15:39:35 |
Вы очень переполнены. Консультирование на сайте не решит Ваш вопрос, к сожалению. Он даст Вам возможность только выговориться. У Вас есть страх сделать ошибку, которая может кардинально изменить Вашу жизнь, а также то, что Вас кто-то будет оценивать. На сегодняшний день есть много вариантов по образованию и от того, что у Вас будет диплом с отличием не значит, что Вы хорошо устроитесь на работу. Здесь больше важны Ваши коммуникативные способности. Диагноз это тоже не приговор, а лишь понимание примерное, как функционирует Ваша психика на данном этапе. Обычно это корректируется на индивидуальной терапии. Поговорите со своим врачом есть ли у Вас такая возможность получить терапию, если нет, то смотрите на сайте специалиста и начинайте терапию. Я бы Вам рекомендовала обратиться к аналитически ориентированному психологу, психоаналитику при поддержке Вашего лечащего врача психиатра. Медикаменты не лечат, а лишь снимают симптом на какое-то время, чтобы Вы могли начать терапию и разобраться с причинами
|
Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) 04-11-2021 16:09:44 |
1
Доброго дня! На цьому сайті я, мабуть, як ніхто Вас розумію. У мене точно така ж форма ДЦП, і в свій час я точно так же намагалася старанно вчитися. І іноді я також дуже втомлювалася. І лише зараз я розумію з власного досвіду, наскільки важливо берегти своє здоров'я, Якщо 20 років тому я могла іноді спати всього лише 3-4 години і цього мені вистачало, то зараз буває таке, що мені й 8 годин замало. Через своє захворювання Ви, мабуть, не маєте достатньо спілкування з друзями. Тому навчання - це основна Ваша діяльність, і успіхи в ньому справді для Вас дуже важливі. Ви дійсно дуже багато працюєтенТому кожна низька оцінка сприймається як образа. Тим паче, що Ви звикли до того, що вчителі можуть ставити Вам оцінки не за реальні знання, а за Вашу працьовитість. цитата:
(школу закінчила загальноосвітню, до речі, з золотою медаллю цитата:
Щоправда, мені зовсім не давалися точні предмети - математика, фізика, хімія... Але, на щастя, були доброзичливі вчителі, і вони ставили гарні оцінки фактично за старання, за мої зусилля. Тож, можливо, Вашій викладачці філософії треба подякувати за те, що ставиться до Вас як до здорової людини? І я б радила Вам все-таки більше піклувватися про своє здоров'я, більш відпочивати від роботи за компютером, окрім навчання переключати свою увагу на щось інше. |
04-11-2021 18:50:32Дополнение от автора |
Я не думаю, що хороші відзнаки мені ставили через моє захворювання. Складати вступні іспити замість єдиного державного іспиту - оце, так, цього мені фактично дійсно вдалося добитися саме через інвалідність. А щодо оцінок, швидше за все, вчителі просто бачили мою наполегливу старанність, виснаженість, іноді навіть істерики через перевтомлення, і вони просто розуміли, що я вкладаю в навчання максимум, це вони й цінували. І щодо медалі теж, звісно, погоджуюсь: якщо б не інвалідність і якщо б не ковід (у 2020 році обов'яхзковий ЄДІ скасували через пандемію), то з фізики, математики та хімії в мене були б одни "3", тому що вони мені дійсно не даються, як і малювання. І швидше за все, так відбувається не стільки через ДЦП, скільки через РАС, бо для аутистів дуже характерна особливість, - в чомусь досягати дуже великого успіху, а якісь предмети зовсім не розуміти. Темпл Ґрандін навіть визначила три типи мислення аутистів: вербально-фактологічне (це якраз мій тип мислення; таким, як я, важко дається математика й хімія, виникають труднощі зі сприйняттям малюнків і власне малюванням, але віднінно розвинуті мовні та навіть письменницькі здібності), образне (такі люди навпаки мають складнощі з написанням творів, формулюванням висловлювань, алгеброю та іноземними мовами, їм дуже легко дається геометрія) і музикально-математичне. Щодо сну: я визначила, що для повноцінного відпочинку мені потрібно спати 9 годин. Не 8, не 7, не 10, а саме 9, бо, поспавши саме стільки часу, я відчуваю себе найбільш комфортно. Я навіть спробувала планувати свій розпорядок дня у відповідності зі власними біоритмами.. Але, всеодно доводиться жертвувати. З іншого боку, з цієї ситуації з філософією я зрозуміла, що не треба працювати для когось. Працювати треба для себе, якщо якісь конкретні знання мені дійсно потрібні для того, щоб жити в своє задоволення і/або реалізувати свої специфічні інтереси. Друзі в мене є лише в мережі. Власне, через особливі інтереси в оточенні мене мало хто розуміє, бо вони практично всіх дратують, я з ними всім набридла. Добре, що хоч вдалося відстояти право на майбутню імміграцію - спочатку мама мене категорично не хотіла відпускати. Так от, мене заспокоїв сам факт про скасування червоних дипломів в Україні, бо ридала я не через майбутню трійку, а через усвідомлення підвищеної конкуренції при працевлаштуванні, а в РФ не залишуся не при яких умовах. Що стосується філософії, тут справа, скоріш за все, не в мені, бо на тій лекції не хвалили нікого. Про всю групу сказали, що ніхто не підготовлений. І причина навіть не стільки в здоров'ї, скільки в тому, що викладачка дала роботу, яку майже нікому не під силу виконати в такий короткий термін. Ну й ще в неї характер такий, що в неї просто "не заведено" нікому ставити "відмінно". Тому я й кажу: "Ну поставить вона мені 3 (а не 5 й не 4) в диплом - ну і нехай, слава Богу, лиш би тільки атестувала, тобто не позбавила мене диплому як такого. А з приводу клієнтів, я розумію, що той чи інший психолог (в тому числі я) комусь може підійти, комусь - не підійти, і це абсолютно нормально. Якщо б я відчувала від клієнта злість на мене, то спокійно б намагалася виправити ситуацію, але якщо б я почула якісь грубі, неприпустимі слова, я би просто відмовила б у консультації та порадила би обрати іншого спеціаліста, з яким клієнту було б дійсно комфортно. Це ж етично, хіба не так? |
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 04-11-2021 20:10:22 |
|
Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) 04-11-2021 20:25:39 |
1
цитата:
іноді навіть істерики через перевтомлення, цитата:
то з фізики, математики та хімії в мене були б одни "3", тому що вони мені дійсно не даються, як і малювання. цитата:
А щодо оцінок, швидше за все, вчителі просто бачили мою наполегливу старанність, виснаженість цитата:
5 днів я безперервно займалася лише філософією з перервами тільки для того,щоб поїсти та хоча б годин 6-7 поспати цитата:
А з приводу клієнтів, я розумію, що той чи інший психолог (в тому числі я) комусь може підійти, комусь - не підійти, і це абсолютно нормально. Якщо б я відчувала від клієнта злість на мене, то спокійно б намагалася виправити ситуацію, але якщо б я почула якісь грубі, неприпустимі слова, я би просто відмовила б у консультації та порадила би обрати іншого спеціаліста, з яким клієнту було б дійсно комфортно. Це ж етично, хіба не так? |
05-11-2021 09:24:06Дополнение от автора |
Як я вже казала, 10 листопада я планую звернутися до відділення неврозів та, в першу чергу, спробувати добитися скасування брехливого діагнозу або/і поборотися за заміну його хоча б на більш правдоподібний (бо це питання на даний момент для мене є найбільш важливим), і за можливістю звернутися за психотерапією, якщо її там надають. Якщо ж її там не проводять, то буду звертатися до психолога в соціально-реабілітаційний центр. Щиро дякую всім за підтримку й змістовні відповіді. |
