ЯКІ ПОГЛАДЖУВАННЯ ОБИРАЄШ ТИ?

Одна з ключових тем та те, чим відрізняється Транзакційний аналіз від інших методів в психотерапії є тема - погладжування. Погладжування - це одиниця визнання, уваги та важливості. Погладжування буває фізичне та вербальне. Фізичне проявляються в таких тілесних формах, як обійми, поцілунки, тримання за руку, похлопування та ін. Вербальне або словесне може стосуватись зовнішності людини чи її особистості.

Люди за своєю природою потребують постійного погладжування. Це як їжа, яка підтримує наше тіло, тільки погладжування підтримує наше емоційне та психічне здоров’я. На жаль, погладжування бувають не тільки позитивні, а й негативні, безумовні та умовні.

Позитивні погладжування бувають умовними (посмішка, компліменти, визнання, увага) та безумовними (визнання “за те, що ти є в моєму житті”). Прийнято виділяти негативні умовні (критика, зауваження, знецінення) та негативні безумовні (коли ти поганий за фактом свого існування) погладжування. Узагальнивши, можна сказати так: позитивні - це ті, які викликають позитивні емоції, а негативні погладжування - це ті, що викликають у людини сум, агресію, знецінення та ін.

Давайте порівняємо погладжування із їжею. Для підтримки тіла нам потрібна їжа. Для підтримки здорового, сильного та витривалого тіла необхідна здорова їжа, ретельна та збалансована, із врахуванням різних вітамінів та мінералів. Отож, щоб бути емоційно та психічно здоровим, нам також потрібна їжа, тобто, погладжування - здорові, постійні та різноманітні.

Погладжуванням неможливо насититись за допомогою одного прийому. Помилково вважається, що давши дитині увагу, похвалу, підтримку одного разу - вона насититься нею на кілька років вперед. Чи помітивши та виділивши успіхи колеги на роботі, давши їй здавалось би достатньо визнання - вона залишиться ефективною наступні кілька місяців.

Люди - соціальні, тому визнання та погладжування є важливим елементом здорового самопочуття. І коли потреба позитивних погладжувань не задовольняється, то людина починає шукати негативні погладжування, прагне хоч якось задовольнити свою потребу. Як з їжею: не подбавши про своє харчування заздалегідь - ми зголоднівши, готові з’їсти будь-що, аби просто насититись. Звісно, погане харчування може бути звичкою і звичною їжею протягом тривалого часу. Людина може не помічати та вважати нормою таке харчування, а спробувавши щось здорове - сприйняти це як не поживну і не корисну для неї. Те саме відбувається з погладжуванням: ми можемо настільки звикнути до негативних відгуків, критики та знецінення, що інші, позитивні погладжування (компліменти, увагу в нашу сторону) можемо попросту не приймати та навіть знецінювати.

Ми потребуємо бути помітними та потрібними, тому варто навчитись приймати свою унікальність та важливість у цьому світі. Приймати та просити те, чого потребуємо та, навпаки, не приймати того, чого нам не хочеться.
 

Опубликовано 2021-06-29 в 06:08