Question

19-08-2021

Доброго дня, у мене проблема, я собі накручую багато негативних думок щодо відносин. у мене є хлопець і я завжди чекаю від нього того, що він розіб'є моє серце (А відчуваю навпаки, що він зі мною і любить мене). У мене до цього були відносини де мій тоді (уже колишні1й) хлопець сказав кілька фраз які сидять у мене в голові, типу -я не знав як тебе звідти вигнати- (коли ми проводили час разом) і -мій рівень довіри до тебе на самому низу- (коли я його запитала ким він працює чи влаштувався працювати)..... тепер я напушена і чекаю таких пакостей від хлопця, хоча він хороший і такого не робив... як перестати накручувати собі
У нас все добре але будь який натяк на те що він (наприклад) не відписує мені 10 хвилин одразу в голові думка що він мене не любить і робить це все навмисно і я йому набридаю.

Вопрос от: nika38; Возраст: 21

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

19-08-2021 13:06:36Дополнение от автора

минулі відносини розірвала у листопаді минулого року, а ці відносини почалися через пів року після цього. Розрив я пережила нормально, я дуже рада що ці жахливі відносини закінчилися. зараз я бачу схожість між цими двома хлопцями, вони обоє мовчазні і зазвичай багато речей тримають в собі, хоча цей хлопець з яким я зараз зустрічаюся робить більше кроків мені на зустріч і розкривається, більше довіряє. Це правда, моя самооцінка зазвичай підкріплюється моїми досягненнями і моєю цінністю, наприклад я допомагала хлопцеві вирішити питання з пошуком роботи (це моя ініціатива, бо я цим займаюся, тому я була рада почувати себе важливою для нього), а зараз він ці всі справи, з якими я йому допомагала старається виконувати сам. Я дуже багато вкладуюсь у ці відносини і деколи мені здається що я це роблю більше ніж мій хлопець. Я так багато вкладуюсь і боюся що він зробить так само як і минулий при тому всьому що я зробила. я розумію що це не нормально і мені здається я це роблю щоб "підлизатися" і більше йому подобатись. і всеодно ж порівнюю ці відносини що були, аби, нібито "не допускати минулих помилок" (хоча я впевнена що у минулому у мене не було "помилок" у колишніх відносинах, це просто хлопець не підходящий)

19-08-2021 13:23:43Дополнение от автора

З хлопцем я неодноразово розмовляла про це, він, як мені здається - такий же як і я, він дуже скромний і тихий і, як він казав - не міг повірити що така дівчина як я може на нього звернути увагу (він класний, но його самооцінка в цьому плані думаю не дуже далека від моєї), ось... і він мені не говорив слів "я тебе люблю" кілька місяців, не запрошував на побачення так, як це зазвичай роблять. По суті для мене виглядало ніби ці відносини ініціювала я і за вуха все притягнула, ніби я його добивалася (бо він дуже невпевнений в собі) а зараз мене лякає що те, що я його добивалася може аукнутись і він не буде цінувати мене (він мене цінує зараз, я відчуваю, але ці страхи накручуються і сидять в голові). І я говорила йому що хотіла би більше ініціативи від нього у відносинах, більше турботи про мене у вигляді сюрпризів чи подарунків чи знаків уваги. Я вкладуюся тим, що готую смачно їжу, роблю масажі, як би це не звучало, дбаю за його самопочуття і за те аби від почувався спокійно у відносинах і не переживав що я його кину і піду до когось іншого (за це він переживає сильно). А в свою чергу він так не робить, не дбає за те, аби я була впевнена, що він мене любить... Він старається щось там робити в цьому плані але цього замало для мене..... І про те, наскільки сильно я вкладуюсь у відносини я сприймаю як "підлизування". Може у мене викривлене поняття того, як мають виглядати відносини, хто що має у відносинах робити і як почуватися в них щасливими. Я не знаю.

19-08-2021 13:54:13Дополнение от автора

Бо в минулих відносинах я теж це зробила, я їх ініціювала по суті. Дбаю = кажу як він для мене важливий і тому подібне, заспокоюю словами що люблю його і потрібен мені тільки він, що я не дивлюся на інших хлопців зараз. Він старається тим що знайшов роботу аби жити зі мною, розказав про мене батькам, купляє час від часу мені солодоші (після того як я сказала що мені це потрібно). У мене турбота вимірюється тим, що він може у мене вкладатися і проявляти ініціативу в турботі, там запитати чи я голодна, чи втомилася, заспокоїти коли це потрібно і таке. Він не говорить першим що любить мене і мене це дико бісить, ніби я ще досі не заслужила його любові. Достатньо це коли я відчуватиму що я для нього значу багато і, буквально, він не хоче бути без мене. щоб я розуміла, що коли виникнуть якісь проблеми у відносинах чи інші - він не грюкне дверима і не піде, а залишиться зі мною і заспокоїть мене.
Я себе відчуваю тягловою тільки тому що я проявляла більше ініціативи ніж він, бо він не впевнений в собі зовсім. Якби я цього не робила то цих відносин би не було. на початку я це відчувала сильно, зараз уже ситуація покращується дуже добре. Но поки всеодно не достатньо

