Я нетовариський і замкнутий
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Я нетовариський і замкнутий
| Алла Андреевна Сечко (Одесса) 19-09-2015 09:54:20 |
Здравствуйте, Лёха! У Вас такие познания об интровертах, видно, что Вы интересующийся человек и действительно стараетесь разобраться в себе. Вы говорите "от хочте вірте хочте ні напр коли хтось балакає(одногрупники чи просто інші студенти) я стою з нмми і мені просто немає що сказати". Уточните пожалуйста, какие мысли в этот момент в голове: "я ничего не знаю", "всё, что я хочу сказать - глупость" или ещё какие-то мысли?
|
| 19-09-2015 10:58:46Дополнение от автора |
| Дякую за відгук,щодо вашого питання я спробую вам пояснити: ні немає думок, що все що я скажу глупость чи щось таке, а от "я нічого не знаю" ну схоже є... От стою слухаю розмову і хочу якось її підтримати , а в голову нічого не приходить, стою і думаю що ж сказати.Якщо мене щось спитають чи заговорять до мене, я можу сказати декілька слів, відповісти на питання, висловити думку і тд, а от сам з кимось заговорити, щось спитати,підтримати розмову не можу.От я помітив що більшість розмов у людей "ні про що"-просто балакають про що-небудь, дивлюся напр на інших студентів і про що б вони не балакали у них завжди є що сказати, у них спілкування таке "непринуждьонне", легке, здається ніхто з них ніколи не думав"а що ж сказати", їм завжди є про що поговорити. Одногрупники на 1-му курсі якось намагалися наладити зі мною контакт, говорили зі мною,питали,проявляли ініціативу, а я тільки відповідав на їх питання ітд, а сам не міг щось спитати, підтримати їх розмову. Я боюсь і не хочу залишитись таким, розумію, що якщо не змінюся то так і проживу все життя сам.Читав кучу статтей на сайтах,форуми щодо цієї теми, але там немає чогось що б мені допомогло.Знаю,що все в моїх руках, ніхто крім мене не змінить моє життя, та не знаю що з цим всим робити. |
| Тетяна Артеменко (Черкассы) 19-09-2015 13:33:00 |
Чим більше Ви будете себе картати, що, мовляв, Ви такий "небалакучий", тим важче Вам буде знову і знову переживати ситації, коли Ви виглядаєте "мовчуном". Я бачу, ви пов"язали свою якість бути балакучим із здатністю закохуватися та будувати тривалі стосунки. Відразу скажу Вам, що це дурниця. Можна бути мовчуном і підтримувати тривалі глибокі стосунки, адже стосунки людей - це не тільки балаканина. І ще одне - перестаньте хвилюватися, що ви не такий. Залиште за собою право мовчати, коли Вам нема чого сказати. Це абсолютно нормально. Вважайте це своєю перевагою. Адже Ви дійсно дуже неординарний юнак. Просто несхожий на інших. Нехай це буде Вашим фірменним знаком)
|
| 19-09-2015 14:02:29Дополнение от автора |
| Шановна Тетяно, ви сказали: "Залиште за собою право мовчати, коли Вам нема чого сказати. Це абсолютно нормально. Вважайте це своєю перевагою", як це можна вважати перевагою? Що тут взагалі хорошого, не хочу так прожити все життя, це буде не життя, а існування. Не хочу на все життя залишитись сам, без сім'ї, без друзів, в кінці кінців просто без спілкування і тд. |
| Тетяна Артеменко (Черкассы) 19-09-2015 17:35:42 |
Юначе, Ви страждаєте від того, що Ваше мовчання в компанії видається Вам нестерпним, так? Але якщо Вам справді немає що сказати, для чого себе примусово мучити? Ваше мовчання для мене - це Ваша самодостатність. Бо коли Вам дуже потрібно було заговорити, Ви ж це зробили, так ? (це я про "дівчину з іншої групи"). З цього виходить, що якщо Вам СПРАВДІ щось треба, Ви знаходите сили це зробити. От і добре. А бути весь час "балакуном" - це, певно, не Ваше. Всі люди різні. Іноді - кардинально різні. Іноді один не схожий на тисячу інших. Це НОРМАЛЬНО. Тепер про Ваші страхи щодо відсутності друзів, коханої. Якщо Ви не будете дозволяти собі бути собою, панікувати, що сьогодні Ви самотні, це ніяк не допоможе віднайти для себе у житті найближчих Вам людей. Просто живіть і будьте собою. Іноді мовчання вартує безлічі слів і говорить про людину більше, ніж поверхова тріскотня. Якщо Вам вдасться прийняти себе ось таким, тільки тоді можна пробувати переходити до другого кроку - розвивати навички спілкування, наприклад.