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 05-11-2021 09:31:44 |
1
Вы можете проконсультироваться с несколькими психиатрами и тогда у Вас будет более полная картина. Диагноз это лишь примерное понимание как функционирует у Вас психика и это можно корректировать вместе со специалистом в терапии |
Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) 05-11-2021 11:06:34 |
1
цитата:
я вже казала, 10 листопада я планую звернутися до відділення неврозів та, в першу чергу, спробувати добитися скасування брехливого діагнозу або/і поборотися за заміну його хоча б на більш правдоподібний (бо це питання на даний момент для мене є найбільш важливим), і за можливістю звернутися за психотерапією, якщо її там надають. Якщо ж її там не проводять, то буду звертатися до психолога в соціально-реабілітаційний центр. |
06-11-2021 11:31:09Дополнение от автора |
цитата:
я радила б Вам більш-менш тривалу терапію у приватного психолога цитата:
Якась нещасна "трійка" з філософії призвела до того, що Ви втратили сенс життя. цитата:
Звичайнісінька "трійка" призвела до того, що Ви ненавидите своє життя. А що буде, коли Ви зустрінетися зі справжніми негараздами в житті? цитата:
А тепер давайте уявімо, що викладачка філософії ставиться до Вас як до звичайної здорової студентки, тому й поблажок ніяких не робить. Хіба це погано? цитата:
Вона оцінює реальні знання. І так, впринципі, має бути. І Вам треба звикати до того, що хтось прийме до уваги Ваш фізичний стан, а хтось взагалі не зверне на нього уваги. цитата:
Просто в неї такі критерії оцінівання. І як викладач вона має на це право. цитата:
З приводу оцінок я пригадую, як колись в 10 чи 11 класі я не впоралася з роботою по хімії. Вчитель тоді багато "двійок" поставив, а мені ставити боявся. Тож я сама попросила його поставити мені "двійку". Після цього вчитель сказав, що більше став мене поважати. |
06-11-2021 12:19:04Дополнение от автора |
цитата:
Через своє захворювання Ви, мабуть, не маєте достатньо спілкування з друзями. цитата:
Тобто, не бажаючи бачити Ваші істерики, вчителі завищували Вам оцінки? Ця Вашв дитяча модель поведінки збереглася, виходить, і до сьогодні. Але з викладачкою філософії вона не працює. цитата:
Якщо ж Ви сама розумієте, що істерики є наслідком перевтомлення, який сенс говорити Вам про те, що відпочивати треба більше? цитата:
Вибачте за прямоту, але в такому разі чого варта Ваша золота медаль? цитата:
Взагалі оцінки ставляться не за наполегливу старанність чи виснаженість, а за реальні знання, Те, що робили для Вас вчителі, особисто я назвала б ведмежою послугою. Вас не навчили реально сприймати результати своєї праці. На жаль. Вам прищепили світосприйняття: "Мені всі винні". |
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 06-11-2021 12:33:58 |
1
Я думаю, что Вы цепляетесь за получение этих знаний и хороших оценок, как способ зацепиться в этой жизни, чего-то достичь и чувствовать наравне с другими людьми, которые чувствуют себя здоровыми. Вам это стоит больших усилий и труда. Вы можете найти специалиста и работать онлайн, сейчас для этого много возможностей и не играет большой роли, где Вы проживаете. Так же Вы можете найти специалиста по бюджетной цене и сказать сколько Вы готовы оплачивать. Есть варианты кейсовых клиентов, когда начиняющий специалист берет по льготой цене клиента в терапию. |
06-11-2021 12:41:09Дополнение от автора |
