Нудьга. Чому і як.

Наважуся припустити, що кожна людина знає, що таке нудьга, адже не раз відчувала такий стан і добре з ним знайома. Нудьга може проявлятися у кожного абсолютно по-різному. Комусь нудно читати книгу, а комусь нудно дивитися нецікавий фільм тощо. Але зазвичай нудьга з’являється тоді, коли людина не може знайти свій особистий інтерес у тому, чим займається чи не займається. А простіше кажучи, коли людина точно не може визначити, чого хоче в цей конкретний момент.

Як правило, нудьга з’являється в ситуації невизначеності. Коли людина не знає, чого вона хоче зараз, або знає, але можливість отримати бажане заблокована. Як казала одна моя знайома: «Якщо хочеш булку, тарілка борщу не дуже допоможе».

Нудьга — це чудова річ. Це дуже явний сигнал нашому організму, що відбулося перенасичення тим, що відбувається зараз, а отже, організму потрібно задовольнити наступну потребу. Нудьга виникає там, де або неможливо самостійно перервати те, від чого настав пересит (урок, нарада, транспортна пробка), або там, де людина не дуже усвідомлює, чого саме хочеться в наступний момент. Таке часто трапляється, коли бажання «заборонене», придушене. Нудьга виникає там, де енергія витрачається на стримування дії чи бажання.

Нудьга з’являється тоді, коли стан спокою й відпочинку настав час замінити чимось новим. Або те, що приносило радість і задоволення, втрачає свої сили. А значить — настав час у новий шлях!

З схильністю до нудьги ще не стикалася. Але часто буває, якщо батьки не вміють себе зайняти і часто відчувають нудьгу, то діти, ніби копіюючи, перенимають відповідний стиль поведінки і поводяться так само.

Схильність до нудьги часто виникає у дітей і дорослих, якщо в родинній сім’ї їх виховання ґрунтувалося на «маєш займатися корисними справами». У такій ситуації дитині дуже складно навчитися визначати свої справжні бажання та рухатися за особистим інтересом.

Можна говорити про те, що деякі люди схильні частіше стримувати свою життєвість, віддаючи перевагу нудьзі перед будь-якими активними діями. Якщо в дитинстві всі питання й проблеми вирішувалися за дитину виключно батьками-родичами, або панував жорсткий диктат, коли дитина не наважувалася навіть заїкнутися про власні бажання. І в тому, і в іншому випадку, без керівництва ззовні, людина буде прагнути «застигнути», заморозити свою енергію до отримання вказівок. Вказівки можуть надходити з телевізора у вигляді телепередач, які змушують сміятися чи лякатися, від тих же родичів, готових придумати чергову справу, від оточуючих людей, від начальства. Без зовнішнього управління таким людям дуже складно відчувати себе живими. Власними потребами або усвідомлюються не повністю, або енергії на їх здійснення просто не вистачає, адже вся вона витрачена на обслуговування чужих потреб. Тут уже може статися не просто нудьга, а й апатія, субдепресія.

Нудьга може відвідувати будь-кого, незалежно від особистих уподобань і схильностей.

Ніколи не бачила людини, яка точно знає, чого хоче, і щоб нудьгувала. Відповідно, головний спосіб — це знати, чого ти хочеш. Тоді в тебе буде мета, і зовсім не доведеться нудьгувати. Але іноді буває дуже складно визначити, що саме хочеться, і на це може піти багато часу, тому в такому разі добре працюють усі методи арт-терапії. Це може бути все, що душі завгодно, починаючи від простого малювання і закінчуючи будь-якою творчою діяльністю, аби це подобалося.

Пробувати, пробувати і ще раз пробувати. Прислухатися до себе та шукати, що ж викликає інтерес. Перегляд старої колекції листівок чи спуск у соляну шахту. Вирощування бонсаю чи катання на роликах.
Варто зазначити, що дуже часто нудьга виникає за відсутності наповненого спілкування. Тож пошук нових знайомств — один із найважливіших способів боротьби з нудьгою. «Ти можеш жити з людиною, разом спати, ходити на роботу чи вчитися, але справжнє зближення відбувається лише під час спільного заняття чимось безглуздим».)))

З нудьгою не треба боротися. Нудьга не є чимось поганим. Важливо до неї прислухатися, принюхатися й придивитися. Можливо, те, що ми сприймаємо за нудьгу, в даний момент — просто задоволення й насичення. Ось, здається, поїли, а час спати ще не настав. Робити нічого не хочеться. По ідеї має бути нудно (адже ми звикли постійно себе чимось займати). Але, можливо, це не нудьга, а приємна розслабленість? Можливість подумати у тиші над чимось? Як правило, у такі моменти вмикається телевізор чи комп’ютер, щоб уникнути справді глибоких думок. І це вже не нудьга, це страх зустрічі з собою. Ну а якщо нудьга виникає під час роботи, то це серйозний сигнал про те, що ви або робите щось не те, або не так, або взагалі настав час переглянути свою роботу. Але, як правило, достатньо на деякий час відволіктися від роботи й повністю переключити увагу на інший вид діяльності. Або просто відпочити. Або пошукати у «нудній» роботі ті елементи, які цікавлять і захоплюють особисто вас. Нудьга — це не негативне почуття. Завжди пам’ятайте, що нудьга — це ваш вибір. Вибір відмовитися від того, що могло б породити інші почуття — радість, гнів, сум чи навіть любов.

А боротися з нею не варто. Це як індикатор зростаючої болотяної, в’язкої нецікавої буденності. А як тільки індикатор затремтів — шукайте нове або добре забуте старе.