|
| Алла Андреевна Сечко (Одесса) 19-09-2015 20:58:30 |
Ну, Лёха, не знаю как у Вас в обычной жизни, но на этом сайте Вы достаточно общительный человек :) Инициативу проявили написав первым, на вопросы отвечаете развернуто... Почему? Потому что психологи не осудят или потому что Вы инкогнито, а инкогнито опозориться не стыдно? Мои предположения могут быть лишь моими фантазиями, а может дадут Вам повод задуматься. Вообще, о причинах происходящего с Вами можно говорить долго и разбираться, откуда у Вас это взялось. Возможно, в семье Вам говорили "не говори глупости" или что-то в этом роде... Но Вы же хотите это изменить, значит можно попробовать конкретную смену поведения.
1. Могли бы Вы в качестве упражнения пообщаться с незнакомым человеком "ни о чем", заговорив первым, наплевав на то, как Вы будете выглядеть? Пусть это будет человек на остановке, например? Выберите для начала человека своего пола (если Вам проще общаться с парнями). Желательно говорить максимально глупые, на Ваш взгляд, вещи. Чем глупее разговор, тем лучше Вы выполните упражнение. 2. Чтобы придать себе больше уверенности в том, что Вы достаточно знаете, начните больше читать (хотя мне кажется, что Вы как раз очень начитанный молодой человек). 3. Когда Вас о чем-то спрашивают, а Вы только отвечаете на вопрос - попробуйте сделать немного иначе. После того как ответите - задайте человеку встречный вопрос. Например: он: привет, как дела? Вы: хорошо, как твои? он: спасибо, мои тоже отлично Вы: что именно, расскажи? он: с девушкой познакомился, в кино ходили Вы: как девушку зовут? что за фильм? Потренируйтесь, это не так сложно, достаточно хотеть узнать что-то о человеке. Это кстати ещё один вопрос к Вам, интересны ли Вам люди?
|
| 19-09-2015 21:07:03Дополнение от автора |
|
Дякую за відгук "Якщо Ви не будете дозволяти собі бути собою, панікувати, що сьогодні Ви самотні, це ніяк не допоможе віднайти для себе у житті найближчих Вам людей. Просто живіть і будьте собою."--Вибачте, але це звучить як "змирись зі своїм становищем і живи так як жив раніше" Як можна себе такого прийняти, змиритися зі цим всим.Не хочу бути таким. Я зрозумів, що прожив все своє життя даремно, не так як хотів би.Якраз десь до 9-го класу я дійсно приймав себе таким як є, не придаючи особливої уваги цим проблемам.- І до чого це все призвело?-До того, яким я є зараз.Але потім зрозумів ,що дивився на світ "через рожеві окуляри". На данний час бачу лише один позитивний момент із цього всього-я нарешті зрозумів, що так далі не можна і потрібно щось міняти. Є хороший вислів "Мінятися ніколи не пізно", боюсь,що скоро для мене буде пізно....Я пишу тут не для того,щоб залишитись таким, як є зараз, я не прошу навчити мене приймати себе таким як є-"вже приймав", я хочу порад як змінитися, стати їншою людиною. Я розумію,що потрібно важко працювати над собою, розумію, що іншого вихода в мене немає. Якщо залишатимуся таким як є, моє життя перетвориться в пекло. То як мені змінитися? |
| 19-09-2015 21:23:12Дополнение от автора |
| Шоновна Алла дякую вам за відгук "Ну, Лёха, не знаю как у Вас в обычной жизни, но на этом сайте Вы достаточно общительный человек :) Инициативу проявили написав первым, на вопросы отвечаете развернуто... Почему? Потому что психологи не осудят или потому что Вы инкогнито, а инкогнито опозориться не стыдно? Мои предположения могут быть лишь моими фантазиями, а может дадут Вам повод задуматься."-ЧИСТА ПРАВДА Щодо ваших порад, я намагатимуся спробувати зробити це, чи хоч щось. Напротязі наступного тижня напишу про стан речей. Ще раз дякую всім ВАМ за підтримку!!! |
