Підліткове кохання

Романтичні стосунки за визначенням пронизані піднесеними духовними почуттями. Не зрозуміло, чому батьки мають або можуть хотіти цьому перешкоджати. Навпаки, нормально підтримувати саме такі ідеалістичні потреби розвитку на цьому віковому етапі. Щоб у майбутньому на їхній основі виросли зрілі сексуальні стосунки. У ідеалістичних стосунках молоді люди розвивають і утверджують свої погляди, переконання та цінності, борються за них і відстоюють часто в нерівній боротьбі. Міцніють духом і дорослішають. І лише проживши свої почуттєві потреби на фантастичній основі, вони здатні САМІ перейти до більш реалістичних міжособистісних стосунків. Тому обмежувати їх не варто, а от допомагати розібратися, що з ними відбувається, та налаштовувати на гідну поведінку буде на користь. І якщо їхній вибір виявився невдалим, тобто надто надуманим, то вони без образ для обох сторін зможуть звільнитися від таких стосунків. Підкреслюю: якщо не виникло сексуального зв’язку. Ось від цього варто застерігати молодь. А стосунки, засновані на тому, щоб щось віддати, щось зробити, служити іншому, після чого, якщо раптом виникає розрив, він не завдає особливого болю, адже молоді люди не пов’язали себе жодними зобов’язаннями. Тобто не втягнули одне одного в залежність, яка дійсно могла б стати травмою, що важко лікується, та часто лише огрублює серця. А цього ніхто нікому не бажає.

Мені складно відповідати на це питання академічно узагальнено. Я працюю з підлітками та сама мама дівчини-підлітка. Мені здається, що підліткові стосунки дуже цінні, адже це перша проба. Перші досягнення та помилки залишають емоційний слід, який найглибший. Саме підлітки перевіряють абстрактні знання, отримані від батьків та з книг, у реальному досвіді. Часто болісному. Я вважаю, що важливо залишатися поряд із підлітком. Навіть за агресивних та незграбних реакцій. Тоді можна підтримати підлітка у складному, тоді він почує коментар у розгубленості, тоді можна розділити радість першого розуміння. Але важливо говорити і про свої тривоги. Про небезпеку раннього сексуального досвіду, про небезпеку ізоляції та драматизації у своїх переживаннях. Я не перешкоджаю стосункам, я пропоную про них говорити, коли є що сказати. У цьому ми з підлітками можемо бути поряд і ділитися важливим.

Думаю лише в крайніх випадках: діти є родичами, діти яскраво виражено налаштовані на сексуальний досвід, дитина має важке психічне захворювання і не усвідомлює своїх дій. Але навіть у цих випадках треба підходити надзвичайно зважено й обережно та оцінювати шкоду від такого заборони. Стикалася з дискусією на тему заборони романтичних стосунків для дитини, хворої на важке невиліковне захворювання... Думаю, це неправильно з багатьох причин: медицина постійно помиляється; кохання здатне творити чудеса, і хвороба не повинна бути перешкодою до життя.

Перешкоджати варто у випадку невідповідності віку, занадто великої різниці. Перші стосунки — це романтика, а не самореалізація одного за рахунок іншого.

Ефект Ромео та Джульєтти, тобто підвищення привабливості двох людей одне до одного через спроби їхніх батьків чи інших осіб розлучити їх, мають знати як діти, так і батьки. І це стосуватиметься не лише кохання, а й усіх інших видів стосунків та захоплень. Це має бути елементом освіченості людини. Є ще одне правило. А.С. Макаренко колись навчав своїх вихованців, щоб вони спочатку розібралися, який саме перед ними чоловік, які в нього ідеї, цінності, цілі тощо, а вже потім закохувалися. Звичайно, у житті не все відбувається за писаними правилами, але як знання це має місце. І цей момент стосується першого питання про романтику. Коли молоді люди знаходять спільність, інтерес одне до одного, і їх об’єднують спільні цінності та цілі, тоді стосунки будуються на більш міцному фундаменті. Адже сексуальні стосунки є задоволенням і служать основою міцної прив’язаності, але аж ніяк не метою чи тим більше сенсом життя майбутньої сім’ї, тому вони мають бути завершальною стадією стосунків, які дійшли свого логічного завершення. Але ситуація Ромео та Джульєтти надто багатогранна, щоб достатньо висвітлити її в короткій відповіді на питання. Вона потребує тривалих обговорень у середовищі молоді за участю освічених і високоморальних дорослих.

Я розумію, що в підлітковому віці відбувається сепарація від батьків. Велику роль у цьому процесі відіграють підліткові романтичні стосунки. Руйнувати ці стосунки, як я спостерігала, вирішують батьки, які мають власний травматичний досвід. Можна називати це будь-якими ефектами. На жаль, у літературі достатньо негативних та трагічних прикладів. Вплив батьків може як посилювати романтичні стосунки (Ромео та Джульєтта), так і справді їх руйнувати. Це залежить від стосунків у сім’ї батьків. Для мене таке рішення батьків говорить про те, що вони будують залежні стосунки з дитиною і не готові її відпустити у реальне життя. На жаль, у такому випадку в підлітка скоріше будуть складнощі у подальших стосунках. Це не означає, що потрібно дозволяти будь-які крайні форми поведінки. Я підтримую обмеження, які зберігають стосунки підлітка та батьків і дозволяють підлітку будувати реальні, з розумінням наслідків та можливостей, стосунки.

Що воно реальне. Наслідки цілком реальні, як у варіанті Ромео і Джульєтти. Заборона в підлітковому віці практично неможлива без насильства. Який буде результат насильства, жоден батько передбачити не може, адже пубертатний період надзвичайно непередбачуваний щодо психічного стану дитини через гормональні перебудови та скачки.

Що вже сталося, того не зміниш! Підтримати стосунки та бути в курсі — це дозволить бути поруч у момент падіння й підтримати, чи у час злету та налагодити стосунки.

Про перше кохання, як і про все інше, краще говорити з позиції духовності. Добре обговорювати класичні літературні твори. Розповідати про гідні вчинки близьких родичів. Краще, якщо мати розповість про те, як за нею доглядав її майбутній чоловік при знайомстві. Про його найкращі прояви уваги та про те, як його найкращі якості вплинули на її вибір саме його. Після цього, звичайно, можливі запитання до батька. І тут теж важливо поділитися всіма високими почуттями, які переживалися в молодості, про боротьбу почуттів у душі. Про помилки. Можна розповісти багато чого. Про свою підліткову любов краще розповідати також з позиції прагнення до високого. І важливо підтримувати високі прагнення підлітка. Звичайно, самому батькові при цьому важливо перебувати в нормальному психічному та моральному стані. Часто батьки самі не завжди впевнені в необхідності таких ідеалізацій. Хочуть швидше наблизити дитину до реального життя. Часто це ґрунтується на невдалих особистих переживаннях та розчаруваннях. Треба пам’ятати, що поступливість послаблює дух і зменшує шанси на щастя. Але це вже інше питання.

Можна розповісти про свої перші романтичні стосунки. Якщо є бажання, момент підходить і є інтерес у підлітка. Це для батьків. А у роботі з підлітковою групою ми можемо звертати увагу на теми, які цікаві самим підліткам. Відповідати на запитання, можливо інтимні, розповідати про своє та допомагати їм ділитися досвідом. І дивуватися сміливості та чуйності, з якою вони реагують на проблеми та почуття одне одного. Чи можна розповідати про перше кохання з метою чогось навчити? Мені здається, цей досвід унікальний у кожного, і важливо бути поряд із підлітком у цей складний та дивовижний період життя.

Думаю з тягарем дорослого цинізму — краще нічого не розповідати. Хіба що є власний досвід прекрасного першого кохання зі казковим кінцем.
Адже романтичні стосунки дітей — це притягання душі до душі. А чим ці душі наповнені? Тим, що дитина отримувала від родини, тим, що вона бачила навколо, тим, чому її вчили, на що налаштовували протягом усього життя. Неможливо розмовами у конкретній ситуації закрити прогалини в вихованні багатьох років. Єдине, про що можна поговорити, — це про наслідки фізіологічні. Про те, що поцілунки можуть запустити неконтрольований процес, який прекрасний, і, можливо, результатом буде дитина. А отже, й відповідальність за її утримання та виховання теж буде. Далі — калькуляція витрат та пошук роботи на всяк випадок. Романтику такі розмови не вбивають, але додають усвідомленості. Якщо важко говорити — можна знайти відповідні статті та попросити прочитати. Більшість підлітків починають ставити дуже осмислені та правильні запитання, переглядають деякі моменти.

Потрібно розповісти про важливість пережитих емоцій і стосунків, але підготувати до неминучості плину часу, дорослішання та розвитку. Розповісти й підготувати до життя без романтичного партнера, показати, що особистість самодостатня й без партнера — це дозволить уникнути співзалежності в майбутньому.