Фільм "Мистецтво негативного мислення" дає можливість проаналізувати роботу та помилки психотерапевта. Психотерапевт допускається цілого ряду досить грубих помилок: не дотримується принципу конфіденційності, не поважає, перебиває учасників групи, дає їм прямі поради, що робити і як вони мають себе почувати, користується нездатністю учасників фізично протистояти терапевту та дозволяє собі приймати рішення за групу.
Але основною думкою та найголовнішою ідеєю фільму є те, що переживання важкі, неприємні, негативні можна і потрібно проявляти. Без прояву та проживання негативних почуттів перспектива внутрішнього зростання та виходу з ситуації практично неможлива. Ілюзія того, що якщо постійно посміхатися — все налагодиться, позбавляє людину можливості відчути справжню радість і задоволення.
І ще одна помилка психотерапевта розкривається тут дуже побіжно. Психотерапевт, який уявляє себе надзвичайно знаючим та обізнаним у ситуації, приречений на провал. І лише у тій ситуації (в кінці фільму), коли вона приходить до групи та почувається незручно, вона може почути інших і готова сама вчитися в групи, а не лише вчити групу.
