Хвороба на шизофренію

ВІтаю!

Скажіть будьласка що це доля в мене така?

Однозначно НІ. Так, на жаль, сталося, що у Вас проявилась хвороба, але це ще не про долю. Скоріше при виклик, на який належить дати відповідь.

У Ваші 20 років виникли прояви, які справді могли дуже сильно вплинути на Ваше життя. Півтора місяця в психіатричній лікарні, потім роки лікування і важких переживань — це вельми багато.

Тому зрозуміло, через що Ви сьогодні можете дивитися на інших людей з думкою: «Вони живуть, радіють, а в мене все інакше».

Проте діагноз — це ще не увесь Ви. Він ще не вирок на все життя. Ви - не рівно «шизофренія». Ви людина, яка пережила важкий період і тепер намагається зрозуміти, як їй жити далі.

Напевно актуальне питання зараз, що Ви можете зробити зі своїм життям вже тепер.

Розкажіть, хто поруч з Вами?
Як проходять Ваші дні, чим вони наповнені?
Від чого Ви отримуєте задоволення, чого Вам бракує і яким Ви хотіли б бачити своє життя сьогодні?
Сподіваюсь, Ви знаходитесь у контакті з фахівцем, що спостерігає за динамікою лікування.

Добрий день! При правильному лікуванні більшість людей з шизофренією можуть вести продуктивне та повноцінне життя, мати сім’ю і дітей. Вам необхідна підтримка у лікуванні та повсякденному житті. Зараз ви маєте можливість жити в комфортних умовах, а не закладах психіатричної допомоги. І це добре.
У той час коли медикаментозна допомога психіатра може полегшити симптоми хвороби, яка має хронічний перебіг із чергуванням періодів ремісії (покращення) та рецидивів (загострень), існує багато методів психологічних втручань при шизофренії, які направлені на краще розуміння своєї хвороби, навчання навичок вирішення проблем та долання стрессу, а психосоціальна допомога спрямує вас в суспільство з метою побудови життя настільки незалежним, настільки це можливо.
З погляду психології тіпання ока (міокімія повік) є м'язовою реакцією:
• на перенапруження вашої нервової системи,
• на хронічний стрес,
• на високий рівень тривожності,
• на пригнічення емоцій,
• на психічну перевтому.
У переважній більшості випадків міокімія взагалі не потребує медикаментозного втручання. Головний метод «лікування» — це усунення тригерів (робота з психологом).

Добрий вечір! Дійсно, екстрапірамідні порушення безпосередньо можуть бути наслідком лікування шизофренії. Психологи цими питаннями не займаються. Цими порушеннями займається психіатр або невролог. Питання є спільним для обох спеціалістів.
Що робити з точки зору психології? Ваша активна позиція, формування мотивації покращити своє життя плюс бажання одужати при шизофренії (коректно підібрані лікі, психотерапія, поступова соціальна реабілітація). Щоб підключити бажання одужати, необхідно перемкнути мозок із режиму пасивного виживання у режим активного планування свого майбутнього.
Діагноз є лише медичною характеристикою і в жодному разі не характеризує вас як особистість. Ви заслуговуєте на повагу до своєї гідності, якісну медичну допомогу та підтримку суспільства без засудження. Удачі!