Як витримати труднощі у стосунках і зрозуміти куди рухатися далі

Доброго вечора.
Раніше я зверталась на сайт з питанням про те, що кожного тижня на вихідних в мене виникає сварка з чоловіком, в результаті чого я кілька годин ридаю і вже не витримую цього.
Минулого тижня мені вдалося не допустити ридання в проміжку часу з п'ятниці по неділю, тобто в час, коли зазвичай не вдавалося уникнути ситуацій, які викликали в мене важкі емоції і плач. Лише в понеділок-вівторок були моменти, коли сльози йшли самі, але я себе змогла заспокоїти і не з'ясовувала з чоловіком стосунки як раніше.
Цього тижня через деякі обставини вчора і сьогодні я частково переключилась, і було не до всіх тих переживань, і не наближалось нічого подібного на ті конфлікти з плачем, що раніше.

Зараз я ловлю себе на тому, що я відчуваю злість, зневагу, огиду до чоловіка, через все пережите, через те що було і що це не обговорювалося, не вирішувалось між нами, а він прагне вести якісь стосунки як ні в чому не бувало. Тобто все негарне що було між нами ніби 'проїхали'. Не знаю як пояснити словами. Наче він все хоче замяти і далі просто якось жити. І я бачу що таким чином відносини не наповнені нічим гарним, а коли, наприклад, він торкається до мене мені некомфортно. І коли сидить наприклад в своєму телефоні і не спілкується зі мною мені теж неприємно. Переключитися і зосередитися на собі теж не можу.
І ще помітила, коли я відсторонююсь, не підтримую з ним близького контакту, він старається повернути контакт, але щойно я включуся — він відсторонюється.

Наскільки я зрозуміла, щоб наразі перебуваючи з ним в одному просторі поберегти себе від надмірних переживань і ридань, мені краще не намагатися достукатися до нього, не обговорювати.
І я вже не сподіваюся на щиру та конструктивну розмову.
Але мені нестерпно і з мовчанням теж.

Вибачте за сумбурний виклад.
Буду дуже вдячна за відповідь. Як зрозуміти куди рухатися далі, як бути?