19-08-2021 14:13:25Дополнение от автора

Так я йому це все говорила. Ви праві, я напевно не правильно розумію як мають виглядати щасливі відносини, я егоїстична в цьому плані і думаю про те аби я була щасливою і про те що мене зробить щасливою. Як можна працювати над відносинами?

20-08-2021 12:09:04Дополнение от автора

Наші відносини зароджувалися приблизно 6 місяців, протягом цього часу ми просто спілкувалися і у мене були до нього такі почуття, ніби я не хочу йому щось нав'язувати чи липнути до нього, хотіла щоб у нього все було добре і він був щасливий. Мені тоді не стільки було важливо аби він був зі мною, скільки аби у нього все було добре. Це були справді теплі відчуття і я його тоді, можна сказати, "відпустила". За цей час я спілувалася з іншими хлопцями, (дякую уваги мені вистачає) і через те що він не проявляв ніякої ініціативи у плані відносин (лише двічі здається запросив "пити пиво" і провести час разом, проводили час як друзі), я була впевнена, що він і ніяких відносин не хоче. Тому я не наполягала, ми просто спілкувались. (у спілкуванні він ініціативу проявляв)
Потім після поцілунку з ним я була дуже сильно рада, (у мене правда до нього якісь особливі почуття і ставлення обережне, не так як до інших хлопців було), но навіть після цього він поводив себе так холодно, що я була впевнена, що для нього це нічого не означало і це був просто поцілунок.
Потім, оскільки ініціативи від нього було все ще мало, я почала спілкуватися з іншим хлопцем і АЖ ТОДІ, мій теперішній хлопець почав проявляти ініціативу, запрошувати мене прогулятись і тп і я весь час відмовляла. З ним мені було дуже складно. Ми навіть коли проводили час разом могли просто мовчати.
Зараз уже кілька місяців як ми у відносинах, говорили багато про наші стосунки про наше знайомсво і наше ставлення один до одного, і він розповідав що у нього було те ж саме, він переживав що я до нього ставлюся як до усіх інших хлопців і просто з нього прикалуюсь (але це вже його загони). Зараз у мене теж такі почуття, що я хочу, аби він був щасливий, але змінилося те, що я хочу, аби він був щасливим і ділився цим зі мною. Зараз ми маємо почати жити разом, це його ініціатива була піти на роботу (хоча він зараз студент і йому цього можна було поки не робити) і тому подібне. У мене до нього хороше ставлення, я би не сказала, що це переходить у тип відносин "мама-дитина", але це перейде, як мені здається, якщо тільки розкриватимусь, говоритиму за свої переживання, старатимусь рослабитись з ним, бути спокійною. Це складно, поки він напружений. Я відчуваю його переживання, навіть вчора говорили, що він сильно боїться що я піду від нього якщо він не зароблятиме гроші..... а я боюся що він піде від мене якщо я не готуватиму смачно....

20-08-2021 12:13:19Дополнение от автора

Як ми говорили з моїм партнером, йому колись теж сильно розбили серце, що він через це боїться проявляти свої почуття. Це нормально буде з ним про це поговорити? І я відповідно про своє розкажу. Чи у таке краще не лізти? Є ще проблема, що я боюся перейти межі особистого, але я не розумію які є межі у відносинах тепер. Через цього колишнього, який буквально мені зламав мозок, мені здається, що запитати "ким ти працюєш" уже є перехід в особисті межі, через які переходити не можна. Як тепер мені почати адекватно сприймати які є межі? як мені їх можна знести і чи треба. Чи можна з хлопцем говорити про все все як от дитячі травми (чи у моєму випадку дорослі уже), чи це не повпливає погано на відносини?

