Порівняти і впасти у відчай: як перестати порівнювати себе з іншими
Пам’ятаєте, як неприємно було, коли у школі отримуєш не найвищий бал, а тебе починають порівнювати з найрозумнішим учнем класу (який все ж таки отримав найвищий) і ставити його у приклад?
А пам’ятаєте, як неприємно було, коли у школі отримуєш не найвищий бал і розповідаєш, що всі ще гірше написати, а мама така «та мені взагалі все одно шо там інші, ТИ маєш писати завжди на дванадцять»
У дитинстві подібні речі здаються нелогічними, неправильними та образливими, але, на жаль, це не змінює того, що виростаючи ми приймаємо правила гри та порівнюємо себе найболючішим способом. Живучи у суспільстві, особливо у такому розвиненому суспільстві, складно не порівнювати себе з оточуючими, проте іноді порівняння приймають досить хворобливу форму — демотивують, розчаровують та не приносять жодної користі. Чому?
В першу чергу через те, що ми рідко порівнюємо себе з тими, хто у чомусь гірше нас. Високі стандарти, часто нав’язані суспільством, та вибіркова увага грають злий жарт — найчастіше ми порівнюємо себе лише з тими, хто здається кращим, хоча б у чомусь. Мікс із когнітивних викривлень під час порівняння себе з іншими поступово стає звичним способом мислення, але хороша новина у тому, що можна натренувати й інший.
Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.
Як це зробити?
- Найпершим і найпростішим кроком буде знизити кількість тригерів. Якщо ви підписані в Інстаграмі на купу людей «для мотивації», але вони лише приносять гіркі думки про те, що вам ніколи не стати такими ж успішними/красивими/розумними, як вони, то саме час признати, що мотиваційний задум не спрацював та відписатися, або взагалі на якийсь час відмовитися від соцмереж
- Не допускайте узагальнень. Часта історія — побачити, що у когось щось краще у якійсь одній сфері й зробити висновок «Я невдаха». Чи справедливо це? Не дуже. Важливо відслідковувати подібні думки та питати себе — чи дійсно за одним цим фактом я можу судити себе і своє життя?
- Не сприймати думки занадто серйозно. Мозок продукує тисячі суджень за день, і далеко не всі з них варті уваги. І якщо зупинити цей потік не у ваших силах, то не сприймати їх, як факти й навчитися відпускати їх — навичка, яку можна натренувати
- Пам’ятати про те, що важливо саме для вас. Звертатися до власних цінностей — ніколи не зайве, і у контексті порівнянь також. Бо іноді думаєш от класно мені б таке мати у своєму житті, а коли звертаєшся до власних (а не нав’язаних суспільством/батьками/друзями) бажань та цілей виявляється, що воно взагалі то і не треба, а треба щось зовсім інше
Дата публікації 2022-09-08 в 13:41:02
Опубліковано на сайті 08-09-2022