Питання для обговорення
Питання 1
Чи корисно студентам-психологам отримувати перший досвід, консультуючи власних друзів та знайомих?
У ідеальному випадку студенти практикуються спочатку "один на одному" в рамках навчальних семінарів і груп, потім спілкуються з клієнтами під наглядом досвідченого супервізора, а вже потім можуть працювати самостійно, звертаючись до супервізора лише у разі необхідності.
Питання 2
Коли і як варто починати практику?
Звичайно, ще раз наголошу на важливості отримання очної чи заочної супервізії для молодого спеціаліста.
50 годин цілком достатньо для початку.
Починати можна з консультацій на форумах — відповідаючи на запитання.
Тут на сайті відмінна можливість для початку.
Проводити консультації у себе на роботі (якщо працюєте не психологом).
Як? Тут багато варіантів. Я особисто починала з роботи в одному із соціальних центрів Києва. Цей сайт — відмінна платформа для початківців, можна на рівні з усіма психологами відповідати на запитання відвідувачів. Заодно маючи можливість читати відповіді на ті ж запитання більш досвідчених колег.
Питання 3
На вашу думку, які найпоширеніші помилки властиві початківцям психологам?
Брати на себе надмірну відповідальність за благополуччя клієнта та зміни у його житті. Надмірно емоційно включатися.
Ображатися на клієнта.
Позичати клієнту (наприклад, книги чи консультувати в борг).
Не слухати, що клієнт тобі відповідає, зосереджуючись виключно на складнощах ведення опитування. І взагалі — не чути клієнта. Не уточнювати правильність свого розуміння клієнта. Нестача спонтанності та гнучкості, спроби дотримуватися моделі/техніки на шкоду змінам моменту.
2. Після ВНЗ починати практику, не маючи досвіду проходження психологічних шкіл (груп).
3. Зняти дорогий офіс у центрі міста і чекати, що клієнти бігтимуть до вас.
4. Відкинути основну роботу і намагатися заробляти лише консультуванням.
Тебе на всіх не вистачить, будь-яка праця коштує грошей, усе питання лише в ціні, а от «всеїдність» — якщо ви думаєте, що можете однаково чудово працювати з усіма проблемами, значить вам самій ще треба працювати над собою, а не займатися приватною практикою. Спектр проблем, за які ви беретеся, має перебувати в межах вашої власної лінійки цінностей та в межах можливостей.