| Тетяна Артеменко (Черкассы) 19-09-2015 22:27:47 |
|
| 19-09-2015 22:55:46Дополнение от автора |
| Ах да, Алла Андріївна я не відповів на одне ваше питання "Чи цікаві мені люди?" Це ви маєте на увазі чи цікаво мені спілкуватися з людьми загалом?-да, якщо я знаходжу з ними спільну мову, коли я беру участь у розмові, навіть якщо скажу всього декілька слів-це вже досягнення...Або може чи хочу я бути в колективі, між людьми-да хочу.Але не так щоб постійно бути у центрі уваги, а бути частиною колективу. |
| Алла Андреевна Сечко (Одесса) 19-09-2015 23:57:29 |
Льоха, у Вас всё получится, я верю в Вас :)
А по поводу "Чи цікаві мені люди?" Дело в том, что "-да, якщо я знаходжу з ними спільну мову" и "бути частиною колективу" - это о стремлении к принадлежности (собственно то, о чем Вы писали в своем первом сообщении ("я хочу спілкування, легко спілкуватися, мати хоч декілька друзів (можливо нарешті й дівчину у майбутньому) бути як усі нормальні люди"), но это немножечко не о том, что я имею ввиду. Интересоваться другими - это значит интересоваться ИХ настроением, ИХ детством, ИХ целями и мечтами. Когда Вас начнут в таком виде интересовать другие люди, тогда Вы и достигнете своих заявленных целей. Думаю, Вы знаете, что каждый человек любит говорить о себе. Когда спрашиваешь человека о нем самом - он часто с удовольствием включается в беседу. Ведь так? ;)
|
| 20-09-2015 14:03:22Дополнение от автора |
| "Интересоваться другими - это значит интересоваться ИХ настроением, ИХ детством, ИХ целями и мечтами."Дійсно, так я людьми не цікавився.Получається я хочу спілуватися не цікавлячись людьми, їх почуттями, емоціями,життям.Мабуть я зациклився на самому процесі спілкування, на тому, що не балакаю.Ладно, не балакаю, виходить я-інтроверт.Добре, але чому ж тоді хочу мати друзів, дівчину, просто розмовляти з людьми? Чому почуваюся самотнім?-Адже інтроверту комфортно самому. Може я егоїст?-Але ж егоїст зациклений на собі і йому наплювать на інших, на їх почутя.Мені ж не наплювати на інших, але при цьому ставлюся, в деякій мірі, до більшості інших людей байдуже.Здається мої слова схожі на брєд і протистоять одні одним(інтроверт-який хоче спілкуватися,можливо егоїст-але ж ніколи не ставив себе вище інших людей, не вважав себе кращим за всіх-навіть навпаки занижавав самооцінку-чому не знаю, деяка міра байдужості до людей і бажання бути частиною колективу). Що ж це, поєднання непоєднуваних частин мене? В кінці кінців що ж це зі мною таке???Перехідний вік??? Криша їде:):):)? Дякую ВАМ Алла Андріївна за ці всі питання, вони заставили покопатися в собі. Та мабуть багато чого ще потрібно буде дізнатися,зрозуміти про себе. Здається, роботи ще дуже багато. |
| Алла Андреевна Сечко (Одесса) 20-09-2015 17:20:57 |
Льоха, то что Вы размышляете и пытаетесь разобраться в своих переживаниях и мыслях - это замечательно, главное в этом на застрять) Начните что-то делать в направлении общения с другими людьми, а ответы на вопросы со временем прояснятся. И ещё, отклейте от себя ярлыки "интроверт", "эгоист" и ещё там какие у Вас есть. Чистых типов не бывает, а эти ярлыки Вас только запутывают. Вы хотите общаться с другими, выстраивать отношения и быть в коллективе, просто у Вас есть какие-то свои внутренние нерешенные вопросы, поэтому в фокусе внимания у Вас сейчас больше Вы сами, чем кто-то другой. Это нормально! Всему свое время.
|
| 20-09-2015 21:10:41Дополнение от автора |
| Щож, мабуть Ви праві. Буду старатися слідувати Вашим порадам, якось діяти. |
| 25-09-2015 14:57:58Дополнение от автора |
| Доброго дня, щож я намагався робити так як Ви порадили. Почав по-трохи цікавитися саме співрозмовником-дійсно так легше, коли цікавишся саме людиною, то не так думаєш про те "що б сказать?".Найбільше я балакав з одним з одногрупників.Звичайно не так як би хотілося( не довго), але більш-менш нормально. Я і йому питання задавав, і розповів декілька історій з життя.Навіть з одногрупницями трохи поговорив,буквально декілька речень-і то це вже досягнення в порівнянні з тим, що було.Ще зовсім трохи балакав з хлопцями з інших груп, балакав з хлопцем що вчиться в тому ж універі, що і я(і ми з однієї школи), він на рік старший-мабуть найдовший діалог з усіх, що були. Да, невеличкий результат наче є, та ще багато треба зроботи... |
| 25-09-2015 15:14:40Дополнение от автора |
| Ах да забув, ще почав переписуватися по інтернету з однією дівчиною(вона перша написала та і потім розмова получилась).Трохи переписуємось(просто так). Да, знаю це ж не вживу, просто, з цікавості, типу як можливі друзі. |
| Алла Андреевна Сечко (Одесса) 25-09-2015 21:11:08 |
Льоха, Вы умничка! Главное теперь закреплять навыки, продолжать делать то, что делаете, и со временем все Ваши сомнения про "нетовариськість" уйдут. Расскажите пару слов о том, как Вы себя при всем этом чувствуете, какие эмоции, насколько комфортно/дискомфортно? Потому что долго делать что-то через силу невозможно, терпець урветься. Вам параллельно желательно продолжать познавать себя, тогда и других будете больше понимать. Хорошая книга в этом плане Шейла Дэйноу "Сам себе психотерапевт". Для самостоятельной проработки - то, что надо.
|
| 25-09-2015 21:57:24Дополнение от автора |
| Почуваюсь, я би сказать, знаєте як "перший раз на велосипеді поїхав". Це для мене по-новому, якось проявлять ініціативу щодо інших людей. Наприклад:побалакав з кимось ну хоч з одногрупником-думаю ще й щось получилось, якось зміг. Знаєте, найважче сказати перші слова, а далі йде трохи легше (правда довгих розмов не получається). Я б не сказав, що комфортно, таке відчуття наче "переступаєш через себе". Але нема і такого, що можна було б назвати прямо таки через "не можу", не приходиться це робить прямо через силу, скоріше виходиш за рамки чогось (набуть за зону комфорта). Що ж буду далі намагатися щось робити. Книжку пошукаю в інтернеті, почитаю, якраз вихідні є трохи вільного часу. |
| Алла Андреевна Сечко (Одесса) 26-09-2015 12:12:53 |
|
| 11-10-2015 15:30:41Дополнение от автора |
|
Здрастуйте, вибачте не писав довго. Попередні 2 тижні були напружені особливо у моральному плані,відбулися деякі події: одні стосувалися мене, інші особисто до мене не мали відношеня. Попробую якось по-порядку: •Зрозумів, що потрібно шукати тих людей, з якими сам хотів би поговорити, з якими мені було б цікаво і просто спілкуватися, а не намагатися говорити з усіма підряд. •З деякими людьми, яких знаю, абсолютно не хочу спілкуватися, навіть зрозумів, що є мабуть деяка антипатія до них-в основному це стосується “холериків”. •Раніше Вам писав про проблеми у спілкуванні з дівчатами-зараз зрозумів, що на данний момент (етап) життя не хочу цього, після тієї дівчини на 1-му курсі поступово менше хотів з ними спілкуватися, зрозумів, що перестав довіряти дівчатам. Якби пояснить, не довіряю їм, мабуть тому, що очікую якийсь “подвох” чи обман, не розумію точно чому. Через це вже практично немає бажання щоб була дівчина-з’являються думки, що можливо так і залишусь сам, це якось в деякій лякає і тривожить-хоча раніше, ще рік-два назад це так не тривожило. •На протязі декількох днів відбувалася одна особиста подія (в деякій мірі “курйозна і мабуть смішна у погляді “зі сторони” і на мій погляд теж дуже курйозна”), так як і подумать не міг про таке, що за подія не можу написати-дуже особиста. Але ця подія в деякій мірі дала мені поштовх на те, що потрібно змінити “свій погляд на життя, на світ”, починаю розуміти, що моя думка про самого себе скоріше за все помилкова і неправильна, можливо я занадто самокритичний і сам собі не дозволяюся ”розкритися”,можливо я зовсім інший ніж звик с заганяю себе в якісь рамки певної поведінки-не знаю як би це описати, потрібно мабуть ще розбиратися щодо цього. •Ще одна подія яка не стосувалася особисто мене, а близької мені людини, в деякій мірі заставляє цінувати інших людей, якими б вони не були, і якої б вони не були думки про мене. Дуже несправедливо, коли з людиною стаються речі, які не повинні були б статися з нею ні при яких обставинах. Світ дуже несправедливий-хоча чому тут дивуватися??? Ще, що я зрозумів:чого б ти не хотів і не очікував-все піде "не по-плану", життя дуже непередбачуване і не дає нам те, що ми хочемо, дає те,що ми часто не можемо чи не хочемо побачити. Що ж побачу, що і як буде далі. |
| Алла Андреевна Сечко (Одесса) 12-10-2015 18:01:25 |
Здравствуйте, Льоха!
