Після зради чоловіка тривожить ненависть яку я хочу побороти до коханки - тому дайте пораду

10 років тому була зрада чоловіка (якраз в період народження дитини), його роман тривав 1.5 року з різними моментами та історіями, розлучатися не хотів та й мене не відпускав. Зрештою, так як ми разом з 16 років (мені) йому було (20), вирішила зберегти родину. Так як я сама соц.працівник, психологію дуже люблю та цікавлюсь, розуміла, що вина була і моя у зраді, ми про це дуже багато говорили і розбирали усе по полочкам так би мовити. З часом почала усе наче забувати(або дійсно пробачати), Аж тут, 3 роки тому до мене на роботу прийшла його минула коханка (я була шокована звичайно)) вона питала у мене поради (?!) як зберегти свою свою родину, бо її чоловік почав зраджувати з рідною кузиною....Тобто, щоб вона не робила у свій час, мій чоловік залишився в родині і тому вона вирішила запитати у мене поради) Так, це абсурд, але так і було) Я людина, яка може за себе постояти, маю сильний характер, але завжди веду себе коректно. Тому вислухала її, дала кілька порад і натякнула що подругами ми не будемо. Але саме з того часу, мої негативні емоції до неї повернулись. Я почала згадувати усі її нахабні вчинки, як вона мені сміялась в обличчя і т.д. І навіть ця ситуація - прийти до мене отак підло на роботу після усього і питати поради....У неї до речі в родині усе налагодилося, а мене почало це бісити. Коли ми пересікаємось я ненавиджу її усім серцем. Мене бісить, що в її родині усе добре, що вона живе дуже гарно в фінансовому плані. Скажу коротко і об'єктивно про себе - у мене теж все гарно, з чоловіком усе супер зараз, переїхали в новий будинок, я науковий співробітник музею, але у фінансовому плані у нас трішки гірше бо в неї чоловік на гарній посаді. Короче кажучи, мене дістала моя ненависть і заздрість, я хочу спокійно її бачити і ніяк не реагувати. Проблема ще й у тому, що я співпрацюю з школами по роботі, часто туди ходжу і буду скоро працювати з класом її дитини. У мене виникла така думка психологи підскажіть чи правильно це буде і чи допоможе? Так як у нас завжди величезний напряг при зустрічі - якщо я їй напишу, що мене це стомило, я не маю до неї негатива (так і є вже) ну і в цьому роді, і що нам пора закінчувати цю війну бо немає сенса а зустрічаємось ми часто. Колись просто читала, що один із дієвих способів пробачити людину - це висказати їй все напряму. Чекаю порад)