20-08-2021 12:27:22Дополнение от автора

Я хочу, мені здається, що я хоч розумітиму що з ним робити, розумітиму чому він такий скупий на почуття (хоча він досить люблячий, щирий) і він сам казав, вчора був такий випадок, він не міг мені по телефоні сказати "цьом" бо навколо були люди (незнайомі) в магазині і він "боїться". Мене це трохи, мягко кажучи дивує. І потім через багато слів листування, він каже, що замість постійних образ на його поведінку він хотів би почути "давай я допоможу тобі з цим впоратись. Підемо на вулицю і будемо говорити цьом один одному поки тобі не стане комфортно це говорити".
Я правда сильно обіжаюсь на те, що він так себе поводить, а він обіжається на те, що я хочу більше і більше від нього уваги коли він боїться це дати. По суті виходить у мене травма через яку я хочу багато доводів любові до мене, а в нього травма через яку він свою любов боїться проявляти.
Мені здається, якщо я розумітиму чому він себе так поводить, розумітиму де саме йому зробити боляче - не робитиму йому боляче там а постараюсь з часом заспокоїти і "приласкати", і надіюсь він зрозуміє де робили боляче мені і постарається щось з цим робити. У нас виходить діаметрально протилежні проблеми.

20-08-2021 12:30:13Дополнение от автора

У мене закритий простір - мої батьки і ситуація в сім'ї, мій фінансовий стан (поки не найкращий, але все налагоджується), моє здоров'я фізичне. Мої листування з друзями і розмови з друзями. І мій процес навчання і мої здобутки в навчанні. Він дуже розумний і може мене критикувати, я критику не люблю, тому якісь мозгові перевірки для мене табу. Все інше він може мене запитати в теорії і мені має бути комфортно про це розповідати, я досить відкрита

20-08-2021 12:32:39Дополнение от автора

А для нього я виділяю (я бачу) межі такі як особистий простір, бо раз ми житимемо разом, я боюсь і не хочу зазіхати на його особистий простір аби він не сказав мені так як колишній "я не знав як тебе вигнати" чи "я не знав як сказати що ти мені набридла", хоча ми поговорили з ним і домовились в таких випадках одразу говорити, що "мені треба трохи побути самій чи самому" і тп. не знаю як це працюватиме

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Алексей Лемещук
(Одеса)

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) · Answer 1 · 2021-08-19 10:56:46

Как давно вы разорвали предыдущие отношения?
Как пережили разрыв?
Как обстоят дела с вашей самооценкой?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 2 · 2021-08-19 11:13:02

Доброго дня.
Скоріш за все, Ви не перепрожили попередню втрату стосунків і зараз це впливає на теперішні. Крім цього, Ви перепровіряєте свої гіпотези безпосередньо у хлопця? Також, припускаю, що Ваша самоцінність пов'язана з увагою інших, механізм якої сформувався у Вашому дитинстві.

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2021-08-19 13:14:25

цитата:

Я дуже багато вкладуюсь у ці відносини і деколи мені здається що я це роблю більше ніж мій хлопець

Ви казали про це хлопцю? Якого "вкладу" хотіли б від нього?

цитата:

. я розумію що це не нормально і мені здається я це роблю щоб "підлизатися" і більше йому подобатись.

Що саме "ненормально" і що саме робите, щоб "підлизатися"?

цитата:

і всеодно ж порівнюю ці відносини що були, аби, нібито "не допускати минулих помилок" (хоча я впевнена що у минулому у мене не було "помилок" у колишніх відносинах, це просто хлопець не підходящий)

Було б класно, якби Ви проаналізували детальніще минулі стосунки індивідуально зі спеціалістом, адже помітно, що Вас це питання ще досі хвилює.

цитата:

Це правда, моя самооцінка зазвичай підкріплюється моїми досягненнями і моєю цінністю, наприклад я допомагала хлопцеві вирішити питання з пошуком роботи

Це Ваша "зона розвитку". Можливо лише через "допомогу" Ви можете добрати тої уваги, котрої не вистачає в стосунках.

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 4 · 2021-08-19 13:35:23

цитата:

а зараз мене лякає що те, що я його добивалася може аукнутись і він не буде цінувати мене (він мене цінує зараз, я відчуваю, але ці страхи накручуються і сидять в голові).

Як Ви думаєте, звідки цей страх, який "немає під собою підгрунття"?

цитата:

як би це не звучало, дбаю за його самопочуття

Як саме Ви про це дбаєте?

цитата:

А в свою чергу він так не робить, не дбає за те, аби я була впевнена, що він мене любить... Він старається щось там робити в цьому плані але цього замало для мене..... І

Як саме він "старається"? А як Ви зрозумієте, що Вам достатньо? В чому ще у Вас вимірюється турбота, окрім подарунків? Яка ця межа "достатньо"?

Якщо Ви відчуваєте себе в цих стосунках "тягловою", то чому у них залишаєтеся?

Ответ отредактирован автором 19-08-2021 13:36:21

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 5 · 2021-08-19 14:04:24

цитата:

У мене турбота вимірюється тим, що він може у мене вкладатися і проявляти ініціативу в турботі, там запитати чи я голодна, чи втомилася, заспокоїти коли це потрібно і таке. Він не говорить першим що любить мене і мене це дико бісить, ніби я ще досі не заслужила його любові.

Ви йому казали саме ці слова?

цитата:

Достатньо це коли я відчуватиму що я для нього значу багато і, буквально, він не хоче бути без мене.

А це вже не гармонійні стосунки, а созалежність. Гармонійні стосунки - це коли Вам добре і разом і окремо. Коли Ви дивитеся не один на одного, а в одному напрямку. Коли Ви не є двома половинками одного цілого, а коли Ви дві окремі особистості, що створюють разом третю - особистість стосунків, пари. Скоріш за все, Ви через партнера, хочете несвідомо покрити якісь Ваші дитячі дефіцити.

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 6 · 2021-08-19 15:48:28

цитата:

я егоїстична в цьому плані і думаю про те аби я була щасливою і про те що мене зробить щасливою.

Те, що Ви хочете бути щасливою не робить Вас егоїсткою, просто, скоріш за все, Вам тяжко спиратися на саму себе і Ви шукаєте опору в партнерові.

цитата:

Як можна працювати над відносинами?

Найкращий варіант - це почати індивідуальну психотерапію (проаналізувати краще минулі стосунки, теперішні тощо).

Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) · Answer 7 · 2021-08-20 07:36:06

Спочатку не могла зрозуміти ваш запит, а потім зрозуміла, що вам необхідно працювати індивідуально.

Наталія Крилова (Ужгород) · Answer 8 · 2021-08-20 09:13:17

Добрий день!

цитата:

Я себе відчуваю тягловою тільки тому що я проявляла більше ініціативи ніж він, бо він не впевнений в собі зовсім

Схоже, що ви потрапили у пастку співзалежності.
Вихід з цього становища - довготривалий, кропіткий шлях за допомогою психолога.

Наталія Крилова (Ужгород) · Answer 9 · 2021-08-20 09:13:19

Варто будувати стосунки у здоровому гармонійному напрямку, а не «мама»-«дитина».
Любити людину це давати йому свободу бути собою, жити своїм життям і давати жити йому.
Які почуття у Вас до нього?

Ответ отредактирован автором 20-08-2021 09:17:10

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 10 · 2021-08-20 12:20:21

цитата:

Це нормально буде з ним про це поговорити? І я відповідно про своє розкажу. Чи у таке краще не лізти?

А Ви особисто хочете цього? Що Вам дасть ця розмова, як думаєте?

Наталія Крилова (Ужгород) · Answer 11 · 2021-08-20 12:27:16

цитата:

Є ще проблема, що я боюся перейти межі особистого, але я не розумію які є межі у відносинах тепер

Про межі варто визначитися і домовлятися, я думаю.
Межі можуть змінюватися, можуть бути більш жорсткі, або коливатися в залежності від розвитку відносин.
Які межи для себе Ви визначаєте? Який особистий простір для закритий для нього?

Наталія Крилова (Ужгород) · Answer 12 · 2021-08-20 12:36:54

Варто запитати у нього, про що він в цьому стані відносин не бажає говорити. З часом і розвитком відносин це, звісно, може змінитися.
Нормально, коли у людини навіть у стосунках є свої особисті закриті зони. Це не порушує довіру, бо ви відноситесь до нього з довірою і симпатією.
Чи дозволяєте Ви собі і йому мати закриті теми на теперішній час?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 13 · 2021-08-20 18:44:30

Доброго дня! Багато разів перечитувала написане Вами... Два хлопці, дві різні ситуації, а Ваші реакції практично однакові... Так, певне, залишилася травма від перших стосунків з хлопцем. Але, як на мене, не вона є осовною проблемою того, що з Вами відбувається. Ви пишете "Я дуже багато вкладуюсь у ці відносини і деколи мені здається що я це роблю більше ніж мій хлопець. Я так багато вкладуюсь і боюся що він зробить так само як і минулий при тому всьому що я зробила. я розумію що це не нормально і мені здається я це роблю щоб "підлизатися" і більше йому подобатись. і всеодно ж порівнюю ці відносини що були, аби, нібито "не допускати минулих помилок" (хоча я впевнена що у минулому у мене не було "помилок" у колишніх відносинах, це просто хлопець не підходящий)". Ви весь час прагнете бути "гарною дівчинкою", щоб це помітили і стали Вас любити більше... І це відбувається несвідомо, на рівнідитячих установок. Як склалися у Вас стосунки з батьками? Особливо з татом? Які у них стосунки між собою?

я собі накручую багато негативних думок щодо відносин, чекаю найгіршого коли все добре