Question

31-05-2019

Доброго дня.
Допоможіть, будь ласка, розібратись із складною життєвою ситуацією.
Вся історія цілком заплутана і дуже тривала, тому спробую схематично описати загальні умови, і конкретну проблему, яка мене бентежить останнім часом.

Центральна обставина, яка ускладнює все — моя інвалідність, у мене серйозні порушення обмінного, генетичного характеру, з ускладненнями у вигляді артрозів і судинних проблем. Тобто постійна втома, суглобові, м’язові болі — це мої будні, продуктивність, зрозуміло, вкрай низька. Якусь фізичну форму намагаюсь підтримувати за допомогою вправ... Так сталось, що мені довелось звернути увагу на сімейні сценарії, і я виявила, що мої хвороби, у всякому разі їхній перебіг, могли залежати від деструктивних сімейних сценаріїв, а саме від психологічного тиску, гіперконтролю, газлайтингу, парентифікації і залежної поведінки родичів. Я не наважуюсь діагностувати порушення моїх рідних остаточно, але принаймні, нарцисичний розлад можна припускати сміливо. Завдяки величезним зусиллям вдалось оселитись на деякий час окремо від матері. Я не справляюсь, поточні проблеми перевершують мої сили, і робота накопичується, але так я хоча б на короткий час не піддаюсь її впливові, і це відчутно позитивно позначається на моєму самопочутті.

Власне, що турбує. Коли я зрозуміла остаточно, що мене чекає інвалідність (років у 12-13), я була змушена заборонити собі народжувати, отже мати власну сім’ю і т.п. Разом з тим довелось стати собі тією дитиною, якої у мене не буде, і тією матір’ю, якої не було в мене. Це складні рішення, і їх важко виконати, але вибору не було, довелось. І я думаю, у віці 19-20 років я відмовилась приймати час, тобто стадіальність власного життя, внутрішній час зупинився. Я припускаю, що таке рішення забирає велику кількість енергії, крім того, я не можу реально оцінити свої ресурси і переоцінюю свої сили, а добрий менеджмент мені б зекономив би їх і дав змогу використати наявні ресурси раціонально. Хотілося б це питання з’ясувати.

Вопрос от: Alien; Возраст: 45

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

01-06-2019 12:08:23Дополнение от автора

Як піклуюсь про себе? Так і піклуюсь -- дорощую ті компетенції, яких не вистачало в дитинстві щоб піти з дому тоді, коли і хотіла -- в 14-16 років. Батьки були схильні до аб'юзу, гіперконтролю який більше на знущання схожий був, мене дуже обмежували в можливості заводити свої стосунки з подругами, я не могла піти на ті гуртки, які подобались, мене просто ніхто би не відпустив з дому до міста без нагляду, а супроводити мене не було б кому -- всі працювали, і. здається. 24/7. Коли виросла, стало вже абсолютно очевидно, що мені необхідно розвивати комунікаційні здібності, хоча це й дуже важко було. У мене контрзалежна поведінка, а я ще й інтроверт.

01-06-2019 12:53:00Дополнение от автора

Доброго дня. Тут якийсь технічний демон вкрався і перешкоджає нормально відповідати, частину відповіді до того ж з’їв :)
Оскільки не бачу, як тут відповідати на конерктні повідомлення, то спробую цитування

цитата:

Добрий ранок! Чим Ви займаєтесь? Як заробляєте собі на життя? Які є у Вас захоплення? Коло спілкування? "Разом з тим довелось стати собі тією дитиною, якої у мене не буде, і тією матір’ю, якої не було в мене". Як саме Ваша внутрішня матір турбується про внутрішню дитину?

Про заняття. Не можу працювати за наймом через нестабільний стан здоров’я. Але працюю в присадибному господарстві, намагаючись організувати його за принципами пермакультури (сили економить, здоров’я додає). Пермакультурний рух нині модний, але мені бракує належних комунікативних навичок і ресурсів матеріальних, щоб налагодити господарство так, як слід би було. Я боюсь попросити про допомогу у незнайомих людей, через невпевненість у можливості захистити себе від фізичного насильства. Крім того, я дуже втомлююсь від поверхового спілкування. Тут у мене вийшла заминка. Розібрати цілі організації такого господарства, щоб вони не суперечили моїм потребам, а узгоджувались.

Про стосунки. Я перебуваю в довготривалих парних стосунках з чоловіком, 17 років як. Оформити їх офіційно не побажала через побоювання яких-небудь юридичних колізій. Шлюб гостьовий. Чоловік завжди дуже підтримував мене морально, допомагав у реабілітації.
Через проблеми із здоров’ям маю обмежене коло спілкування, переважно це родичі, знайомі з клубу органічного землеробства, однодумці з соцмереж. Але бачусь особисто я з ними не дуже часто — люди переважно люблять сімейне спілкування.

