Чому я не можу впоратись сама із собою?

Question

Добрий день!Мене звати Юлія, мені 36.Одружена ніколи не була, дітей немає, з чоловіками взагалі по життю не складається. Два роки тому в мене почався дуже складний період в житті. Довга депресія після того, як мене кинув хлопець, проблеми зі здоровʼям, фінансові труднощі, неможливість знайти роботу, скандали вдома, - все це прийшло в один момент.Без перебільшення, це був найскладніший період мого життя. Але я його пройшла, вихід знайшла у релігії. Багато працювала над собою, над своїм духовним розвитком.Згодом все помалу почало ставати на місця. Спочатку я знайшла роботу, а згодом взагалі відкрила власну справу, про яку давно мріяла. Припинилися скандали в сімʼї. Зі здоровʼям все стало трохи краще, я знайшла потрібних лікарів і дієві методи лікування.Проблемою залишилося невлаштоване особисте життя. Лікарі кваплять із народженням дітей, тому що потім можуть бути проблеми. Усі ці два роки я відходила від попередніх стосунків, не могла справитися зі своєю емоційною привʼязаністю. Два місяці тому в моєму житті зʼявився новий чоловік. Спочатку все виглядало ніби непогано. Він був схожий на того, про кого я мріяла. Старший від мене на 12 років, солідний, дуже харизматичний. Чоловік, який займав дуже серйозні посади в сфері безпеки, в якого все під контролем і який звик підпорядковувати під себе всіх навколо. Я завжди хотіла, щоб поруч був той, хто готовий вирішити мої проблеми і прийняти важливі рішення. В нас склалося дуже цікаве спілкування, ми говорили цілими днями на різні теми, робота дозволяла нам обом бути постійно на звʼязку. Ми зустрілися. Він наполягав на фізичній близькості, але я відмовила, бо ще не могла йому повністю довіряти. Він сказав, що йому в мені все подобається і все підходить, залишилось узгодити один момент-пройти перевірку в сексуальному плані і тоді ми зможемо офіційно бути в стосунках. А поки що ми одне одному ніхто. Мене цей факт дуже спантеличив, для мене було принизливо розпочинати стосунки на таких умовах. Згодом почало випливати багато нових фактів. Виявляється, він був одружений 3 рази, має 3 дітей, з останньою дружиною не розлучений, але не живуть вже два роки. За життя він мав більше, ніж 500 сексуальних партнерок. Зараз в нього взагалі немає ніякого майна, дача і стара машина, яка нібито його, всеодно записана на дружину. Він переховується, тому що в нього закінчилася відстрочка, а старшому сину вже є 18. Він мав хитрий план народити зі мною ще одну дитину, щоб все стало на свої місця. Продовжую в коментарях

Ирина Константиновна Зубиашвили · Answer

Ви помітили, що постійно пов'язуєте життя із проблемними чоловіками і потрібно зрозуміти причини цього. А причини можуть бути різні. Розуміння причин - це перший крок до того, щоб розірвати це коло.
Ймовірно, Ви відіграєте свій сімейний сценарій. Якщо у Ваших батьків були якісь проблеми, Ви шукатимете проблемних партнерів, щоб усе було приблизно так само, як було з Вашими батьками.
 Ви постійно вибираєте проблемних чоловіків, тому що Ваша психіка шукає знайомий з дитинства сценарій стосунків, помилково приймаючи емоційну гойдалку за справжнє кохання. 
Ви не винні в цьому – це автоматичні захисні механізми та звички, які можна змінити. 
Нерідкою ситуацією також є потреба в адреналіні, гострих відчуттях, які Ви отримуєте завдяки складному чоловікові. Стабільні чоловіки здаються Вам нудними та прісними. Ваша нервова система звикла до адреналіну.
А можливо, у Вас низька самооцінка та відсутність кордонів. Глибинне переконання «я недостойна найкращого» змушує погоджуватися на менше. Через розмитих особистих кордонів Ви прощаєте неприпустиму поведінку там, де потрібно одразу йти.
Швидше за все, Вам подобаються чоловіки-нарцисси. Для них на  першому місці власні інтереси. Також вираженою рисою є деяке домінування над оточуючими. Їм властива активність, поверховість та комунікабельність.
Зверніться до психолога. Пропрацювати дитячі травми та зміцнити самооцінку самій  буває дуже складно Edited by author 19.07.2026 14:45

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго дня!
[quote]Я боюся починати щось нове, тому що мені здається, що знову все буде так само[/quote]
Страх в такому перебігу подій цілком закономірний. А чому? Невдачі та страждання вимагають оберігати себе від повторення негативного сценарію. Але... Є одне велике, та що там велике - ВЕЛИЧЕЗНЕ АЛЕ - в разі перегляду існуючої моделі побудови близькості страх може ЗНИКНУТИ. Адже на його місце прийдуть віра в себе, свідоме і дбайливе ставлення до себе, відкриті очі у погляді на партнера та уміння бути поруч не втрачаючи себе(!)

