Як правильно поговорити зі свекрухою?

Вітаю.
Деякий час змушена зі своїм чоловіком пожити у його матері в приватному будинку.
Хоча це був дім і мого чоловіка теж, загалом його родини. Він тут жив змалечку і офіційно належить і йому.

Проте його матір вже декілька років проживає в цьому домі у цивільному шлюбі зі своїм чоловіком.
І рік тому сюди переїхала його дочка від попереднього шлюбу (16 років їй)

Загалом стосунки мого чоловіка зі свою матір'ю досить теплі і до мене вона теж добре ставиться. Але з її чоловіком та його донькою стосунки у нас ніякі.

Останнім часом душить той факт, що про будь яку допомогу вона просить лише нас.
Ніби її цивільний чоловік та його донька - квартиранти, і в господарстві абсолютно ні за що не несуть відповідальності. Її чоловік лише ходить на роботу, і на фоні того, що він там фізично пахає, постійно жаліється, що в нього щось болить, що йому погано, важко і тд.. і так кожен раз як тільки в нього вихідні - він лише жаліється на роботу, лежить та дивиться телевізор. Свою доньку до роботи теж не спонукає.
Маю відчуття ніби ми обслуговуючий персонал.

Ми з чоловіком працюємо з дому, але ми обрали такий шлях не для того щоб свої зекономлені сили після роботи витрачати на цих людей , які зі свого боку ніяк не вкладаються у спільне благо.

Мене гризе це відчуття несправедливості, що свекруха просить нас навіть в ті моменти коли ми зайняті і вона могла б попросити свого чоловіка чи його доньку, бо вони в даний момент вільні. Проте ні. Вона все одно йде смикати нас.

Колись вона сказала, що їй легше попросити нас.

Я розумію, що ми не повинні тут жити. І ми роздумуємо над своїм майбутнім житлом. Проте зараз ось так.

Як правильно поводитися в даній ситуації? Чи правильно буде обговорити це зі свекрухою? Бо її чоловіка втягувати в цю розмову немає сенсу, він все сприйме дуже гостро. З ним взагалі неможливо говорити і він нас недолюблює.

Я трохи хвилююся, що після цієї розмови вона не буде просити про допомогу ні свого чоловіка ні нас, а ще більше буде робити сама. Така вона людина, занадто терпляча... Тому хочеться правильно їй все донести. До того ж у неї зараз почалися проблеми зі спиною, їй треба мінімізувати навантаження за рекомендацією лікаря. А її чоловік сказав їй, що у нього теж болить спина, і він упевнений що в нього ще гірша ситуація ніж в неї. Хоча в лікаря він не був, він просто постійно жаліється, що в нього все болить.
Не знаю як вона це терпить(

Але і я не хочу брати на себе більше обов'язків, бо ж вона сама дозволяє їм двом на собі їздити.