РС, депресія, сімейні відносини
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
РС, депресія, сімейні відносини
| Тетяна Артеменко (Черкассы) 01-01-2017 21:55:01 |
Розвантажте себе, Ваш стан говорить про те, що у Вас емоційне вигорання. Очевидно, Ви пунктуальна і обов"язкова людина, до того ж трудоголік. Ваша хвороба підказує Вам, що Ви або змінитеся, або й далі Ваш стан буде погіршуватися. Почніть з того, щоб розподілити обов"язок по утриманнню сім"ї на двох - на себе і дружину. Не чекайте, поки дружина Вас зрозуміє - почність самі шукати спосіб пояснити їй свої потреби. Будуть запитання - задавайте.
|
| Екатерина Николаевна Сабанская (Днепропетровск) 02-01-2017 20:01:58 |
Очень хорошо, что вы начали лечение! Я слышу как вам пришлось сложно на этапе принятия болезни, поэтому вы большой молодец, что прошли его - поддержите себя в этом моменте. Как психолог, работающий с клиентами, у которых был диагностирован рассеянный склероз, я дам вам несколько рекомендаций, а вы попробуйте их примерить к себе и посмотреть в какую сторону вам лучше двигаться и над чем именно работать самостоятельно, если нет возможности обратиться к специалисту.
Во-первых, попробуйте вспомнить как ваша жизнь выглядела 5 лет назад. Как вы жили, что вас беспокоило, какие важные события происходили в вашей жизни до постановки диагноза. Во-вторых, дело в том, что рассеянный склероз носит помимо соматических, гинетических факторов и психологический характер. То есть, возможно, что были какие-то ситуации, переживания, которые привели к такому заболеванию. Посмотрите на свою жизни с позиции: - где были очень тревожные ситуации и как вы справлялись со своей тревогой, страхом; - какие у вас отношения были в родительской семье и какие значимые события там происходили; - что происходило в ваших межличностных отношениях; - есть ли у вас одно-единственное мнение, правда - допускали ли вы, что нет "идеала", "совершенства"; - предшествовали ли какие-либо серьезные болезни; - в каких ситуациях у вас были эмоциональные напряжения и как вы с ними боролись, проявляли ли свои эмоции, или сдерживали. Если у вас получится найти причину, то и психологически справляться вам станет легче. Дополнительно, постарайтесь не сдерживать свои эмоции и чувства. Это не значит, что вам нужно сейчас идти и всех убивать, если вы злитесь, испытываете гнев, или погружаться еще более в депрессию, если у вас есть о чем сожалеть, печалиться. Вам просто нужно разрешать себе чувствовать, осознавать свои переживания и искать им выход, либо в прямом, либо в сублимированном виде. Например, вы можете сейчас злиться на жену, что она вас не поддерживает или же расстраиваться по этому поводу; далее после того как вы понимаете, что с вами происходит, вы ищете путь ей это сказать - "мне жаль, что ты меня не поддерживаешь", "я злюсь за то, что ты не понимаешь как мне тяжело" и т.п.; и в конце задайте себе вопрос "что я могу теперь с этим сделать?" (момент принятия того, что ваша жена вас не поддерживает) - как пример, "я могу найти поддержку у своих друзей, или вот здесь на форуме, или как я могу себя сам поддержать, что я могу сделать". И так по очереди со всем спектром психологических переживаний, который вы испытываете на данном этапе вашей жизни. Искренне болею за вас и желаю сил!
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 03-01-2017 20:05:44Дополнение от автора |
|
Дякую, Катерина, Тетяна за відповідь. У Ваших словах відчуваю підтримку і бачу нові для мене поради. Хочу ще трохи написати про свою проблему бо дуже важко з першого разу описати все, а може навіть й не згадав щось важливе в своїх відчуттях. Найбільше мене мучить тривога, не можу ніяк з нею справитись і ця тривога по причині по перше коли проблема з грошима бо нажаль працюю не на зарплаті а від замовлень, тому деколи буває дуже важко в плані забезпеченості, а по-друге через стосунки з дружиною, а саме переживання, тривога, страх втрати і ревність, хоча причин як таких серйозних немає, але не можу з цими відчуттями справитись ніяк, цілу ніч міг не спати через незрозумілу тревогу, особливо коли між нами була сварка. Я розумію що потрібно відноситись до цього так як ви писали, але нажаль я не в силах, в мене пропав дух боротьби і довіри, а ті відчуття тривоги майже не контрольовані вже. А ще важко достукатися до моєї дружини, не може ніяк зрозуміти мене, хоча я не виню її бо вірю, що тому, хто не відчував подібного важко зрозуміти чужі внутрішні почуття, але просто змиритись з цим не можу, всередині, бо підтримку звичайно знайду, так як є рідні і багато розуміючих друзів, але мені життя прожити саме з цією людиною треба і з нею найбільше проводити час і т.д. А ще це дуже мішає повноцінно працювати і добиватись успіху, нема настрою і все день пройшов марно. Ще проблема в тому, що в мене дуже низька самооцінка, так поступово сталось за останні 3 роки, я відчуваю себе непотрібним, якимось дитячим, слабким, важко доказати в розмові свою точку зору, взагалі здається що не скажу чи зроблю то все не так, все не логічно, не правильно, мої ідеї нікому не потрібні, закрився в собі майже повністю. Головне що колись в дитинстві був дуже скромним і встидливим, але потім в школі і до періоду коли почались проблеми психологічні я був цікавим співрозмовником і життя взагалі було дуже насиченим і цікавим, тоді і мови не могло бути що я не правильно все кажу чи роблю, тоді я хоч був спокійним і боязливим в більшій мірі, але я міг дати відсіч словами, міг відстояти себе, свою власність, а зараз все не те, зараз я ніби інша людина, зараз я дуже благий і багато просто терплю. А ще розумова продуктивність дуже упала, постійно страх що не зможу виконати ту чи іншу роботу, яку раніше робив не задумуючись. Ну якось так, що зміг з себе вижати, згадав. Підкажіть будь ласка що з цим всім робити, в яку сторону рухатись і з чого почати? Дуже дякую! |
| 03-01-2017 20:13:26Дополнение от автора |
|
І ще про РС. Так дійсно був момент який напевно вплинув на розвиток цеї хвороби. Зустрічався з дівчиною 4 роки, яку дуже любив, багато нервів в тих стосунках потратив через ревнощі, а коли поставили діагноз РС ми розійшлись... |
| Тетяна Артеменко (Черкассы) 04-01-2017 12:09:14 |
Молодий чоловіче, розпочніть з ваших базових потреб - 1. функційний рівень (їжа, сон, доторки, секс, туалет, повітря), 2. безпека, 3. приналежність (любов, прихильність, підтримка), 4. повага і визнання, 5. пізнання і дослідництво, 6. порядок, краса, 7. самоактуалізація (слідування своїм ціля, своєму призначенню). Подивіться, що з цього працює, а що ні. В ідеалі повинно працювати все.
Наступний крок - перевірте стосунки у вашій подружній парі на предмет домовленостей у різних сферах. (детальніше - потім), чи є згода. Наступний крок - робота над сприйманням власного Я, над самоставленням.(детально потім) (можна поставити першим завданням, але боюсь, що коли не задоволені базові потреби, буде не до самосприймання).
|
| Екатерина Николаевна Сабанская (Днепропетровск) 04-01-2017 18:16:11 |
Начните с того, что постарайтесь сосредоточиться на своих сильных сторонах. Да, у вас сейчас тревожные состояния, непонимание в отношениях и еще очень много других переживаний... Но вам необходимо целенаправленно себя останавливать и смотреть в светлую сторону своей жизни. Подумайте о том, что вас есть, чего вы добились, кто вы есть... без "но"!
Нам всегда будет недостаточно чего-то, у нас всегда есть повод себя не любить и недооценивать. Ваша внутренняя работа должна сейчас состоять именно в том, что хорошего есть у вас и в вас. Например, в той же ситуации с женой, - она рядом с вами. Она была с вами все это время, когда вы мучились и не могли начать что-то менять... Да, возможно она не была лучшей поддежкой для вас. Но она не ушла. То есть попытайтесь вот такие мелочи, на первый взгляд, находить. Попробуйте убрать из своего лексикона и мыслей слово "но", "недо-". И продолжайте путь, на который стали, вы сейчас боритесь за свое счастливое будущее, за свое здоровое состояние - идите по нему не только с тревогой (потому что она объяснима, ведь вы меняетесь и не знаете, к чему это приведет), но и с оптимизмом.
|
| 13-01-2017 00:06:15Дополнение от автора |
| Ще раз дякую за відповіді. Так я можливо занадто сильно поглиблююсь в проблему, такі моменти час від часу приходять, та я беру себе в руки і стараюсь навчитись на них... Ще одне маю запитання, дуже важливо дізнатись правду.. Назву основні функції, які я втратив і цікаво чи їх можливо відновити, чи може таке бути що вже пізно? А саме що найбільше не дає повноцінно жити це відсутність радості життя, а також відсутність уяви і креативності, відсутність розуміння і думок в голові для нормального спілкування і перебування в суспільстві. і найбільше тривожить саме уява і креативність, тому що раніше це все було, а зараз туман. Дуже хочу зрозуміти чи це можливо відновити, чи потрібно для цього медикаментозне лікування чи може таке бути, що вже пізно і нереально змінити? Дякую! |
| Тетяна Артеменко (Черкассы) 13-01-2017 09:40:08 |
Найшкідливіше, що можна зробити у цій ситуації, то це взяти себе у руки. Звідси ваші панічні атаки та нав"язливі думки. Таким чином вузол ще більше затягується. Якщо Ви хочете працювати над покращенням свого стану, а не тільки роздумувати та чекати поради від психологів, то починайте вже щось робитии. Перше, що варто зробити, це "випустити" себе із власних рук. Друге - поверніться до списку базових потреб (я їх написала вище) та приміряйте їх на себе. Чекаю вашого самоаналізу щодо задоволення ваших базових потреб. Якщо цей крок не зробите, далі рухатися не будемо.
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
