Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
question author 6 минут тому: «ремарка,я все життя була позитивною людиною, у всьому була оптимісткою,але чомусь втратила зовсім смак до життя за ці роки»
question author 2 часа тому: «мне почти со всеми скучно, а если и интересно, не на долго, а потом неделя одиночества-отката, вообще ненавижу свой фактор социального животного,было бы мне не одиноко, та срал я н»
question author 4 часа тому: «Минув тиждень після мого рішення. Ще два дні ми переписувалися в дуже різкій формі, намагаючись довести кожен свою правоту. Коли зрозуміли, що далі вже нема куди, він сам написав «»

Экзистенциальная встреча

More from this author

06.04.2021

Экзистенциальная встреча

Про зустріч Ну власне, зустріч і зустріч, скільки їх було і відбувається щодня. Скільки з них ми не пам’ятаємо, скільки не бажаємо згадувати, скільки тих які не справили враження і таких, про які заходиться мова при кожній ламповій зустрічі з ...

Экзистенциальная встреча

Про зустріч

Ну власне, зустріч і зустріч, скільки їх було і відбувається щодня. Скільки з них ми не пам’ятаємо, скільки не бажаємо згадувати, скільки тих які не справили враження і таких, про які заходиться мова при кожній ламповій зустрічі з друзями. Їх багато, так. Але та про яку хочу згадати тут, дещо специфічна, хвилююча і, не побоюсь пафосних слів, особлива.

люди

Так звана екзистенційна зустріч, і хоч у неї є різні назви, по факту жодна з них немає значення, оскільки не вміщує в себе той зміст, що відчувається.

Думаю, вам знайомий такий стан, коли з незнайомою людиною, не доводиться долати 5-хвилинний бар'єр незручного мовчання, і ви обоє готові з питань на погоду, перейти до обговорення домашніх тварин дитинства, першого кохання, по соромних, але таких веселих фактів і іншого. Коли розмова не чіпляється за обставини, за місце, за причину зустрічі, а ніби протягується буквально тільки між вами. Коли відчуваєш бажання і готовність розказувати про себе, щиро і по різному, і слухати, що різного у співрозмовника.

Аспектів і описів ще може бути досить багато, але суть — бути заторкнутим і безстрашно відкритим собі та іншому.

І не зрозумійте неправильно, звісно, такі стани більше характерні близьким людям, друзям дитинства, коханим чи рідним. Але чи завжди? Або, на жаль, ні, або ви щасливчик.

На жаль, в житті не кожне спіткання з іншими, залишає в нас щось чи в тому хто був з нами. На жаль, іноді нічого не залишається і після розмов з самими дорогими. А часом зостається тільки розчарування чи туга, що це “рандеву” не задалося чи задається вже давно.

Причини тому можуть бути різні, але не дають справді зустрітись нам досить прості речі: відсутність часу(часу, щоб правда побачити того що навпроти, і внести себе), безпеки(захисту власних рамок чи банальної довіри), і готовності до близькості(коли ти готовий дозволити іншому наблизитись, і близький з собою, щоб підійти). І ці здавалось б банальні речі, створюють такі ж банальні перепони, і біс з тими незнайомцями, може вони і не дуже треба, але ці перепони є з самими рідними, і з рідним собою.

Опубликовано:

Комментарии
Комментировать
Пока нет комментариев
Чтобы оставить комментарий, пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь. Войти / Зарегистрироваться