Ще я дуже довго не могла зрозуміти, наприклад, як рішати рівняння з протилежними знаками типу -5+х+3 = 20, тому що я не розуміла, що таке "міняти знак на протилежний. І мама мені пояснювала також деталізовано, як я від природи всю інформацію сприймаю: обводила -5 і казала: "смотри, вот это вот отдельное число", +х обводила і казала: "И вот это отдельное число" і так далі, і "Когда число через равно (обводила його в квадрат, щоб в мене була графічно-візуальна асоціація) перепрыгнуло, тогда плюс надо заменить на минус, а минус - на плюс; а когда не перепрыгивает, оставлять). І в старших класах вчителі за подібним принципом мені детально "розжовували" все те, що я з точних наук не розуміла. Якщо ж вони бачили, що я дуже наполегливо, довго й вперто намагаюся зрозуміти матеріал, але всеодно не розумію, вони просили мене просто структуровано, акуратно конспектувати підручник. І я їм дійсно за це дуже вдячна, бо, як я вже казала, якщо б не вони - невідомо, ким і де я би зараз була. Швидше за всі, я була б в інтернаті й виконувала б там якусь некваліфіковану працю. А це хіба життя? Хіба так мені потрібно було побудувати свою долю? "Крайнощі" в знаннях, коли з одних предметів є просто бліскучі навички й здібності (навіть не натреновані, але відмінні, майже ідеальні; я от, наприклад, не пам'ятаю такого, щоб мені хоч раз доводилося переписувати хоч один твір, щоб хоч в одному диктанті в мене було б більше 3 помилок, щоб хоч колтсь була б трійка з суспільствознавства чи двійка з англійської), а з інших доводиться зазнавати повний крах - це звичайна аутистична риса. Не думаю, що через це мені би краще було закінчити 9 класів з довідкою. Та й ВНЗ я була б змушена залишити при всьому бажанні навчатися: мене би просто відчислили через інформатику, БЖ та філософію, бо вони вимагають логічного мислення (мовчу вже про те, що задачі з БЖ власне відносяться більше до фізики, а не до БЖ). Ну або, якщо б не мама, я би знайшла, можливо, інший вихід - попросила би це зробити іншу людину взамін на щось. |
06-11-2021 12:48:10Дополнение от автора |
Щодо тези "мені всі винні". Ні, мені ніхто нічого не винен. І ніхто нікому нічого не винен в принципі. Просто той життєвий сценарій, який був в мене, я вважаю оптимальним. Хиба було б краще, якщо б я, закінчивши 9 класів з довідкою через малювання, технологію, креслення та фізику "висіла на шиї" в мами? Думаю, що ні. Навпаки, наприклад, зараз, я допомагаю їй з побутовими справами, щоб максимально її від них звільнити. Повну раковину посуду і підлогу помити - це те, що я реально можу виконати, це мені по силах. А от логічні зв'язки розуміти дано не кожному. |
06-11-2021 12:51:31Дополнение от автора |
Забула ще додати такий важливий момент: в школі я вчилася навіть не для оцінок. Мені було дуже приємно радувати самих вчителів, я не хотіла їх розчаровувати. Я ніколи не пробачала собі, якщо не виконала завдання своєчасно, тому що переживала за свою репутацію саме перед ними. |
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 06-11-2021 13:21:42 |
Вы должны понимать, что Вы можете мыслить немного по другому, чем остальные. Посмотрите, какие Ваши сильные стороны и где бы Вы могли достичь большего результата для себя, а не других . Много талантливых людей имеют аутические склонности . Вы говорите, что Вам нужно, чтобы кто-то помог разъяснить
|
Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) 06-11-2021 14:41:32 |
1
Доброго дня! цитата:
А от якщо я не іммігрую, то я,звісно, буду змушена покінчити з життям, бо жити без цього не можу, це мій спецінтерес. У деяких дітей (людей) з інвалідністю є тенденція переоцінювати свої можливості. А Ваша мама знає, що Ви мрієте про іміграцію. Знає про Ваші суіцидальні думки з цього приводу? А як Ви зі своїми обмеженими можливостями будети жити в чужій країні без мами, яка за Вас навіть інколи домашнє завдання виконує? Дуже добре, що Ви можете помити посуд чи підлогу, але для самостійного життя цього досить недостатньо. Перш за все, щоб вирішувати якісь життєво важливі питання, Вам треба буде спілкуватися з людьми. А це Вам дається важко. Якшо у Вас щось не виходить, починаються істерики. А коли людина починає істерити, навколишні просто відвертаються від неї. І навіть ті, хто міг би допомогти, не розуміють, шо ій треба. цитата:
иба було б краще, якщо б я, закінчивши 9 класів з довідкою через малювання, технологію, креслення та фізику "висіла на шиї" в мами? цитата:
Медаль фактично нічого не варта, цитата:
школу закінчила загальноосвітню, до речі, з золотою медаллю цитата:
Навіть в 9 класі, коли я складала іспит,я завжди перевертала паспорт гербом на парту,тому що особисто мені неприємно на ці символи дивитися,я завжди при можливості стараюся їх уникати. Ну й ще момент такий: спочатку я хотіла в Білорусь,а не в Україну - одразу після школи, а атестат впливає на вступ до ВНЗ. Потім, щоправда, в 10 класі зрозуміла що РБ - не дуже демократична країна,і віддала перевагу Україні, алк через пандемію довелося зачекати з імміграцією, обравши для навчання дистанційну форму освіти в Росії. Коли поїду в Україну (а якщо не вийде, то в ЄС) - медаль навіть брати з собою не буду,мамі залишу. цитата:
У мене немає в цьому особливої потреби. цитата:
Я попросила про допомогу маму: вона в мене вчителька російської, вміє добре подавати інформацію. Вона написала доречну відповідь безпосередньо на поставлене питання. Але ця відповідь цю божевільну (кажу без жодної іронії) викладачку не влаштувала, і вона вимагала «переказати своїми словами». |
06-11-2021 14:57:48Дополнение от автора |
цитата:
Вы должны понимать, что Вы можете мыслить немного по другому, чем остальные. Посмотрите, какие Ваши сильные стороны и где бы Вы могли достичь большего результата для себя, а не других . Много талантливых людей имеют аутические склонности . |
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 06-11-2021 14:59:20 |
1
цитата:
Дякую, що допомогли мені це усвідомити. Хоча б хтось мене почув |
06-11-2021 15:47:53Дополнение от автора |
цитата:
Все-таки виходить, що Ви не надто цінуєте своє життя, коли так легко говорите про самогубство. Життя Україні для Вас зараз не більше, ніж фантазія. І воно виявиться не зовсім таким рожевим, як Ви його зараз уявляєте. Якщо Ви думаєте, що Вас тут будуть чекати як спеціаліста, то Ви дуже розчаруєтесь. Так, згодна, я не дуже ціную власне життя. Але особисто мені це й не особливо потрібно, бо без імміграції для мене нічого немає сенсу, це дійсно так. А хто Вам сказав, що я вважаю життя в Україні/ЄС "рожевим" ? Імміграція - це якраз період, який буде найважчим за все моє життя, і триватиме 5 років. Ніхто не казав, що це легко, тому що це дуже велика й тривала мета. Це буде навіть набагато важче, ніж операція, яку мені робили в 2016 р. по виправленню контрактур, з гіпсуванням на 2 місяці та дворічною реабілітацією. А які цілі досягаються легко? Напевно, тільки одна - лежати в ліжку й нічого не робити, сидіти в телефоні й дивитися кіно, лише це, все останнє легким не буває, тим більш імміграція, при чому не тільки в іншу країну, але навіть в інше місто. цитата:
фактично така людина не працює, а лише отримує відсоток від мінімальної зарплати за те, що фірма користується її трудовою книжкою і не плптить якісь податки цитата:
А Ваша мама знає, що Ви мрієте про іміграцію. Знає про Ваші суіцидальні думки з цього приводу? цитата:
А як Ви зі своїми обмеженими можливостями будети жити в чужій країні без мами, яка за Вас навіть інколи домашнє завдання виконує? цитата:
А коли людина починає істерити, навколишні просто відвертаються від неї. І навіть ті, хто міг би допомогти, не розуміють, шо ій треба. цитата:
Ви настільки ненавидете країну в якій живете, що готові на себе накласти руки. цитата:
Якби Ви, приміром, думали про те, яке плаття надіти на вечірку з друзями чи спішили до косметолога (вибачте за приклади), Вам би просто ніколи було плекати свої образи на викладачів. цитата:
Ви не змогли переказати своїми словами текст, який написала для Вас мама. Яку оцінку в такому разі мала поставити Вам викладач? |
06-11-2021 15:51:33Дополнение от автора |
цитата:
Вы просто думаете неменого по другому, чем остальные и это дает Вам возможность мыслить нестандартно, творчески. Вам нужно научиться этим пользоваться. |
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 06-11-2021 16:46:15 |
1
Скажите, какие у Вас отношения с родителями? Кто Вас поддерживает? |
Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) 06-11-2021 19:09:26 |
цитата:
Це буде навіть набагато важче, ніж операція, яку мені робили в 2016 р. по виправленню контрактур, з гіпсуванням на 2 місяці та дворічною реабілітацією цитата:
Так, згодна, я не дуже ціную власне життя. Але особисто мені це й не особливо потрібно цитата:
Напевно, тільки одна - лежати в ліжку й нічого не робити, сидіти в телефоні й дивитися кіно, лише це, цитата:
(деталізація алгоритму процесу, ретельне вивчення законодавства, щоб нічого не порушити). цитата:
З якими обмеженими можливостями? цитата:
Вступати на очну форму мені не дозволили мої фізичні обмеження (в мене ДЦП, спастична діплегія; інтелект повністю збережений, обслуговую себе практично повністю сама, складнощі лише з ходьбою по вулиці, підняттям важких предметів та в тому, щоб робити щось на висоті, ну й ще проблеми з рівновагою). цитата:
При цьому я відчувала дуже сильне мозкове напруження, біль у м'язах шиї від тривалої нерухомості та моральну виснаженість, а ще біль у м'язах рук, тому що доводилося дуже довго друкувати на клавіатурі. цитата:
А що мені завадить працювати й платити податки, хто не дасть? цитата:
А як Ви в цілому собі уявляєте переказ ПРОСТОЮ мовою тексту людиною, яка навіть в побуті говорить в офіційно-публіцістичному стилі через розлади аутистичного спектру? цитата:
, в одного студента на її парі відбулася галюцінація, і він через це потрапив до психлікарні й в нього перевернулося все життя? цитата:
З власного досвіду знаю, що це не завжди так. цитата:
Тим більше я тут не живу,я тут існую. цитата:
А Ви колись були в Росії, |
Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться
Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователиЧтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.
|
Наші психологи
Похожие онлайн консультации
Рекомендуємо
Неуверенность в себе. Что такое подлинная уверенность? Независимость от мнения окружающих? Самостоятельность? Уверенность – это вера в подлинное Я, вера в себя. Про эффект самозванца.
Ложные убеждения о самооценке, вроде «высокая самооценка — это нарциссизм». Самооценку принято делить на высокую и низкую, адекватную и неадекватную. Миф первый — бывает завышенная и заниженная самооценка.
Психологический тест, предложенный Мэрилин Соренсен, психологом, поможет определить, страдаете ли вы от низкой самооценки.
О самооценке и принятии сейчас не говорит только ленивый. Всем хочется видеть рядом с собой сдержанных, спокойных, щедрых, благородных, а вернее, удобных людей. С ними ведь спокойно: они не позарятся на чужое, не проагрессируют и предпочтут ваши инт