Рада, что написали о своих изменениях. Поздравляю, Ваша работа над собой идет ускоренными темпами и я вижу у Вас большой прогресс в понимании себя и своих желаний. Надеюсь, Вы тоже это видите? 1. Вы стали избирательны в выборе круга общения. 2. Взяли паузу в отношении знакомств с девушками (иногда, чтобы услышать себя, нужна тишина). Я нахожу в этом позитив, потому что Вы не гонитесь за результатом, заполучить девушку "аби була". Другое дело, что Вы думаете делать с вопросом доверия/недоверия девушкам. В связи с тем, что Вы говорите "це якось в деякій лякає і тривожить" - значит Вам это состояние не комфортно, а значит с этим не мешало бы разобраться (решать только Вам, конечно). 3. "можливо я занадто самокритичний" - поздравляю! Ваша самооценка растёт. Главное, продолжать в этом направлении и закреплять результат. 4. Результат, вытекающий из предыдущего пункта: научившись ценить себя, Вы начали ценить других людей ("заставляє цінувати інших людей, якими б вони не були, і якої б вони не були думки про мене"). 5. И наконец, осознание что "життя дуже непередбачуване" - это осознание взрослого человека. Поздравляю и с этим, Льоха! Осталось научиться к этому правильно относиться и находить в этом положительные моменты. Это просто, дело практики) Я очень рада за Вас, Льоха, Вы большую работу проделали. Запроса я от Вас не услышала, поэтому никаких рекомендаций не даю. Если будут вопросы - пишите. P.S.: И кстати, как Вам сейчас название Вашей темы "Я нетовариський і замкнутий"? Это всё ещё о Вас? Как бы Вы сейчас сказали о себе двумя прилагательными? Ответ отредактирован автором 12-10-2015 18:05:44
|
| 12-10-2015 20:14:41Дополнение от автора |
|
“Другое дело, что Вы думаете делать с вопросом доверия/недоверия девушкам. В связи с тем, что Вы говорите "це якось в деякій лякає і тривожить" - значит Вам это состояние не комфортно, а значит с этим не мешало бы разобраться (решать только Вам, конечно).” –Да мабуть з одной сторони нада в цьому якось розбиратись, бо якщо моя думка щодо цього такою і залишиться( що немає бажаня щоб була дівчина) а якщо я так і надалі не хотітиму, якщо моя думка щодо цього не зміниться? А з іншої сторони дійсно, на данний момент не хочу цього. Думаю, у питанні дівчини зроблю “паузу” і намагатимусь не думати про це, зараз це мабуть буде “другорядне питання”, яке відкладу на невизначений час-Чи правильно це? Може не вікладати це питання? Просто думаю, якщо не робити якісь кроки щодо цього в данний час, то все у цьому плані залишиться як було раніше, і у майбутньому буде тільки важче. І навіть якщо не думатиму про це, це питання може “раптово” з’явитися знов, і у цьому плані мабуть все залишиться як раніше? –Це щодо моїх “проблем” у цьому плані. . Ну не знаю, росте самооцінка чи ні. “Вы начали ценить других людей ("заставляє цінувати інших людей, якими б вони не були, і якої б вони не були думки про мене").”-да, мабуть воно так, але погано те щоб це зрозуміти сталася деяка трагічна подія. Ну дуже несправедливо, коли стається щось погане, у людини, яка “не заслуговує на це”-і тільки тоді( після чогось поганого) починаєш хоч щось розуміти. . “. И наконец, осознание что "життя дуже непередбачуване" - это осознание взрослого человека. Поздравляю и с этим, Льоха! Осталось научиться к этому правильно относиться и находить в этом положительные моменты. Это просто, дело практики)” –щодо цього треба ще багато чого зрозуміти, поки що не знаю що в цьому знайти позитивного чи негативного-побачу, що буде далі, як до цього ставитись, треба розбиратись. . Як би я зараз назвав тему? “Намагаюсь розібратись в собі”- мабуть саме ці слова підходять. Думаю, треба ще якось розбиратись в собі, я обдумував те, що відбулося і відбувається-ну мабуть це не основне? А ще спитати хотів би, чи шукати “прийнятне” для мене коло спілкування? І взагалі що робити далі, слідувати Вашим попереднім порадам? Так як останнім часом було багато роздумів, то тепер намагатися робити “більше практики”? |
