Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Яна Дмитрівна Кузик
Яна Дмитрівна Кузик 12 годин тому: «Здравствуйте. Ваше описание своего состояния довольно ясное в плане ощущений, но даже так его не полностью достаточно что бы ответить "что с Вами". Вы упоминаете выгорание, и это»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 12 годин тому: «Здравствуйте, angelina! цитата: «Я не чувствую себя и как мне дальше жить. Что мне поможет?» Когда не чувствуете себя (от себя добавлю - себя ПРЕЖНЮЮ), возникает тревога, сумятиц»
Анна Борисовна Королёва
Анна Борисовна Королёва 14 годин тому: «Здравствуйте! Хочу вас поддержать. Вы четко о себе знаете, что ваше, а что нет. Это важно. цитата: «тем более служить не хочу я не люблю эту тематику и не моё ето,» У вас уже ест»
Книга 0 comments

«Смажені зелені помідори в кафе „Півстанок“»

Фенні Флегг

Ви читаєте переклад. Оригінальна версія: RU

Книга Фенні Флегг "Смажені зелені помідори в кафе "Півстанок" не залишає байдужою. Дуже добра, просякнута легкою журбою. Авторка легко торкається складних питань і розкриває перед нами цікаву історію кохання та дружби двох жінок. Книга чарує простотою викладу складних взаємин родини Тредгудів.

Головна героїня книги — Іджі Тредгуд. Про маленьку Іджі авторка розповідає ніби багато, але між рядків залишаються недомовлені деякі моменти життя пустотливої дикуватої дівчинки. "Але в ній було щось від дикого звірятка". У десять років Іджі заявила родині, перед весіллям сестри, що більше ніколи не одягне сукні. Того ж дня вона обміняла своє біле муслінове плаття на чоловічі штани та сорочку свого старшого брата, який був їй найближчою людиною. Брат души не чаяв в Іджі і завжди приходив у захват від її пустотливості. З сестрами в Іджі не склалися теплі стосунки, про стосунки з мамою сказано мало. Мама не мала особливого впливу на дівчинку і змирилася з її впертим характером. Іджі, за словами мами Тредгуд, була дуже "твердим горішком". Дівчинка хотіла у всьому бути схожою на Бадді, старшого на вісім років брата, він же її усюди "таскав за собою по всьому місту, як ляльку". Коли Іджі було років дванадцять-тринадцять, він трагічно загинув, потрапив під поїзд. Того дня Іджі грала у футбол, не передчуваючи біди. Після смерті брата Іджі змінилася. І лише у п'ятнадцять років, познайомившись із Рут, почала потроху приходити до тями та оживати. Іджі виявляла по-своєму цікавість до вродливої дівчини, висіла униз головою на гілці, кидала м'ячем, словом, усіма силами і як могла намагалася сподобатися. Рут полюбила Іджі, за словами авторки, коли та простягнула їй глечик з медом, щойно добувши його на очах переляканої дівчини у дуплі у диких бджіл.

Рут була старшою і відчувала відповідальність за почуття, які спалахнули між дівчатами. Одного разу вона вирішила поїхати та вийти заміж, сподіваючись, що Іджі забуде її. Так, вона вийшла заміж, але за дуже жорстокого чоловіка, розбивши при цьому серце Іджі. Через невеликий проміжок часу Іджі на прохання Рут забрала її від чоловіка. Дівчата разом виховували хлопчика, який невдовзі народився в них. Загалом, це щаслива й красива історія кохання двох людей, яким пощастило бути разом, прийнятими оточенням і рідними. Щастя дівчат пройшло через багато життєвих випробувань. Одного разу Іджі навіть звинуватили у вбивстві колишнього чоловіка Рут.

Іджі відстояла своє право бути собою, одягатися так, як їй хотілося, а потім і кохати ту єдину, милицю її серцю, жінку.

Запрошую до дискусії за сторінками цієї книги та за сторінками власного життя тих, кого торкнулася ця історія.

Коментарі
Коментувати
Поки що немає коментарів
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися