Як вийти з цього ступору
Я би пішла на роботу, але це такий незвіданий досвід, щось настільки нове, що я просто боюсь. Я знаю кілька мов на високому рівні, і коли проходила співбесіди, то мій рівень завжди хвалили, але було оце «ви недостатньо енергійна для нашого колективу», «наш ментор невпевнений, що ви підходите для нашого шаленого темпу» і це мене так бісило, що я розчарувалася і вже більше місяця не пробувала. Мені пропонували викладати мови, що мені не подобається, але я пройшла співбесіду і мене не взяли теж. Тому я і розчарувалася.
У мене ніколи не було хлопця, ніколи не було подруги якій можна скинути мем чи піти погуляти. Я тупо не вмію дружити, мабуть. Одного разу коли я про це казала мамі, вона сказала «чи хотіла б ти мати друга такого самого як ти?» і я задумалася над цим і думаю так, хотіла б. Хоча зі мною важко спершу спілкуватися, потім я не зможу заткнутися. Але люди здаються на цьому першому етапі, коли я розморожуюсь.
Що можете порадити, аби здатись кращою для нового колективу на магістратурі? Щоб не було так як в школі, інакше я не витримаю. І що мені змінити в собі, щоб мене нарешті взяли на роботу?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.