Меланхолія (Ларс фон Трієр). Обзор психолога.

У Психолога » Психологические обзоры » депрессия » Меланхолія (Ларс фон Трієр)
психолог
Автор обзора психолог

 

меланхолия фильм смысл На початку – уповільнена зйомка, перед нами постають окремі картина природи,
космосу, людей. Вони такі незвичні, інтригуючі, цікаві. Далі події, що розгортаються викликають легке роздратування тому, що не зрозуміло сюжету, кадри уривчасті, зйомка широким планом. Я намагалася зосередитися і знайти,
побачити прояви меланхолії. Далі ставало все цікавіше. Як на мене, режисеру вдалося наблизити глядачі до внутрішнього світу головної героїні. Насправді, фільм багатогранний і тут можна розглядати різні вектори аналізу: психіатричні діагнози, дитячо-батьківські стосунки, переживання різних персонажів, роль і позиції чоловіків і жінок, чи навіть об’єктивну ймовірність такого космічного явища. Для мене, вся картина фільму є символічним відображенням ментального світу меланхолійного суб’єкта – головної героїні. Події, що відбуваються нагадують сновидіння – такі уривчасті кадри, малозрозуміла сюжетна лінія, незвична поведінка героїв, якась фантастична планета. Будемо намагатися наблизитися, відчути і словесно описати такий неосяжний світ переживань Джастін. Ось ми маємо на поверхні картину об’єктивної дійсності – весілля, певний ритуал, церемонія, гості святкують,
поводяться так, «як належить». І тут, ніби на яскравій фотографії, появляється якась темна пляма. Наречена, котра мала би знаходитись в центрі цього дійства, присутня лише фізично, вона ніби за склом, так ніби, на склі малюються емоції, але, насправді, вони не справжні, мертві, так ніби вона не уособлена. Вона покладає багато зусиль, щоб вирватись із задзеркалля, бо цього вимагає оточення, реальний світ, але це лише якась мить. Вона не може взаємодіяти емоційно з реальним світом. Для неї немає нічого в цьому житті, що могло б дати їй відчуття повноти, вона не отримує радості ні від відносин з чоловіком, ні від своєї роботи, де її вважають дуже успішною. Як тільки є спроби відчути себе живою, нитки, які зображенні на початку і про які вона сама розповідає, сковують її, ніби засмоктують назад. Мені ці чорні довгі нитки асоціюються з фантастичними істотами з серії фільмів про Гаррі Поттера (авторка серії однойменних романів, до речі, також пережила клінічну депресію). Дементори – сліпі істоти, які харчуються людськими світлими емоціями і навіть здатні поглинути душу. Людина після цього перестає існувати як розумна істота, залишаючись живою поки живе її тіло. Тобто, зникає суб’єкт, Я, відбувається регресія до тілесного функціонування, первинного процесу. У фільмі ми бачили такі інстинктивні, імпульсивні включення Джастін, коли вона в свою першу шлюбну ніч займалась сексом посеред поля для гольфу з малознайомим чоловіком, проявила агресію до свого начальника, заснула посеред весілля,приймала ванну, коли треба було розрізати торт. Вона, така собі, порушниця ритуалу, що відбувається, руйнівниця структури. Загалом, коли я згадую події, що відбувалися того весільного вечора, у мене виринає слово «мерехтіння». Саме такий мерехтливий стан, як тимчасові проблиски афективних коливань Джастін і передаються також постійними кадровими включеннями. Так ніби світ фрагментований, ніби вона то зливається з ним, то знаходиться на іншій планеті, так ніби, вона не відчуває цілісно, немає суцільної ліні, є тільки серія картинок. Це про стан немовляти, про межу психічного зародження в
об’єктивному світі. Однак, відчувається напружена боротьба, тоді коли її его намагається втриматись, зачепиться за зовнішній світ, вирватись із цих ниток. Момент, де абстрактні картини в кімнаті Джастін змінює на більш класичні
сюжети, є символічним. Це відображення того, що структура намагається зберегти свою цілісність, функціонування в об’єктивній чіткій реальності. В той момент вона знаходиться під афектом гніву, вона замучена таким
мерехтінням переживань і слабкі функції его намагаються ще проявитися. Джастін не єдина, котра «не вписується» в дійство, що відбувається в даний момент часу. Її мати всім своїм виглядом демонструє небажання
