Інформаційний стрес

У класичному розумінні стрес — це відповідь організму на вплив навколишнього середовища. (Г. Сельє). Розрізняють такі види стресу, як фізіологічний та психоемоційний. Інформаційний стрес відноситься до психоемоційного виду. Фактично, якщо людина щось бачить, чує, відчуває запахи тощо, вона намагається якось на це зреагувати. При надмірній кількості зовнішніх впливів людина починає втомлюватися. Навіть якщо при цьому не здійснювала жодних фізичних дій.

Це стрес, отриманий внаслідок «передозування» негативних, деструктивних, агресивних новин через засоби масової інформації.

Це, фактично, емоційне перенапруження, втома від інтенсивного інформаційного перевантаження, коли за одиницю часу людина отримує великий масив різноманітної інформації, не встигаючи її переробити, критично осмислити. Результатом чого є емоційна спустошеність, апатія, а також можливі соматичні прояви, такі як безсоння, підвищений або знижений тиск, головний біль.

Інформаційний стрес — це такий стан людини, який виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли людина не встигає впоратися із завданням, не встигає приймати правильні рішення у потрібному темпі за високого ступеня відповідальності за наслідки прийнятих рішень.

Інформаційний стрес — це стан людини, коли вона відчуває нездатність обробити або "перетравити" інформацію понад певний суб'єктивний обсяг.

Обирати, що дивитися, слухати, читати та де перебувати відповідно до своїх бажань і потреб, а не поглинати без розбору всю інформацію, яку може запропонувати навколишній світ. Фактично, на даний момент світовий обсяг даних — 1,8 зетабайт. Тут у рядку місця не вистачить стільки нулів надрукувати. Як кажуть в Одесі: «А чи треба вам це?»

Розуміння того, що будь-які новини — це не новини, а старі новини, і факт уже відбувся. У випадку, якщо після перегляду чергових новин чи передач (особливо кримінальних) ви відчуваєте, що все погано і світ котиться в тар-тарари, відмовтеся від перегляду такої маячні! Пам’ятайте, ви вже не зможете вплинути на те, що показують по телебаченню.

По-перше, інформацію треба дозувати, тобто зменшити час, який проводиться перед телевізором. По-друге, тут допоможе вміння емоційної регуляції, уміння релаксації, піші прогулянки, біг, заняття у спортзалі, плавання, йога, медитація, адже найкращий відпочинок — це зміна діяльності.

Щоб захиститися від інформаційного стресу, необхідно запобігати причинам його виникнення, тобто намагатися не братися за обробку великого обсягу інформації, а також інформації, якою людина погано володіє, яка може виявитися їй не під силу. Якщо ж людина змушена перебувати в таких умовах з певних причин, то в такому разі потрібно організовувати час відпочинку через певні проміжки часу. У момент відпочинку людина не повинна взаємодіяти з будь-яким видом інформації.

Думаю, краще не захищатися, а намагатися запобігти інформаційному стресу будь-якими можливими та зручними для конкретної людини способами, використовуючи загальні методи подолання стресів (відпочинок, творчість, релаксація, психотерапія (як консультування, так і медикаментозне лікування)).

Також дуже корисним буде планування за обсягом і часом роботи з інформацією, тобто своєрідний контроль (гнучкий, а не тотальний), а також контакту з тими джерелами інформації (як засобами, так і людьми), які викликають стрес.