Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Жити з людиною, яку кохаєш, так само важко, як кохати людину, з якою жив...»
Питання від: monika Вік: 21

У мужа РАС, я узнала о том, что из-за этого у меня был выкидыш и мы теперь сможем иметь ребенка только с ЭКО

Доброго времени суток, не знаю с чего начать… Мне 21 год, пол года назад у меня случился выкидыш, я пересла это тяжело, изначально я понимала, что могу быть беременна, но не делала тест, так как потом уже узнала что срок был чуть более месяца, но у свекрови был переезд и она в прямом смысле меня таскать ее вещи, кровать и холодильник с мужем, муж гораздо старше меня и порой я просто с ними соглашалась, я ему говорила, что у меня постоянно тянет живот потом, но он говорил что мне кажется. После выкидыша мне было очень тяжело это принять, я поехала к врачу в другую страну и не брала трубки от свекрови, а она звонила раз 10, чтобы я заказала ей плиту, но честно делать я этого в тот момент не хотела, написал ей сообщение, что мне сейчас тяжело с ней говорить и что звонить мне не нужно, я пока не возьму и перезвоню когда смогу. На что она на меня обиделась, накрутила мужа, он и так не поддерживал меня, говорил, что мне не нужно плакать и нужно забыть об этом. Но когда я по приезду спустя неделю позвонила свекрови, потому что муж сказал перед ней извиниться, то в ответ на рассказ о своем горе я услышала «ничего страшного. Это и хорошо, что выкидыш, а то бы даун родился» мне тогда стало очень больно, но я не придала этому значения. Через некоторое время у меня начал проходить шок и стресс и я начала анализировать ее слова, у мужа есть сын от первого брака и у сына одна почка, так же у мужа сестры есть дочь тоже с неразвитой второй почкой. Сейчас я решила проконсультироваться почему у меня мог случится выкидыш, потому что даже переезд как сказал врач вряд ли бы это так резко спровоцировал и в итоге выяснилось, что у мужа РАС ( Расстройство аутистического спектра), у его сына от первого брака тоже, не знаю как я могла не замечать, но они действительно совпадают по всем признакам и генетик подтвердил, что ген который отвечает за почки связан с РАС. До моей беременности свекровь мне за месяц буквально рассказывала о том, что когда она была беременна узнала о болезни передающейся пп от ее мужа и ей кололи уколы и она переживала, что сын будет из-за этого не развитым и до трех его лет не могла спокойно жить. Но это не могло дать рас, так как ребенок сестры моего мужа тоже имеет такие же проблемы с почками и значит, что у свекрови проблемы именно в генах. По этой причине она и сказала что мой ребенок мог родиться дауном и хорошо, что так. Мне сейчас безумно больно от того, что мы с мужем не сможем иметь детей просто так и мне нужно делать только ЭКО и выбирать здоровый эмбрион, я так хотела большую семью, неожиданную беременность и несколько детей, но врач сказал, что нужно выбирать будет только дочь, потому что рисков меньше, а я так всегда хотела и мальчика и девочку. Но у нас нет достаточно финансов, для даже двух детей с ЭКО. Так же меня просто разрывает от того почему свекровь сразу не рассказала об этом, ведь она же действительно все понимала и я могла родить больного ребенка, как она могла не сказать об этом даже своей дочери, которая родила ребенка с проблемой почек. Она пытается показаться людям идеальной и видимо чтобы не очернить свой образ. Я не знаю как мне сейчас быть, я очень люблю мужа и хочу быть с ним вместе, но у меня никогда не было большой семьи, отец умер рано, матери было всегда плевать и мы не общаемся и я так хотела хотя бы во взрослом возрасте полноценную семью
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Вітаю !
Мені дуже відгукується той біль, про який Ви пишете. Здається, зараз Ви проживаєте не одну втрату, а відразу кілька. Втрату вагітності, втрату уявлень про майбутнє материнство, втрату довіри до близьких людей і, можливо, втрату тієї сім'ї, про яку так довго мріяли.

Особливо боляче виглядає те, що в момент, коли Вам була потрібна підтримка, Ви зіткнулися зі знеціненням. Слова «нічого страшного» і тим більше висловлювання про те, що «це навіть добре», можуть ранити дуже глибоко. Для багатьох жінок викидень є справжньою втратою, незалежно від терміну вагітності, і Ваші сльози, біль та горювання є природною реакцією.

Зараз у Вас багато злості на свекруху. І ця злість зрозуміла. Проте важливо розділяти те, що Ви достеменно знаєте, і те, що намагаєтеся пояснити собі через припущення. Коли людина переживає сильний біль, їй природно шукати відповідь на запитання «чому це сталося?» і «хто винен?». Але іноді остаточної відповіді немає, і тоді залишається лише зустріч із власним безсиллям перед життям.

Мені здається, що зараз для Вас особливо важливим є не питання свекрухи, а питання Вашого вибору. Якщо справді існують медичні обмеження щодо народження дітей, то перед Вами постає непросте завдання: заново осмислити свої мрії та знайти відповідь, якою Ви хочете бачити своє майбутнє. Це не означає відмовитися від мрії про сім'ю. Це означає дати собі час оплакати те, що вже не буде таким, як Ви уявляли.

І ще одне. З Вашого питання відчувається, що Ви дуже прагнете сім'ї, де є тепло, турбота та підтримка. Варто чесно запитати себе: чи отримуєте Ви це у своїх стосунках зараз? Не в майбутньому, не в надіях, а саме зараз. Бо дитина не створює сім'ю — вона приходить у вже існуючі стосунки. І важливо зрозуміти, чи достатньо в цих стосунках місця для Ваших почуттів, болю та потреб.

Можливо, зараз найважливіше не поспішати з рішеннями, а дозволити собі побути поруч із власним горем і поставити собі питання: «Якого життя я хочу для себе?» не лише як майбутня мама, а насамперед як жінка. Саме з цієї відповіді часто починається шлях до справжньої внутрішньої опори.

Edited by author 31.05.2026 09:49

Сочувствую по поводу ребенка, это очень тяжелые переживания.
Тем более осознавать, что только ЭКО доступен для того, чтобы стать мамой в этих отношениях.
Но мне хочется все же, чтобы вы задали себе вопрос, а вы уверены, что готовы в таких условиях и с таким отношением мужа рожать детей? Вы описываете ситуацию, где случилось горе (вы потеряли ребенка), но нет поддержки, помощи и сочувствия от мужа. Плюс муж, который от мамы явно не отделился психологически. Еще и болен тем, что передается по наследству.
...
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.