Емоційна безпека дитини

Доброго дня. Шановні психологи, потрібна ваша порада. Буду вдячний за допомогу.
Я з дружиною в шлюбі більше 7років. Маємо доньку 6.5 років. На даний момент вирішили розлучитися. Стараємось без драм без скандалів, по спокійному. Особливо щоб ніяких дорослих розмов не чула донька.
Останні 2-3роки донька не бачила наші сварки, та їх і не було, бачила тільки наше незадоволення один одним або претензії.
Ми живемо разом під однією кришею, поки вирішується питання роздільного проживання(тиждень-три місяці). Між нами відчувається напруга коли поруч один з одним. Дитина стала питати, чому спимо не разом, чи можемо гратися разом, чи можемо лежати перед сном разом, чи поїдемо кудись разом. Ви ж любите один одного. Але постійно придумуємо якісь відмазки"зморені, незручно, так краще, не хочемо, немає часу". Донька досить чутлива, і вище середнього по інтелекту. І я думаю вона відчуває цю напругу між нами.
Питання стоїть в тому, коли і як правильно пояснити їй про наше рішення не бути разом, не про роз'їзд(про нього ми скажемо напередодні самої події) а саме що ми як чоловік і жінка не разом. Бо в мене відчуття що ми викривляємо їй модель сім'ї відносин і любові. Коли ми сварилися раніше-жили разом. Коли все спокійно-не разом, розходимось. Чи не сплутає вона нічого. Поки є емоції і драма-сімя. Коли тихо-порізнь.?
Я сам зі своїми травмами дитинства дійшов до зрілого віку, не хотілося би що моя донька в майбутньому зверталася за дорогою до вас з питаннями любові стосунків чи чогось іншого.
Прошу саме пораду, бо хочу здорову дитину не тільки фізично а й психологічно. І розірвати цей круг