З січня 2016 року. Для психоаналітичного терапевта розповідь про себе є неприйнятною — не через таємницю, а через те, що «анонімність» терапевта дозволяє клієнту проектувати власні образи, фантазії та асоціації, полегшуючи подолання труднощів. Для мене написання про себе означає опис власних професійних установок та принципів. Люди, які приходять до мене, не бувають «хорошими» чи «поганими» — вони такі, якими їх зробило життя, генетика, оточення, виховання та особистий досвід. Я не засуджую за вчинки, а прагну зрозуміти причини страхів, тривог та переживань, щоб допомогти з ними впоратися та жити далі з більшою усвідомленістю. Дотримуюся принципу, що кожна людина має свій ритм осмислення, тому на сесіях слухаю клієнта та йду за ним, надаючи необхідний простір і час. Все, про що йдеться на сесіях, залишається конфіденційним. Для мене принцип конфіденційності — основа довіри, і я обережно та дбайливо працюю з історіями, переживаннями та думками клієнтів.