Основи підтримки та впевненості у собі

» Вікова психологія » Основи підтримки та впевненості у собі

Що таке підтримка, і як з цим пов’язана материнська увага до малюка?

Перший рік життя - це надзвичайно важливий період у житті людини, коли закладається емоційний розвиток малюка. Малюк переживає безліч емоцій, але про це він ще не знає. Усе, що малюк відчуває, він проявляє через плач.

У англійській мові є таке поняття, як holding. На українську мову його можна буквально перекласти, як утримання, зберігання, контейнування. І розуміти це можна просто, мама являється контейнером для малюка. Вона тримає його на руках(утримує), проявляє піклування, годує, сприймає його емоції, тримає на руках не тільки фізично, але й психічно.

Немовля може усі свої почуття, невдоволення помістити у маму і мама, опрацювавши ці почуття, може проявити піклування через турботу про тіло малюка. Оскільки малюк на початку життя не може сприймати слова, проте може сприймати інтонації, те як про нього піклуються, як пеленають, годують. Через плач, дитина виражає цілий спектр своїх відчуттів та емоцій. Налаштувавшись на малюка, мама може сприйняти усі його турботи, диференціювати їх і вирішити.

Коли немовля плаче, воно може так сповіщати про те, що йому:

• холодно,
• або він зголоднів,
• або щось болить,
• або час змінити пелюшки,
• або йому стало сумно або нудно і він просить уваги.

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

Перший період малюк плаче однотипно. Але згодом, сам малюк може почати плакати по різному. Це стає його мовою. І тут дуже може допомогти мама. Спочатку вона підходить до малюка, уважно спостерігає, зрозумівши у чому справа, озвучує це.

Хм, ти зголоднів...скучив...здається тобі час поспати... 

Таким чином малюк починає зв’язувати свій стан з реакцією мами і вперше отримує усвідлмлення відображення того, що він відчуває. Так закладаються перші цеглинки у  фундамент емоційного розвитку, здатності емоційної регуляції себе.

Процес, коли мама сприймає сигнали від дитини у вигляді плачу, хникання, невдоволення, або його посмішки, мама сприймає цей сигнал, розуміє що це значить і озвучує -цей процес називається КОНТЕЙНУВАННЯ. І поступово, по мірі кращого рощуміння мамою дитини, і контейнування, малюк починає краще розуміти сам себе і робити певні рухи для того, щоб розібратись зі своїм станом. І згодом, коли малюк занудьгує, він може покликати маму крехтанням, через який час спробувати погратись самостійно, забавити себе іграшками, а потім знову покричати, але вже сильніше. І мама може сказати: “так-так, я тебе чую, ти вже не можеш самостійно грати, тобі треба мама:”.

Здатність мами контейнувати малюка, закладає у ньому здатність самостійно себе розуміти та заспокоювати. Така здатність не у кожного дорослого розвинута, саме через відсутність необхідної материнської турботи у дитинстві. Важливо щоб, коли малюк плаче, мама не намагалась одразу заспокоїти дитину, запропонувавши соску або пляшечку з молоком, а намагалась зрозуміти, що насправді турбує малюка, про яку потребу він заявляє.

Мати може це зрозуміти і проявити турботу про його тіло. Згодом, мамлюк зможе самостійно усі свої стани та потреби називати словами. Але спочатку, мама повинна йому допомагати, піклуючись і називаючи що з ним сталося. Наприклад:

“ А, ти плачеш, бо ти зголоднів...”, або “А ти плачеш, бо ти скучив і тобі хочеться пограти”...

З першого разу мама може не здогадатись що потрібно малюку, тойді вона пробує різні варіанти. Буває так, що дитину трубує якийсь біль, і старання мами запокоїти малюка, не приводять до результату. Наприклад, у період від 2-х тижнів, у дитини можуть початись коліки. Це пов’язано з заселенням стравогоду дитини бактеріями та вірусами, котрі були йому не знайомі в період внутріутробний. А зараз його організм починає переварювати материнське молоко або харчування самостійно.

У такий період, важливо, окрім нагляду педіатра, продовжувати контейнувати тривоги малюка. Тримайте його на руках, говоріть з ним, пояснюйте, що ввідбувається і що це скоро мине, що ви з ним.

Від того, наскільки мама може налаштуватись на малюка, проявити уважніть та розуміння, залежатиме емоційний розвиток дитини, його впевненість та емоційний інтелект.

Так важливі зусилля і такі цінні будуть РЕЗУЛЬТАТИ.

Згодом малюк зможе говорити про себе: я сумую, я радію, я сержуся, не роби так, я скучив, давай пограємо!

У сене мокрий підгузник,

Я хочу грати!

Мені весело!

Яхочу їсти!

Починається діалог двух людей: малюка і мами. Кожен може щось розповісти про себе.

Якщо мама не контейнує, тойді страждання малюка залишаються неосмисленими. Йому дуже погано, холодно, боляче, але усе це залишається норозпізнаним. І у такому разі, це стає надважкими переживаннями, котрі важко витримати малюку. Коли малюк втрачає контакт з мамою і надію на те, що його зрозуміють. Знадобиться час, що зв’язок мати-дитина був знову відновлений.

Малюк, котрого контейнують, йому стає зрозумілим його стан. “Я плачу, тому що хочу спати”. Малюк, котрого не контейнують, з ним просто щось трапляється. “Я плачу, бо зі мною щось відбувається, мені погано”. Такі малюки не розуміють, чому вони гніваються, вони просто гніваються. Окрім того, таки малюки перенавантажені емоціями і намагаються ці емоції виплеснути. Можуть бути дуже нав’язливі у цьому, багато скаржитись, хникати, бути агресивними. Тому, що без контейнування, малюки не можуть утримувати це всередині себе. Якщо їм раніше не пояснили, що це вони сердяться, а тут вони незадоволені.Такі діти будуть просто у дії сердитись, і у дії виражати своє невдоволення.

Тому так важливо на початку життя малюка, налаштуватись на дитину, спостерігати, що відбувається і потім діяти, при цьому озвучуючи словами.

Надважлива функція батька у перший рік життя малюка.

Допомогти мамі бути налаштованій на дитину, проявляти чутливість та увагу до малюка, може допомогти батько дитини. Піклуючись про маму, захищаючи її від усіх проблем оточуючого світу, батько, таким чином створює умови, в яких мати може заспокоїтись і налаштуватись на малюка.

Поява на світ немовляти, часто може запустити процес регресії мами. Тобто, мама згадує свій перший рік життя, і в якійсь мірі “впадає у дитинсьтво”. Таким чином, природа допомагає мамі краще налаштуватись на малюка, розуміти його без слів.

У такій ситуації, якщо дитинство у матері було складним, вона не могла отримувати таку важливу у перший рік підтримку, контейнування своїх станів, зв’язок мати-дитина, може бути порушений.

Тут допомоги батька, може бути замало. Бажано звернутись до спеціаліста, котрий допоможе матері справитись зі своїми спогадами, сконтейнувати їх і отримати таку необхідну підтримку.

За мотивами книги Карла Бриш “Теорія прив’язаності та виховання щасливих дітей” та відеолекцій Кошелевої О.П.

Опубликовано 2019-03-15 в 16:18

Опубліковано на сайті 13-03-2019

» Вікова психологія » Основи підтримки та впевненості у собі