У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


я страшная и у меня нету друзей

У Психолога » Вопрос психологу онлайн (бесплатно) » я страшная и у меня нету друзей
здравствуйте, не знаю с чего начать. это все началось несколько лет назад. меня бросила подруга и с тех пор у меня нет друзей. я всю жизнь была стеснительной, но сейчас я очень боюсь говорить с людьми, меня трясет и живот скручивает, когда мне предстоит контакт с человеком, особенно сверстником. меня пугает общение, но я хочу общаться) кроме школы я никуда практически не хожу. в школе не хочу ни с кем общаться, потому что они все мне не интересны и противны. у нас очень не дружный класс. еще у меня проблема, что я не могу общаться с кем-то при родителях. когда я пытаюсь с кем-то разговаривать, мама всегда скажет "ой, она как обычно стесняется" меня это очень бесит. они не понимают, что я просто не могу, у меня ступор начинается. я в 11 классе и подавать заявки буду исключительно в другие города, чтобы сбежать от контроля мамы и научиться общаться, повзрослеть. но что если не получиться? мне кажется я не интересна людям.
еще сомнения на счет внешности. когда я прихожу в школу, я считаю себя толстой не красивой серой мышей. постоянно сравниваю себя с одноклассницами. но когда я вне школы, я чувствую себя нормально, считаю себя даже красивой.
я ненавижу свою школу и одноклассников. меня не буллили, я просто их не переношу.
вы знаете, у меня поменялся стиль в одежде, но в школу я эти вещи носить не могу, наверное боясь осуждения? хотя куда угодно, будь то репетитор, поход в гости или просто поход по магазинам, то я ношу эти вещи без боязни и даже чувствую себя красивой.
еще дело дошло до такого абсурда, что когда я прихожу с хвостиком, а девочки с распущенными волосами, то я чувствую себя еще страшнее.
еще забавная ситуация. я, видимо, понравилась своему однокласснику. он мне писал и даже говорил, что я милая, но проблема в том, что в классе 7-8 он насмехался с моих зубов (они с рождения желтые), "ты что мочи выпила?" и смеялся, с тех пор он стал мне противен. тем более он совершенно не мой тип, я люблю темноволосых с карими глазами, а он блондин к тому же с голубым глазами :(
но это уже лишняя информация
Вопрос от: ; Возраст: 17


психолог онлайн
Доброго дня, Анна.
цитата:

я всю жизнь была стеснительной, но сейчас я очень боюсь говорить с людьми, меня трясет и живот скручивает, когда мне предстоит контакт с человеком, особенно сверстником. меня пугает общение, но я хочу общаться)

У такі моменти, які у Вас виникають фантазії? Що може трапитися найгірше?
цитата:

кроме школы я никуда практически не хожу.

А що Вас зупиняє сходити в театр, кінотеатр тощо?
цитата:

меня бросила подруга и с тех пор у меня нет друзей.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про цю ситуацію.
цитата:

мама всегда скажет "ой, она как обычно стесняется" меня это очень бесит. они не понимают, что я просто не могу, у меня ступор начинается.

Ви говорили своїй мамі, що Вас це засмучує і дратує і щоб вона більше так не робила?
цитата:

я в 11 классе и подавать заявки буду исключительно в другие города, чтобы сбежать от контроля мамы и научиться общаться, повзрослеть. но что если не получиться?

Дуже хороше рішення для сепарації. У Вас є внутрішній потенціал, адже Ви пишете сюди на форум. Я впевнена, що якщо Ви цього дійсно захочете, то у Вас все вийде. Крім цього, що має трапитися, щоб у Вас не вийшло?
цитата:

мне кажется я не интересна людям.

Або Ви сама відштовхуєте від себе людей, а вони не хочуть порушувати Ваші особистісні кордони, тому і не можуть Вас пізнати краще.
цитата:

мышей. постоянно сравниваю себя с одноклассницами. но когда я вне школы, я чувствую себя нормально, считаю себя даже красивой.
я ненавижу свою школу и одноклассников. меня не буллили, я просто их не переношу.

Розкажіть, будь ласка, детальніше, як саме вони Вас булерили.
цитата:

вы знаете, у меня поменялся стиль в одежде, но в школу я эти вещи носить не могу, наверное боясь осуждения?

Можливо.
цитата:

еще дело дошло до такого абсурда, что когда я прихожу с хвостиком, а девочки с распущенными волосами, то я чувствую себя еще страшнее.

Тоді приходьте з розпущеними.

Загалом, Вам необхідно працювати над Вашою самооцінко, самоцінністю та соціальними навичками і найкраще це робити спільно із психологом. У Вас є така можливість звернутися індивідуально?

Ответ отредактирован автором 16-11-2020 12:14:24


👍 рекоммендовать:

16-11-2020 13:22:59Дополнение от автора
мені здається, що я виглядаю смішно і недоречно.

справа в тому, що навчаюся я в місті, але живу за містом, мені просто немає чим добиратися в вихідні, тому, власне, я і хочу навчатися у великому місті, щоб дозволити це собі

коли я кажу мамі так не робити, вона дратується і все закінчується сваркою, але я вже звикла

можливості звернутися до психолога немає, хоч я просила маму мене записати, бо сама я навіть не знаю як це робиться)


психолог онлайн
цитата:

можливості звернутися до психолога немає, хоч я просила маму мене записати, бо сама я навіть не знаю як це робиться)

Як мама аргументувала відмову у зверненні до психолога? Так, як Ви ще неповнолітня (Вам немає 18 років), необхідна підтримка Вашої мами. Якщо говорити про те, як записатся до психолога, то це не проблема: зайдіть тут на сайті у вкладку "психологи", оберіть формат роботи (очно чи онлайн), оберіть Ваше місто, оберіть психолога, а після цього просто йому зателефонуйте і узгодьте час і дату. Також не забувайте, що у Вас є варіант звернення до шкільного психолога.
цитата:

коли я кажу мамі так не робити, вона дратується і все закінчується сваркою, але я вже звикла

Дуже важливо в якій формі Ви подаєте повідомлення і як його інтерпретує інша сторона. Почитайте в інтернеті про техніку асертивної поведінки та "Я-повідомлення". Наприклад, я зараз дуде сумую і гніваюся тому, що...
цитата:

мені здається, що я виглядаю смішно і недоречно.

Це вже запит на підвищення Вашої самооцінки і самоприйняття + припускаю, що тут додаткову роль відіграв травматичний досвід булерства, який також необхідно пропрацювати. В чому саме проявляється Ваша "недоречність"?

👍 рекоммендовать:

16-11-2020 14:21:41Дополнение от автора
мама каже, що то вигадки, що я просто хочу уваги. хоча я єдина дитина в сім'ї і та увага вже просто йде через край. до того всього, ще я маю окр, яке супроводжується всякими ритуалами, які я вже просто не контролюю. я ще декілька років тому просила мене відвести до психолога, через ці постійні думки про смерть, які самі приходили до моєї голови.

мені здається, що все, що я роблю смішно: сиджу, стою, сміюся, розмовляю. це все не так, не так як має бути



психолог онлайн
цитата:

до того всього, ще я маю окр, яке супроводжується всякими ритуалами, які я вже просто не контролюю. я ще декілька років тому просила мене відвести до психолога, через ці постійні думки про смерть, які самі приходили до моєї голови.

А це вже "тривожний дзвіночок", що Вам необхідно терміново звернутися до спеціаліста. ОКР Вам поставив психіатр (це його компетенція)? Після яких подій у Вас почали приходити думки про смерть?
цитата:

мама каже, що то вигадки, що я просто хочу уваги. хоча я єдина дитина в сім'ї і та увага вже просто йде через край.

Дуже сумно, що Ваша мама так вважає. А як тато? Він би міг Вас підтримати? Чи хтось з інших родичів?

👍 рекоммендовать:

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Похожие онлайн консультации

Психологічний аналіз творів
qr