Захоплення. Крім того, я завжди цікавилась глибинною психологією, але на жаль, в часи мого дитинства про таке і мріяти було неможливо, а в часи юності було недостатньо літератури та компетентних викладачів. Тепер цілком протилежна ситуація — просто бум, неможливо встежити. Нова диференціація за рівнем компетенцій в цій галузі, дуже захоплива картина, все змінюється стрімко, це і допомогло багато в чому розібратись у свої ситуації, однак не у всьому.

Про те, як піклуюсь про себе. Та я завжди собі матір’ю була, і ще й батьків виховувати намагалась :) -- життєва необхідність, тому і вигоріла передчасно. Так і піклуюсь -- дорощую ті компетенції, яких не вистачало в дитинстві, щоб піти з дому тоді, коли і хотіла -- в 14-16 років. Батьки були схильні до аб'юзу, гіперконтролю, який більше на знущання схожий був, мене дуже обмежували в можливості заводити свої стосунки з подругами, я не могла піти на ті гуртки, які подобались, мене просто ніхто би не відпустив з дому до міста без нагляду, а супроводити мене не було б кому -- всі працювали, і,здається, 24/7. Коли виросла, стало вже абсолютно очевидно, що мені необхідно розвивати комунікаційні здібності, хоча це й дуже важко було. У мене контрзалежна поведінка, а я ще й інтроверт.

01-06-2019 18:05:16Дополнение от автора

От! Я його не бачу. Тобто нема в мене цілісної картини. З одного боку мене дуже надихають ідеї пермакультури (а вони надиво практичні і можуть бути застосовані в кожному, абсолютно, домогосподарстві). З іншого-- ідеї кооперації, для цього способу життя характерні, натикаються на мою любов до зосередженого і неметушливого життя, а з таким характером залучити волонтерів та кошти буде важко. Якось мені бракує прагматичного погляду на цю ситуацію. Що можна зробити продуктом для монетизації? Як залучити допомогу? Яку саме і у вигляді чого, яких конкретно ресурсів? Я не маю відповіді на ці питання. І у мене нема кошторису витрат на утримання всієї садиби хоча б на якийсь час, тобто ідея може виявитись збитковою, а я нічого не рахувала! Досі я просто була зосереджена на тих бонусах, що дарує життя в близькому контакті з природою, а це в першу чергу -- здоров'я, і це унікальна річ, її за гроші не купити. Коли є здоров'я його легко можна витратити на життя в мегаполісі, проблема в тому, що повернути його буває неможливо, а розуміння цього приходить занадто пізно. В тому стані, в якому я перебувала, думати про щось крім того, що ти почуваєшся ліпше тут, в глушині, було занадто важко. Але без обдумування матеріальної рутини легко потрапити в пастку, а ресурсів для обдумування буває просто не вистачає -- буденні клопоти застують все і з'їдають весь ресурс часу і сил.

09-06-2019 17:25:47Дополнение от автора

Вітаю, Ксения Шалимова. перепрошую, не побачила ваше запитання вчасно.

Цікаве запитання. Якби писала список, то був би чималенький. Якщо головні цілі, то вічна — поліпшити здоров’я, постійно над цим працюю.
Наступна — створити щось схоже на лісосад. Дикороси, ягідні культури, горіхоплідні, овочеві грядки поруч, пряноароматичні трави сюди ж. Цікаво. Але всеодно трохи нудно, бо пори всю мудрість і гармонію, ритм природи досить повільний, а людині потрібні нові враження. Якихось особливо приємних не маю, а на погані уже сил не вистачає.

Ось роздивилась у партнері риси співзалежної особистості, доведеться розбиратись із цим (про свою від нього емоційну залежність згадувати не варто). Намагаюсь розібратись з деструктивністю своєї сімейної системи, а це потребує чималих сил, проте розумію — від цього залежить виживання. Внутрішніх опор для автономного життя не вистачає, шукаю спосіб і цю проблему вирішити, поки не дуже успішно, бо це конкретні навички, а вони самі не формуються, середовище ж вочевидь не помічник.

09-06-2019 21:03:26Дополнение от автора

цитата:

Почему не ищите новых впечатлений, чего-то интересного для себя? Звучит так, как будто Вы забросили свою возможную интересную жизнь, куда-то очень далеко.

Абсолютно весь мій час зараз витрачається на роботу в господарстві ще й постійний дефіцит залишається, невирішені справи накопичуються, а плани відкладаються, у мене цейтнот :) Я не в змозі шукати ще якісь враження, я мрію тільки якось так спокійно відпочити, щоб не думати постійно, що я зараз маю зробити. Просто ця ідея про лісосад не цілком задовільняє, як на мене -- це просто мастхев людини, яка на Землі живе, хоча б просто щоб мати змогу свою причетність до земного життя відчути і усвідомити. Я тільки думаю, що я не відчую щастя, коли реаоізую ідею, це просто буде зроблено необхідне, я буду морально задоволена.

10-06-2019 14:55:40Дополнение от автора

цитата:

Успеваете ли Вы тогда жить вообще?

Питання філософське, взагалі-то. Саме коли я в такому процесі, я і відчуваю, що живу, але втома накопичується часом настільки, що впадаю в анабіотичний стан практично. Якщо врахувати, що 75% моєї енергії з'їдають хвороби, то це не може здивувати. Решту енергії намагаюсь розподілити так, щоб використати максимально ефективно, і це теж вимагає викладатись. Мій режим життя принципово відрізняється від режиму життя людини, яка не має серйозних проблем зі здоров'ям. Я краще, ніж будь-хто розумію, що таке сенс (навіть сегментарний) життя, наскільки він впливає на рівень енергії. Власне, в першу чергу прожити життя так, щоб залишити хоча б латочку впорядкованої, відродженої, а не знищеної землі, дає сили жити кожен наступний день. Насправді паттерни природи безкінечні, пізнати їх впродовж одного людського життя навіть помислити неможливо, це безкінечний квест, причому і в плані екстенсивному і інтенсивному. Але потрібні і насичені, задовільняючі соціальні зв'язки, не знаю, як їх побудувати. Це проблема.

10-06-2019 18:01:55Дополнение от автора

цитата:

Получается ли жить так как хотите?

Я б хотіла бути здоровою фізично людиною і мати більш широкий вибір для діяльності, для різних форм відпочинку, однак це неможливо з причин об'єктивних, це очевидно, мені доводиться миритись з величезною кількістю обмежень, і тут я не можу обирати, я змушена оцінювати свої можливості реалістично. Я відчуваю задоволення уже тому, що спроможна пересуватись, пізнавати щось нове, і використовуючи отримані знання, навіть з тим мінімумом інструментів досягати результату, часткового, але хоча б у цьому задовільного. Я не дуже розумію, що таке жити як хочеться, і хто може так жити.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Ирина Островерх
(Харків)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Юлия Владимировна Кушнир (Киев) · Answer 1 · 2019-06-01 00:42:25

Добрый вечір. У Вас хороша обізнаність про свій стан. Принаймі ви добре це аналізуєте. Якщо Ви проходили якісь певні підтримуючі терапії зі спеціалістом, то Вам мабуть відомі методики, які допомагають знімати внутрішні блоки.
Чому саме блоки? Ви пишете наступне:
"відмовилась приймати час, тобто стадіальність власного життя, внутрішній час зупинився. Я припускаю, що таке рішення забирає велику кількість енергії, крім того, я не можу реально оцінити свої ресурси і переоцінюю свої сили"
Є припущення, що Вам потрібен зараз не менеджмент, а робота над знаходженням власного ресурсу. І Ваше припущення щодо того, що стадіальність може забирати велику кількість енергії, має реальну вагу. Тож, Вам варто спробувати опрацювати свій стан і знайти ту енергію, котрої Вам так не вистачає. Звичайно ви можете це зробити власними силами або звернутись до психолога.
В любому випадку результат буде.
Успіхів.

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 2 · 2019-06-01 08:11:17

Добрий ранок! Чим Ви займаєтесь? Як заробляєте собі на життя? Які є у Вас захоплення? Коло спілкування? "Разом з тим довелось стати собі тією дитиною, якої у мене не буде, і тією матір’ю, якої не було в мене". Як саме Ваша внутрішня матір турбується про внутрішню дитину?

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 3 · 2019-06-01 15:09:25

Ви дуже гарно розумієте себе! Як це розуміння себе може допомогти Вам покращити якість життя? Яким Ви бачите його? Щоб Ви хотіли у ньому змінити?

Ксения Шалимова (Киев) · Answer 4 · 2019-06-04 06:09:27

Добрый день. А что Вас волнует сейчас? Чего Вы хотите от жизни?

Ксения Шалимова (Киев) · Answer 5 · 2019-06-09 20:12:39

цитата:

Ось роздивилась у партнері риси співзалежної особистості, доведеться розбиратись із цим (про свою від нього емоційну залежність згадувати не варто).

Не всегда и не со всеми необходимо разбираться. Разве что Вам это мешает жить. Обычно в паре у обоих идут параллельные процессы, поэтому достаточно начать меняться самому, и объяснить, что происходит, партнеру. Но это опять же, если Вам что-то мешает жить.

цитата:

Але всеодно трохи нудно, бо пори всю мудрість і гармонію, ритм природи досить повільний, а людині потрібні нові враження

Почему не ищите новых впечатлений, чего-то интересного для себя? Звучит так, как будто Вы забросили свою возможную интересную жизнь, куда-то очень далеко.

Ксения Шалимова (Киев) · Answer 6 · 2019-06-10 12:25:27

цитата:

я мрію тільки якось так спокійно відпочити, щоб не думати постійно, що я зараз маю зробити.

Похоже у Вас очень быстрый темп жизни. Очень грустно, что сейчас у Вас нет времени даже на отдых. Успеваете ли Вы тогда жить вообще?

Ксения Шалимова (Киев) · Answer 7 · 2019-06-10 17:53:19

Вы написали очень обширный ответ. Но тут совсем нет по Ваши чувства. Вопрос был не философский, а про то, чем Вы живете и удовлетворяет ли это Вас. Получается ли жить так как хотите?

Сепарація