«За своєю природою самосвідомості неможливо бути щасливим постійно.»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: raccoon Age: 17

Мені дуже важко думати та формулювати думки під час обговорення проблем у стосунках

Мені дуже важко думати й формулювати думки під час обговорення проблем в стосунках. Хочу зрозуміти, чому це відбувається.

Добрий день. Я хочу попросити допомоги з проблемою, яку мені важко нормально пояснити, але це відбувається вже достатньо давно. У мене виникли труднощі з комунікацією у стосунках. Особливо сильно це проявляється, коли ми з хлопцем обговорюємо проблеми, конфлікти або він ставить мені питання про наші стосунки, мої почуття чи мою поведінку. У такі моменти в мене буквально стає порожньо в голові. Я можу кілька хвилин сидіти й намагатися придумати відповідь, але не можу. Я не просто не хочу відповідати — я справді не знаю, що сказати. Часто відповідаю «не знаю», перепитую, що саме він мав на увазі, або можу сказати щось, що потім сама вважаю незрозумілим чи таким, що взагалі не відповідає питанню. Через це хлопець думає, що я не думаю про наші проблеми, що мені байдуже або що я відповідаю на відчепись. Хоча я розповідала, що така проблема в мене є і мені важко. Він говорить, що не розуміє мене (коли я намагаюсь дати якусь відповідь, але говорю незрозуміло) і що йому важко зі мною спілкуватися. Я розумію, чому з його боку це може так виглядати, але проблема в тому, що я сама не розумію, чому в мене виникає така реакція і як її змінити. Спочатку ми подумали, що проблема може бути в тому, що я в цілому недостатньо аналізую наші стосунки. Я розумію, що в нас є проблеми, можу думати про них загалом, але майже не сідаю спеціально й не розбираю що саме відбувається, що я відчуваю, чому я так реагую, що я могла б зробити зі свого боку і як це можна виправити. Через це, коли під час розмови мені ставлять питання про проблему, у мене ніби немає готових думок. Але я не впевнена, що причина тільки в цьому. Я помітила, що коли намагаюся самостійно сісти й проаналізувати якусь проблему, краще теж не стає. Я можу почати спеціально концентруватися на ній, але замість того, щоб думки ставали зрозумілішими, у мене з'являється сильне внутрішнє напруження і паніка. Я ніби ще більше не можу думати. Найсильніше це проявляється, коли проблему потрібно обговорювати вголос (коли розмовляємо по телефону або в житті). Тоді я можу дуже сильно розгубитися, не знати, що сказати, почати перепитувати або відповідати чимось незрозумілим. Але навіть коли я залишаюся сама і ніхто від мене не вимагає відповіді прямо зараз, спроба самостійно розібрати проблему теж викликає паніку. Якщо я довго змушую себе продовжувати думати про це, мені стає фізично й емоційно дуже важко. Коли ми розмовляємо, я часто починаю плакати та проблема не вирішується, я себе дряпаю та рву волосся, мені хочеться ніби втекти від всього цього. Але на проблему мені не все одно і я хотіла б це вирішити. Коли я сама намагаюсь аналізувати я також хочу втекти, рвати на собі волосся чи дряпати, але вже не плачу. І мені здається, що проблема не пов'язана просто з втомою чи недосипанням, хоча я перший час думала на це. Я нещодавно була на морі кілька днів, начебто відпочивала, стресу не було, спала здебільшого нормально, харчувалась також не найгіршим чином, хоча зазвичай у мене зі всим цим проблеми. Також останнім часом я помітила, що стала гірше концентруватися і більше забувати. Можу забути деталі подій, які відбулися зовсім недавно, навіть фразу, яку мій хлопець сказав хвилину тому, можу забути що ми обговорювали в самій же розмові і так далі, хоча раніше в мене була досить хороша пам'ять. Мені стало складніше формулювати думки, приймати рішення й іноді навіть зрозуміти, що саме я думаю або відчуваю. Складніше навіть коли ми сперечаємось, я розумію що я права або що аналогія, яку провів мій хлопець, не підходить, але я не можу навіть банально знайти якісь аргументи та довести це. Я дуже хочу це змінити. Я хочу навчитися краще розуміти власні почуття, аналізувати проблеми, формулювати свої думки й нормально говорити про складні речі, а не зависати й повторювати "не знаю". Я не хочу уникати розмов і не хочу, щоб моє "не знаю" означало що мені все одно. Навпаки, я дуже хочу розібратися в наших проблемах і змінити свою поведінку, але я ніби втрачаю здатність нормально думати й формулювати те, що відбувається в мене в голові. Я дуже хочу зрозуміти, чому це відбувається і навчитися з цим справлятися.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?