Як вийти з цього ступору
Я би пішла на роботу, але це такий незвіданий досвід, щось настільки нове, що я просто боюсь. Я знаю кілька мов на високому рівні, і коли проходила співбесіди, то мій рівень завжди хвалили, але було оце «ви недостатньо енергійна для нашого колективу», «наш ментор невпевнений, що ви підходите для нашого шаленого темпу» і це мене так бісило, що я розчарувалася і вже більше місяця не пробувала. Мені пропонували викладати мови, що мені не подобається, але я пройшла співбесіду і мене не взяли теж. Тому я і розчарувалася.
У мене ніколи не було хлопця, ніколи не було подруги якій можна скинути мем чи піти погуляти. Я тупо не вмію дружити, мабуть. Одного разу коли я про це казала мамі, вона сказала «чи хотіла б ти мати друга такого самого як ти?» і я задумалася над цим і думаю так, хотіла б. Хоча зі мною важко спершу спілкуватися, потім я не зможу заткнутися. Але люди здаються на цьому першому етапі, коли я розморожуюсь.
Що можете порадити, аби здатись кращою для нового колективу на магістратурі? Щоб не було так як в школі, інакше я не витримаю. І що мені змінити в собі, щоб мене нарешті взяли на роботу?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.