Йти своїм шляхом. Сепарація

Всім нам хочеться прожити щасливе і наповнене своїми смислами життя та обертатися назад з радістю. Найчастіше це вдається, якщо йти своїм власним шляхом, опираючись на свої цінності, інтереси та бажання.

Запорукою успіху на цьому шляху є психологічне та емоційне відділення від установок, правил, заборон, приписів та звичок, які ми отримали в тому середовищі, що оточувало нас в дитинстві. Цей процес в психології називають сепарацією, тобто відділення психіки дитини від психіки батьків, відділення від чужих емоційних станів.

В дитинстві ми залежні від батьків та їхньої реакції на нас - ми звикаємо слухатися, підкорятися, терпіти. І для дитини це має смисл, оскільки в іншому випадку її могли в якийсь спосіб покарати (заборонити, відібрати, ігнорувати, накричати і т.п.).
Крім цього, в наші голови поселяються батьківські уявлення, оцінки та приписи - "не з нашим щастям", "треба терпіти", "те ж мені, розумник знайшовся", "як тобі не соромно?", "думати про себе - егоїстично", "в тебе ніколи нічого не виходить", "відмовляти - погано", "хороші діти так не роблять", "всі навколо обманюють", "що люди скажуть" - багато з нас може пригадати подібні фрази.

І коли ми дорослішаємо і вже не так сильно залежимо від батьків, в нас постає вибір: 1. або притримуватися звичної лінії поведінки, закладеної в дитинстві, 2. або обирати свій шлях.

Перше - про те що, ми вибираємо не те, що краще для нас, а звичне, знайоме і тому, як нам здається, безпечне. Ми відтворюємо все те, що в дорослому житті неефективне і шкідливе, тому що
заважає нашому самовираженню та самореалізації. Наприклад, якщо мене в дитинстві багато критикували, забороняли і обмежували, я себе КРИТИКУЮ, ЗАБОРОНЯЮ собі проявлятися в цьому світі і діяти говорити, ОБМЕЖУЮ себе вузьким коридором того, що мені можна і, відповідно, НЕ ОТРИМУЮ в житті того, чого хочу насправді.

А друге - це про свій власний шлях, про сепарацію від чужого, від того що надежить не мені, про пошук себе, встановлення своїх кордонів, коли я сам (-а) можу вибирати те, що підходить мені, слідувати своїм бажанням, керуватися своїми правилами життя.

Ось чому так важливо зробити ревізію  установок, обмежень, звичок, заборон, правил гри і чужих оцінок, якими ми звикли керуватися з дитинства.

Прислухайтесь, чий голос звучить у вас в голові, на чиї погляди, цінності, мораль ви опираєтеся в ситуаціях вибору, в стосунках, кар'єрі, чи немає там відголосків з минулого? Тоді ви зможете відрізняти свої почуття та бажання від інших, розуміти, що належить мені, а що - іншим, що навіяне і нав'язане, що йде мені на користь, а що мене блокує, заважає і обмежує.

Кому потрібна допомога на цьому шляху відділення свого від чужого, на - запрошую на консультації або в терапію🙌

Опубликовано 2021-12-17 в 02:44