Потрібний чесний людський і професійний погляд збоку на ситуацію у стосунках і на мою особистість взагалі

Доброго дня!

Звертаюся з проханням поділитися професійним і людським поглядом на ситуацію збоку. І за підтримкою.

Буду максимально відвертою і дуже прошу віднестися делікатно і з розумінням, наскільки це можливо. Попереджаю, буде довгий текст...

Я виросла в складній сім'ї, з якої ще з підліткового віку хотіла вирватися і вбачала порятунок в щасливому заміжжі. Почала активно знайомитися з хлопцями та зустрічатися. В 16 років познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, спочатку спілкувалися в інтернеті, коли мені було 17 почали зустрічатися, в 18 вийшла заміж. Чоловік ще з перших побачень робив речі, які мені не подобалися. Особливо зосереджувала увагу на такому: спілкувався прямо на побаченнях зі мною з подругами і колишніми дівчатами по телефону, в компаніях приділяв увагу іншим дівчатам, говорив мені які інші дівчата привабливі, і тд. На час зустрічань мені це дуже не подобалося, я сердилася і ревнувала. Я ніяк це не зупинила, спиралась на кілька речей: думала, що я вище за це, і якщо ігноруватиму, то це само налагодиться і я покажу себе з кращої сторони; я боялася, якщо буду нарікати, він мене покине і я залишуся сама; я в принципі була дуже зажатою дівчиною і не вміла надавати негативний зворотній зв'язок прямо.

Я продовжувала з ним зустрічатися, проте коли зустріла випадково колишнього хлопця і помітила від нього прояви уваги до мене, почала спілкуватися з ним, і навіть кілька разів зустрілася. Аргументувала собі це тим, що чоловік приділяв увагу іншим. Ще була зла на чоловіка, що він про мене не піклувався і залишав в невизначеності: після побачень допізна не проводжав додому і я в темний час доби добиралася сама; переїхав в інше місто і я боялася, що це означає кінець нашим стосункам, хоча ні він, ні я цього прямо не сказали.

Тоді ще до заміжжя я спілкувалася з тим колишнім, і там були і любовні зізнання, і поцілунки, і петинг.

Одразу після одруження я невдовзі завагітніла і народила сина. До пологів і пів року після я ні про кого іншого не думала і вважала, що в нас з чоловіком все налагодилося. Хоча було те що не влаштовувало особливо сильно: ми жили зі свекрухою, чоловік з нею господарював, я була наче в ролі дитини, а вони в ролі чоловіка і дружини (без інтиму, а в плані побуту і психологічно). Коли просила до себе уваги, щось разом планувати - на це злився і нічого не вирішувалось.

...
нижче доповню...