Война

Многие украинцы вынуждены были уехать, оставить свой дом и всё, что связано с довоенной жизнью. Это вынужденная мера, направленная на спасение своей жизни и жизни родных. И каждый, оказавшийся перед тяжёлым выбором, сделал его осознанно, выбрав жизнь ⇉

Турбота про себе має вирішальне значення під час та після кризи чи травми. Дуже важливо вміти надавати собі швидку психологічну допомогу. ⇉

Если были планы, картинка будущего то, когда все рушится в один момент, человека как-будто парализует. Он замирает и пытается справиться с реальностью и с тем, что его жизнь отобрали, не спросили, не дали возможность подготовиться. И что же делать? ⇉

Важко прийняти той факт, що в зоні активної війни й досі залишаються люди. Причому не завжди вони лишаються там через неможливість виїхати. Говоримо, як ваші родичі потрібні, дорогі і необхідні вам, як ви не уявляєте собі життя без них ... ⇉

Клієнти, оточення, підписники говорять про одне і теж. Відносини у парі змінилися, стали іншими, це відчувається шкірою, у словах, у вчинках. Війна – тригеріт, вона змушує думати по-іншому, вона змінює цінності... ⇉

Когда мне был 21 год убили моего близкого человека, ему было 21. Виновных так и не нашли.Мне было сложно, а самое главное, я почему-то чувствовала вину, что усугубляло мою боль.Я переживала, что я что-то ему не додала, что я недостаточно отвечала ⇉

Хоча невизначеність завжди була невід'ємною частиною нашого життя, в умовах війни вона відчувається ще сильніше. Ось кілька порад, що можуть допомогти знизити вплив невизначеності на ваше життя та знайти сили повернутися до діяльності, що базується на ваших цінностях. ⇉

Уже более 130 дней идёт война. Война, которая поменяла многое, если не все. Как жить, с кем жить, на что жить, где жить… Все перевернулось, хаос пришёл в жизнь, будущее туманно, перспективы непонятны, неопределённость накрывает как цунами ⇉

Особливо тривожні стали ще більш тривожними. Не особливо тривожні - почали з нею «знайомитися» частіше😞 Ось вони реалії воєнного часу, коли тривожність, панічні атаки проходять червоною ниткою вже 4 місяці за нашим життям😢М ⇉

Сьогодні поговоримо про почуття невизначеності та підвішеності, які зараз відчувають багато хто. «Начебто хочеться повернутися додому, але вдома все ще війна чи вдома як такого вже немає. Начебто б у безпечному місці добре, але невідомо що буде далі. ⇉

Вірогідно ви чули про посттравматичний стресовий розлад. Розвиток ПТСР залежить від психічної стійкості. Не всі ті, хто зіткнулися з війною, матимуть ПТСР. ⇉

Зараз, під час війни, кожен із нас проживає багато великих та маленьких втрат. Втрати можуть бути буквальними, фізичними - як втрата близьких людей, втрата здоров’я та безпеки, втрати домівок, втрата доходу, звичного стилю та місця життя. ⇉

Покинуть свой дом во благо безопасности сложно. Хотя сложно на этапе сомнений оставаться или уезжать. Само пересечение границы чаще успокаивает. На первом этапе беженец проживает «медовый месяц» в чужой стране. Через время приходит осознание... ⇉

Каждая война завершается и наша задача сохранить себя не только физически, но и психически! Что может в этом помочь: В каждом сложном событии есть смысл. Его важно для себя обнаружить. Тогда становится легче быть в этом мире до завершения войны! ⇉

Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен ⇉