| Алла Андреевна Сечко (Одесса) 13-10-2015 11:34:48 |
Льоха, чувствуется, что Вы устали. От самокопаний, анализа, упражнений, событий, осознаний. Сделайте паузу в "надо", займитесь "хочу". Жизнь ведь может быть не только тяжким трудом, но в ней много радостей. Что Вы любите? Съесть кусок торта, поиграть в боулинг, ещё что-то? Сделайте себе подарок за проделанную работу и возьмите "отпуск". Может после этого у Вас возникнут совсем другие вопросы. Удачи Вам! Если что, пишите.
|
| 13-10-2015 14:47:18Дополнение от автора |
| Добре, я тоді постараюсь не думати про це все, поспостерігаю, що і як буде далі, по можливості може ще щось робитиму, побачу. Напишу може через 1-2 тижня. Ще раз дякую ВАМ за підтримку. |
| 28-10-2015 22:16:27Дополнение от автора |
| Доброго вечора.щож я за попередні 2 тижні намагався не заставляти себе щось робити, з кимось говорити. Взагалі цей час був різним, різні події відбувалися.В основном багато сил забирало навчання, але "по-ходу" іноді получалися короткі діалоги з іншими студентами. Наче дещо зрозумів-наприклад, що деякі речі я не не міг робити, а деякою мірою не дозволяв собі робити їх (напр наче є що сказати а не даю собі це зробити-тепер мабуть намагатимусь поменше себе контролювати). Важливим було те, що іноді не треба було думати про діалог-якось само собою говорилось напр як сьогодні з одним хлопцем поговорив як не дивно не задумуючись "що б сказати?". Правда в основном розмови були короткими до 7-10 речень. Важливо не так багато говорити як слухати співрозмовника, "вникать" в розмову, помітив ще дещо як би сказать от напр іде розмова я щось сказав і потім співрозмовник щось говоре у момент коли він говоре я намагаюсь як би слухати його і зразу ж думати що і як відповісти-ну тобто формую свою думку ще до того як співрозмовник повністю скаже те, що хотів. Чи зразу намагаюсь взяти до уваги те, що каже співрозмовник саме перші слова і получається на цих словах як би "зациклююсь" а наступні слова співрозмовника ідуть на другий план, як би мабуть не дослуховую і вже формую свою думку-ну таке не завжди відбувається. Але дійсно треба навчитись добре слухати людину. В основному всі мої розмови це з хлопцями, про дівчат я мовчу... Дивно але більше тижня назад мені стала симпатична одна дівчина з іншої групи, може і я їй, ну не знаю. Перше що я зробив-це найшов її у ВК чи є в неї хловець(щоб якщо що не було так як з тією що було на 1-му курсі)-наче нема в неї хлопця. Але я задумався "воно мені нада зараз?"-думаю, зараз, це правильне рішення, і так загружений сильно, ці всі розбори в собі і тд, скоріш за все я ще не готовий. Так що нічого не робитиму та і зараз наче вже байдуже-мабуть нічого не робитиму. Попередні 5-7 днів іноді взагалі не знаю що робити, за що хвататись, як далі жити, -якесь незрозуміле відчуття, не знаю як це точно описати, наче як би в деякій мірі побайдужів до багатьох речей якби на деякий час , а іноді між цим, розумові нагрузки заставляють "робити на ізнос"-відчуваєш себе "живим" ну не знаю як би це описати, це і не позитивно і не негативно... Таке враження що робиш багато речей "на автоматі", якось автоматично, не знаю як точно описати б це.