Нерівні шлюби, міжнаціональні шлюби

Це залежить від того, які очікування людина пов’язує зі шлюбом.Дівчина обирає партнера значно старшого за себе, якщо в неї не було гармонійних стосунків із батьком у дитинстві і в любовних стосунках вона хоче реалізувати сценарій ідеальних стосунків із татом. У кожному чоловікові вона шукає турботу, опіку, батьківську підтримку і сама залишається досить інфантильною дівчинкою-жінкою, надаючи чоловікові можливість ухвалювати за неї рішення.

З чоловіками справа дещо інакша. Вони обирають для себе жінку значно старшу за себе, якщо в нього були дуже близькі довірчі стосунки з мамою і в супутниці життя він шукає мамині риси. Нерідко буває так, що хлопець, який грав у школі роль «лузера», настраждався від насмішок однокласниць і переконався, що нічого хорошого від ровесниць чекати не доводиться, вони жорстокі й небезпечні. А жінки постарше, навпаки, завжди зрозуміють, поспівчувають і подбають.

Можливий ще один варіант: хлопець дуже розумний, освічений, ерудований і в жінці цінує насамперед ті самі якості плюс жіночу мудрість. У цьому разі ровесниці, які захоплюються дієтами, шопінгом тощо, для нього просто «пустопорожні», а ось із викладачкою інституту, дамою «бальзаківського» віку можна годинами говорити...

До вже опублікованої тут вичерпної відповіді хочу додати ще один аспект стосунків партнерів із різницею у віці.
Зрілий чоловік із розвиненою емоційністю — просто знахідка для молодої дівчини, яку він дбайливо й поступово вводить у світ сексуальних стосунків.
І, навпаки, зріла жінка в період сексуального розквіту — гарна партнерка для молодого хлопця, який також перебуває на піку сексуальності.

На додаток до попередніх відповідей хочу додати, що існують ще деякі психологічні особливості розвитку чоловіків і жінок. У тому сенсі, що через те, що жінки розвиваються дещо швидше за чоловіків, що неодноразово було доведено та підтверджено, то часто жінкам цікавіше та змістовніше проводити час із чоловіками значно старшими за них.

ВСЕ сказано вірно та дуже точно. Є ще один момент. Іноді це ВСТРІЧ! І такий "різновіковий союз може бути знаком спорідненості душ. А це вже згори, і поза будь-якими шаблонами! Таке трапляється.))

На противагу поширеній думці, що партнери в шлюбі мають бути однолітками, нерівні за віком шлюби часто бувають дуже щасливими.
Якщо чоловік і жінка знайдуть у своєму партнерові риси ідеального батька, якого не було в дитинстві, або турботливої матусі, якої вже немає на світі, то такий шлюб може стати дуже гармонійним на довгі роки.

З моїх спостережень за знайомими парами з різницею у віці (рівно як ті, де чоловік старший, так і ті, де старша жінка), можу сказати, що такі стосунки дійсно, на подив, досить гармонійні та міцні.

Основна особливість нерівних за віком шлюбів полягає в тому, що як чоловікові, так і жінці потрібно прийняти, що той, хто молодший:
а) буде вимагати надмірної уваги (як компенсація недоліку уваги від одного з батьків у дитинстві);
б) може конкурувати за першість у парі;
в) буде ображатися, що його сприймають як молодшого, відповідно, очікує слухняності.

Той, хто старший:
а) доведеться часто поступатися в суперечках, сварках, думаючи, що він/вона маленький(-а);
б) бути готовим надавати увагу понад свої можливості;
в) усвідомлювати, що від нього буде вимагатися «бути сильним», і часто слабкості (слабкі сторони) не сприймаються взагалі.

Часто це розумні стосунки! Але різниця у віці не є критерієм стосунків. Критерієм все ж таки є досвід і мудрість, а також схильність до співтворчості у стосунках!

Якщо майбутні подружжя виросли в різних країнах, розмовляли різними мовами і слухали різні казки, то труднощів у взаєморозумінні не уникнути.
Але якщо між партнерами є любов і взаємна повага, то ці труднощі цілком подоланні.

Чоловік і жінка, вступаючи в шлюб, вже приносять із собою різні світи — їхні родинні сім’ї та сімейні правила, уявлення, концепції, винесені звідти.
У міжнаціональних шлюбах додаються ще й різні суспільні традиції, що стосуються практично всіх сторін життя, що може породжувати нерозуміння.

Однак, немає нічого неможливого для людей, які люблять одне одного.

Про те, як можна створити гармонійні стосунки, зокрема й у міжнаціональних шлюбах, добре описано у Носрата Пезешкіана, чий досвід подолання кросскультурних відмінностей Сходу та Заходу ліг в основу його методу Позитивної психотерапії!

Як людина, яка перебуває у шлюбі з чоловіком іншої національності, можу сказати, що з одного боку особливостей дуже багато, з іншого — якщо партнери знають особливості культури нації один одного, то будь-яких складнощів можна уникнути.
Перше, що вкрай необхідно, — це чітко розуміти, що людина, з якою ти перебуваєш у шлюбі, інша; більш того, вона зовсім інша — різні мови, культурні цінності, національне несвідоме.
Друге, як і в будь-яких стосунках, у міжнаціональних союзах вкрай важлива розмова партнерів — обговорення кожного моменту, який викликав найменше зморщення губ на вашому обличчі.
Третє (яке, можливо, має бути першим) — необхідно перед вступом у шлюб (або вже під час нього) дізнатися цінності нації партнера. Бо, наприклад, на елементарному рівні, американці звикли не знімати взуття вдома, тому навіть якщо з партнером вдасться домовитися і він почне знімати взуття, то коли ви йдете в гості, ваша нова звичка може здатися дещо дивною.
На завершення хочу ще раз підкреслити важливість спілкування в таких союзах через різні цінності та колективне несвідоме кожної нації.

Якщо виходити з того, що любов — це духовно-душевний ЗВ'ЯЗОК, то парі людей з різною культурою, різним вихованням і традиціями, різними ціннісними орієнтаціями важкувато досягти такого єднання та єдності. Але... якщо є раді чому, і взаємне прагнення, то все можливо.
Наші стосунки будуються переважно на СПІЛЬНОСТІ ціннісних орієнтацій та культурно-освітньому рівні партнерів. Культурно-освітній рівень можна покращувати й виправляти. Глибокі ціннісні установки та їх відмінності змінити дуже складно... А деякі — і неможливо. ПРИВОД ДЛЯ РОЗМИСЛІВ.!