Вопрос от:
Ina
Возраст:
30
Адекватне вираження злості
Доброго дня.
Пишу щоб структурувати свої думки про ситуацію і отримати підтримку, поради, погляд на ситуацію зі сторони.
Я маю досить близьке спілкування зі старшою сестрою по переписці, ми живемо в різних країнах. Можемо відверто висловити одна одній наболіле, вислухати, підтримати.
Нещодавно сестра сказала мені що має інтимні відносини з одруженим чоловіком. Також вона сама є офіційно одружена, але з чоловіком не живе багато років, проте періодично спілкуються щодо спільної дитини і не тільки, і зустрічаються.
І ця інформація про стосунки з одруженим в мене піднімає злість, огиду, негативні переживання. Я з одного боку не хочу виплеснути цю злість на сестру, це її особисте життя і її справа, з іншого — думаю що не зайве дати зворотній зв'язок, поділитися з нею думками про цю ситуацію. А саме про те що вважаю такі стосунки нездоровими, і одним словом поганими для неї самої, для того чоловіка та інших причетних.
Мене це тривожить ще й тому що коли я була в підлітковому віці то моя сестра, а також батько та інші оточуючі розповідали мені про свої пригоди, як вони зраджували і тд. Про це говорилося на драйві і такому емоційному підйомі... І була така атмосфера, ніби 'поімєть' іншу людину це нормально і класно, що ніби нормально і справедливо обманювати, використовувати, і таке інше. І я цей світогляд всотала, це стало і моєю нормою. І коли в моїх стосунках були проблеми, я не вирішувала їх, не закінчувала стосунки, а робила те що вони — наробила помилок, зраджувала, обманювала і тд.
Я це пройшла і переосмислила і розумію що на таке я більше не піду. Для мене норма це вірність і відданість у стосунках, а ні то краще розрив. З сестрою цю тему ми не обговорювали певний час, ну і я думала що вона це теж переросла. А виявилося ні. Я не хочу нікого звинувачувати хоча також є думка, що ці всі їхні історії від сестри і батьків тоді вплинули на мою незрілу психіку і в тому числі через це я наробила помилок. Наслідки цих помилок я переживаю досі.
Чи я себе обманюю і я така сама як вони насправді? Бо я ж мала б відповідати сама за свої вибори і рішення та вчинки.
Не хочу втрачати добрі довірливі стосунки з сестрою. Не знаю як мені тепер реагувати на таку ситуацію. Колись вона вплинула на мене. Тепер якщо я наприклад буду критикувати, то це просто мабуть відштовхне, спровокує злість у відповідь, або що... Як можна пройти цю ситуацію?
Дякую за увагу до мого допису. Гарного вам дня🤍
Пишу щоб структурувати свої думки про ситуацію і отримати підтримку, поради, погляд на ситуацію зі сторони.
Я маю досить близьке спілкування зі старшою сестрою по переписці, ми живемо в різних країнах. Можемо відверто висловити одна одній наболіле, вислухати, підтримати.
Нещодавно сестра сказала мені що має інтимні відносини з одруженим чоловіком. Також вона сама є офіційно одружена, але з чоловіком не живе багато років, проте періодично спілкуються щодо спільної дитини і не тільки, і зустрічаються.
І ця інформація про стосунки з одруженим в мене піднімає злість, огиду, негативні переживання. Я з одного боку не хочу виплеснути цю злість на сестру, це її особисте життя і її справа, з іншого — думаю що не зайве дати зворотній зв'язок, поділитися з нею думками про цю ситуацію. А саме про те що вважаю такі стосунки нездоровими, і одним словом поганими для неї самої, для того чоловіка та інших причетних.
Мене це тривожить ще й тому що коли я була в підлітковому віці то моя сестра, а також батько та інші оточуючі розповідали мені про свої пригоди, як вони зраджували і тд. Про це говорилося на драйві і такому емоційному підйомі... І була така атмосфера, ніби 'поімєть' іншу людину це нормально і класно, що ніби нормально і справедливо обманювати, використовувати, і таке інше. І я цей світогляд всотала, це стало і моєю нормою. І коли в моїх стосунках були проблеми, я не вирішувала їх, не закінчувала стосунки, а робила те що вони — наробила помилок, зраджувала, обманювала і тд.
Я це пройшла і переосмислила і розумію що на таке я більше не піду. Для мене норма це вірність і відданість у стосунках, а ні то краще розрив. З сестрою цю тему ми не обговорювали певний час, ну і я думала що вона це теж переросла. А виявилося ні. Я не хочу нікого звинувачувати хоча також є думка, що ці всі їхні історії від сестри і батьків тоді вплинули на мою незрілу психіку і в тому числі через це я наробила помилок. Наслідки цих помилок я переживаю досі.
Чи я себе обманюю і я така сама як вони насправді? Бо я ж мала б відповідати сама за свої вибори і рішення та вчинки.
Не хочу втрачати добрі довірливі стосунки з сестрою. Не знаю як мені тепер реагувати на таку ситуацію. Колись вона вплинула на мене. Тепер якщо я наприклад буду критикувати, то це просто мабуть відштовхне, спровокує злість у відповідь, або що... Як можна пройти цю ситуацію?
Дякую за увагу до мого допису. Гарного вам дня🤍
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