Спробую привернути увагу до цілої низки показових аспектів: 
[quote]Він був схожий на того, про кого я мріяла. Старший від мене на 12 років, солідний, дуже харизматичний.[/quote]
Це ж на перший погляд - я правильно розумію? 
До того ж, виходить, що вам властиво йти за мрією на шкоду реальності. Тобто пізнанню і об'єктивному баченню чоловіка.
Допоможіть уточнити: той новий знайомий - схожий на вашого батька або повна батькова протилежність?

Наступне. [quote]Я завжди хотіла, щоб поруч був той, хто готовий вирішити мої проблеми і прийняти важливі рішення.[/quote]
Раніше хотіли, коли відчували себе обділеною щастям та любов'ю... А от коли почали повертати собі почуття цінності і життя поступово налагоджувалось, чи настільки важливо віддати право вирішувати свою долю іншій людині?

Йдемо далі. [quote]Мене цей факт дуже спантеличив, для мене було принизливо розпочинати стосунки на таких умовах.[/quote]
Пригадайте, які емоції піднялись? Що ви з ними зробили? Чи не переступили через них під тиском ...? Замість трьох крапок поставте слово? Це допоможе відкрити мотиви та важелі, які керували вашою поведінкою. 

Ще одне. Як оці обставини вплинули на вас? - [quote]Виявляється, він був одружений 3 рази, має 3 дітей, з останньою дружиною не розлучений, але не живуть вже два роки. За життя він мав більше, ніж 500 сексуальних партнерок. Зараз в нього взагалі немає ніякого майна, дача і стара машина, яка нібито його, всеодно записана на дружину. Він переховується, тому що в нього закінчилася відстрочка, а старшому сину вже є 18. Він мав хитрий план народити зі мною ще одну дитину, щоб все стало на свої місця.[/quote] 

[quote]Я брехала сама собі.[/quote]
До чого доброго може призвести обман самої себе, навіть заради гарної мети? 

[quote]І всеодно, не можу зрозуміти, чому мені його так не вистачає.[/quote]
Поміркуємо?
Чого ж вам так бракує? Є думки з цього приводу? Що він вам давав своєю наявністю? Мрію? Ілюзію? Відчуття, ніби ви у стосунках? Можливість турбуватись і опікуватись, тобто віддавати? Відчуття, що ви комусь потрібні? Ваш варант? 

І на завершення. [quote]Я рада, що цього разу я знайшла в собі сміливість піти першою, але всеодно я страждаю, я не можу впоратися зі своїми емоціями.[/quote]
Ви вчинили, аби уберегти себе від ще більших страждань. Тобто це рішення було ЗА СЕБЕ. Себе не зрадили і не віддали на поталу тому, хто, напевно, звик цинічно використовувати інших.

Раджу звернутись до психолога, аби дбайливо пройти цей період і вийти з нього основленою та засвоївшою болючі, але потрібні уроки.

Світлана Володимирівна Матюха · Answer

Вітаю, Юліє.
Попри весь біль, я бачу дуже ресурсну ситуацію. Ви не залишилися в цих стосунках. Ви знайшли в собі сили піти. І це вже великий крок, усвідомленость.
Те, що зараз з вами відбувається, дуже схоже на любовну залежність. Вона виснажує. Навіть коли людини вже немає поруч, біль ще довго не відпускає і може повторюватися в наступних стосунках.
Дуже часто за такими історіями стоїть глибоке відчуття самотності. Воно могло сформуватися давно і залишатися з людиною роками, якщо з ним не працювати. Поки є стосунки ніби все добре. Коли вони закінчуються здається, що світ руйнується.
Уявіть, що таку саму історію вам розповіла найкраща подруга. Що б ви їй сказали?
Мені здається, зараз найважливіше не шукати нового чоловіка і не намагатися швидше забути цього. А зрозуміти, чому такий сценарій повторюється.
Саме з цим і варто працювати з психологом, відновлювати самоцінність, вчитися будувати здорові кордони й поступово виходити із залежності від стосунків. Тоді змінюється не лише ваш стан, а й вибір партнерів.

Світлана Володимирівна Матюха · Answer

Дякую за відповідь. Саме так і працює психологічна залежність. Розуміти не означає бути здатною змінити.
Якби все вирішувалося логікою, люди не поверталися б у токсичні стосунки, не курили б, не переїдали і не жили б роками в тому, що їх руйнує.
Емоційна частина мозку сильніша за раціональну. Тому важливо поступово розбиратися, чому саме такі токсичні стосунки стали для вас настільки важливими.
До речі, ви вже зробили те, чого поки не може зробити ваша працівниця,ви пішли. Тепер залишилося зробити другий крок, вийти із самого сценарію, який знову і знову приводить вас до таких чоловіків.
Сценарій міняється через нові реакції и новый вибор.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Чому я не можу впоратись сама із собою?

Відповіді психологів