знаходиться на весіллі дочки, вона зневажає шлюб, кохання. Вона цілком цинічно, холодно, з байдужим виразом обличчя відкидає дочку, котра прийшла зі своїм стражданням. Цей фрагмент передає те, що відчула, пережила маленька дівчинка колись, коли ще і не могла усвідомити, кого чи що вона втратила. Цей момент у фільмі про втрату чогось, чого ще не можна навіть збагнути. Материнський об’єкт існує, дитина знає, де він, бачить його, але не може доторкнутися, відчути, він як ілюзія, яка ніколи не стане суб’єктом. У фільмі так чітко представлений образ матері. Вона така беземоційна, недоступна, як це сузір’я, про яке згадувалось на початку. Саме з цим взаємодіє немовля, саме це постає об’єктом ідентифікації. Психоаналітик Андре Грін, описуючи феномен «мертвої матері», говорить: «Мати залишалася байдужою, навіть коли докоряла дитині, її погляд, тон голосу, запах, пам’ять про ласку – все поховано, на місці матері у внутрішній реальності дитини утворилася діра». Власне, коли намагаєшся зрозуміти, які переживання викликає Джастін, то постає фантазія про будинок з дуже гарним фасадом, а всередині – зовсім без ремонту, темний, там холодно і пусто. Таку внутрішню пустоту Лакан теж називає, створену
відсутністю матері. Вона молода жінка, з гарним тілом, але це лише шкаралупа, так ніби всередині стержень зламаний, ще зовсім трішки і тіло не буде мати опори. Що і стається в другій частині фільму, коли Джастін знаходиться в стані апатії, в стані, де немає сенсу життя, а тільки відчаю і спустошення.
Момент втрати матері, не просто окремого об’єкту, а за Фройдом і власного Я, вся незбагненність і сила переживань цієї події влучно представлені подією космічного масштабу. Про це неможливо говорити, бо вона стосується
первинного процесу, це можна передати символічно. У фільмі це космічна метафора. Вона мені така доречна, така показова. Земля, як символ немовляти, до неї наближається в десятки разів більша планета Меланхолія – холодна,
небезпечна і руйнуюча, як символ емоційно відсутньої, «мертвої» матері.Сцена, де Джастін лежить оголена на траві під світлом планети Меланхолії асоціюється з станом немовляти, первісним злиттям з природою. Ця сцена
нагадала, що природні Земні процесів знаходиться під впливом супутника – Місяця, а Джастін знаходиться під владою своєї болючої нестерпної внутрішньої пустоти. Але там, серед ночі, під зірками вона намагається відчути
зв’язок із чимось неземним, ніби заповнюючи порожнечу. Те, що головна героїня страждає немає сумніву, її обличчя сповнене болі зображено ще на початку фільму. В своєму стражданні вона не може любити чи
ненавидіти, не може насолоджуватися. Вона переживає цілковите безсилля, що навіть вже тілесно її сковує. Джастін намагається переконати себе, що любить чоловіка, що прагне сімейного тепла й затишку, але ні, не виходить. Вона нездатна відчувати ніжність і прив’язаність до об’єкта. Вона вдається до чуттєвого задоволення (сексу з незнайомцем), як захисту від теплого стосунку з суб’єктом, який пропонує любов.
Для мене символічним видалось і те, як були представлені всі події фільму. Вони розгортаються у якомусь віддаленому від населених пунктів маєтку, де живе сестра Джастін з сім’єю. Коли ж до Землі наближається інше
космічне тіло, катастрофа світового масштабу, сестри, чоловік і хлопчик залишаються самі так, ніби більше нікого і нічого не існує. Це можна розглядати як символ того, що меланхолійний об’єкт своїм афектом ніби
«заражає» своє оточення, яке теж ніби вже знаходиться за склом реальності. Момент, коли Меланхолія врізається в Землю символічно відображає захоплення дуже хиткої структури Джастін сильного психотичного афекту,
який руйнує не тільки її, але систему, в якій вона знаходиться. До цією подією вона ніби готується, бо вже не витримує психічного страждання і прагне припинити боротьбу за виживання. Вона приймає все, що буде відбуватися спокійно, адже смерть, знечулення їй видається звільненням від тяготи болі і спасінням душі.

Бесплатная рассылка интересностей!

Обзоры книг и фильмов -- комментарии к художестенным произведеням, добавленные на сайт нашими психологами.

Другие обзоры психологов

Комментарии посетителей

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr