Допомога при післяпологовій депресії

Привіт. Я мама двох 4-місячних близнючок. Уже кілька днів я майже не сплю — діти дуже погано сплять вночі, прокидаються щогодини, а вдень у мене немає можливості відпочити. Я почуваюся емоційно та фізично виснаженою. Щодня мене охоплює злість, яку я іноді спрямовую на дітей — а потім приходить сором, сльози, відчуття провини.

Я підозрюю в себе післяпологову депресію. Я щодня плачу. Відчуваю, що я — погана мама. Здається, що я не роблю достатньо для своїх дітей, що не даю їм того, що маю дати. Емоційно мені дуже важко.

У мене немає підтримки: чоловік і батько на війні. Мама, яка раніше допомагала, зараз повністю дистанціювалася. Після конфлікту через перегрів дітей вона перестала ночувати з ними, а тепер при кожній нагоді говорить, що я сама на це заслужила, що не маю права «нити», бо вона також через це пройшла. Я їй сказала в пориві емоцій, що вона поводиться як матчуха, і тепер вона кілька днів не розмовляє зі мною. Це дуже боляче — я й так відчуваю себе самотньою, а її мовчання ще більше тисне.

Через постійну втому й напруження зникла емоційна і фізична близькість із чоловіком. Я почала навіть на нього зриватись, хоча він ні в чому не винен. Це руйнує наш зв’язок, і я боюся, що ми віддалимося ще більше.

Я прийшла сюди, бо не знаю, як далі витримувати все це сама. Мені дуже потрібна підтримка. Хочу навчитися краще справлятись з емоціями, з провиною, з втомою. Дуже дякую, що готові мене вислухати