Що батьки не знають про дітей наркоманів

Фізична складова залежності безперечно посідає важливе у боротьбі з наркоманією. Проте спробуємо розібрати психологічний аспект проблем залежних підлітків. Окрім кайфу, задоволення після вживання речовини підлітки вдаються до наркотику чи алкоголю як до захисту від реальності, якої вони хочуть уникнути. З мого досвіду реальністю може бути неприйняття їх як особистості, відчуття відторгнення, покинутість, перебування у негативних емоціях, як сором, вина, страх.

   Внаслідок вживання у залежних  ніби формується дві особистості: Істинне Я і Неправдиве Я. Протягом життя «істинне Я» залежної людини накопичує усі негативні почуття і уявлення про себе і відгороджує себе цілою стіною міцних захистів від «неправдивого Я». З часом цей розрив між собою і уявленнями про себе поглиблюється, страх посилюється. Наркотик стає універсальним захистом від реальності, способом прийняти і полюбити себе, затвердити свою силу і авторитет у оточенні, виправдати свою позицію. З цього видно, що образ самого себе у залежної людини спотворений до невпізнання. Поступово цей захист перетворюється на саморуйнівний, завдаючи шкоди, не спів розмірною з вигодою від неї. З одного боку - це спосіб захистити себе від небезпечного світу свою крихку, раниму частину, можливість бути таким, яким хочеться бути - успішним, упевненим, прийнятим  людьми зі свого оточення і з цим способом життя розлучатися зовсім не хочеться. З іншого боку - це вірний шлях до загибелі - духовної і фізичної, все більше віддалення від самого себе і близьких людей. І найсильніший біль, пов'язаний з виявленням ілюзорності створеного світу, з необхідністю відмови від цієї саморуйнівної фантазії про себе і інших, якщо підліток збирається жити далі без речовини.

   Потрібно відзначити, що у міру вживання наркозалежний втрачає зв'язок зі собою «колишнім», властивість жити у реальному світі "тут і зараз". Емоції, які пригнічуються або спотворюються речовиною, виникають вже часто у формі агресії і відчаю в періоди фізичних "ломок". Я зауважила, що прояви злості та агресії теж служать своєрідним захистом, щоб хоч якось справитись з болем, "тягою" вже на момент одужання.

   Звісно забравши фізичний аспект лікування і нехтуючи психологічний практично неможливо добитися позитивного результату. І це нелегка праця над собою, початок життя ніби з чистого аркушу паперу без попереднього оточення, з допомогою близьких людей.

 Світлана Богатирьова - психолог реабілітаційного центру "Крок за кроком", психолог-консультант в методі Позитивної психотерапії.

Опубликовано 2019-03-19 в 23:20