Тільки коли слухаю улюблену музику можу трохи розслабитись, ну мабуть музика, пісні улюбленої групи "дають якусь розраду"-взагалі у найважчі моменти я слушаю пісні цього співака і вони якось підтримують (забуваєш на деякий час про все) чи щось таке. Я якби відпочив морально десь тиждень назад, а цей тиждень ну важкий(рубіжний тиждень в універі). Частково після сьогоднішнього дня почуваюсь "вижатим лимоном":):):). Але не хочу далі знов зупинятись, знов якось відпочивати-ну може 1-2 дні, а так щось би зробити.Правда що робити? До чого прагнути? Які цілі ставити? Хоча і є деякі результати, але це ще не те чого хотілося б. Ще не найшов тих людей, з якими було б повністю легко, з якими міг би розслабитись, бути самим собою (до речі, може ці люди геть поруч. а я просто не бачу цього бо є наприклад люди з якими я принаймні не проти спілкуватись, як би сказати...ну от з ким хочеш спілкуватись думаєш що сказати, а коли просто получаєтся розмова з іншими людьми коли не ставиш завдання саме зараз саме з тим то чи тим поговорити не думаєш про це...Якось запутано... Ах да говорив переважно з хлопцями, з дівчатами(в основним одногрупниці) за цей весь час дуже мало, ех не знаю чого відносно до дівчат в мене такі проблеми у спілкуванні і що з цим робити... |
| Алла Андреевна Сечко (Одесса) 30-10-2015 19:55:46 |
Здравствуйте, Лёха!
У Вас замечательная способность к рефлексии и, благодаря этому качеству, Вы быстро продвигаетесь в самопознании. Всё, о чем Вы говорите - абсолютно нормальные вещи, которые происходят с каждым человеком по мере развития. Сначала Вам казалось, что Вы замкнутый. Вы попробовали другую роль, и сейчас выбираете для себя более комфортную манеру поведения. Со временем Вы окончательно определитесь со своими предпочтениями в общении и Вас начнут заботить другие вещи (вот как уже сейчас Вы начинаете задумываться "что дальше? какие цели впереди?"). Проблем в общении с девушками я пока не вижу. Вижу, что Вам сейчас это не очень нужно. Как таковых вопросов ко мне я от Вас не услышала. Возможно, Вам достаточно просто отписываться сюда о результатах время от времени. Такие отчеты хорошо помогают в самопознании, так что, если Вам это нужно - продолжайте писать. Успехов!)
|
| 30-10-2015 21:12:37Дополнение от автора |
| "Проблем в общении с девушками я пока не вижу."- Шутите? Да мабуть зараз не нужно як хлопець і дівчина.Да я на данний момент не хочу якихось відносин чи щось такого. А просте спілкування з дівчатами, просто як з людиною? Якщо ж не спілкуватися з дівчатами просто так, то як я научусь взагалі якось говорити з дівчатами які наприклад мені могли б сподобатись. Коли поруч дівчата я не можу хоч якось розслабитись, все що говорив з одногрунцицями це декілька речень і то вони начинали діалог, я в основном тільки відповідав і майже не задавав питання, і взагалі коли говориш з дівчатами відчуваєш себе наче під якимось тиском, чи як натягнута струна. Не получається так більш-менш "розслабитись" як напр у розмові з хлопцями. В цьому я бачу проблему. То може це не є проблемою? Може я сам не даю собі розслабить і думаю " це ж я з дівчиною говорю" чи щось таке... Чи що може бути причиною цього? І як з цим боротися? |
| Алла Андреевна Сечко (Одесса) 31-10-2015 07:20:25 |
Лёха, возможно я упустила это или Вы не говорили, что так происходит "коли говориш з дівчатами відчуваєш себе наче під якимось тиском, чи як натягнута струна", но в данном вопросе никаких рекомендаций так сходу дать нельзя. Надо сначала разобраться, почему у Вас возникают такие эмоции в отношении девушек? Чего бы боитесь в отношениях с ними (быть отвергнутым, покинутым, униженным, боитесь предательства или несправедливости в отношении Вас)? Чем девушки отличаются от парней?
Это запрос на длительную работу, которую я не провожу бесплатно.
|
| 31-10-2015 09:12:30Дополнение от автора |
| Понятно. |
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
|
|
Наші психологи
