Live:
Марта Калина
Марта Калина 30 minutes тому: «Добрий день! У віці півтора року страх або уникання інших дітей є нормальним етапом розвитку дитини і не є ознакою психологічних проблем. У цей період малята переживають нові криз»
question author 1 hour тому: «Реакція на відповідь № 391194 для Володимир Анатолійович Тарасенко Дякую Володимире 😊 Буду працювати над собою 🙏😊»
Інна Олегівна Горошко
Інна Олегівна Горошко 2 hours тому: «Вітаю! Скоріше за все кілька місяців тому трапилась якась ситуація яка налякала Вашу дитину. Щось, що змусило її думати, що інші діти - це небезпека. Близький контакт з незнайомим»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Ann Age: 22

Тривожність через пошук роботи

Почну з того, що людина я не надто відкрита. Востаннє в мене друзі було ще років в 13. У мене був важкий перехідний вік, дуже багато з того, що транслювалося вдома як єдина правда, я сприймала по-іншому, правда у мене була своя. І з однокласниками завжди було так само. Саме в цей перехідний вік мене почали булити в класі і це були мої ж колишні друзі. У нас стався конфлікт інтересів, мабуть. Мені на той час дуже подобався один фентезійний серіал і там другорядний герой був геєм, і тому мої колишні друзі почали насміхатися з цього. Я серіал не перестала дивитись, бо я не розуміла, що в цьому поганого і тому залишилася одна. Дивна причина як на мене, адже я не вирізнялася ні одягом, ні якимось дуже яскравим кольором волосся, нічим взагалі, просто дивилася серіал і одного разу сказала в їх колі що він дуже цікавий.
А вдома на вулиці у мене теж друзів не було. Більшість приїжджали тільки на літо в село і так і дружили, а я була якась аутсайдерка, а місцеві діти були жорстокі і старші за мене, вони мене використовували, як я зараз усвідомилюю, бо я виносила солодощі і іграшки. Потім я ще дитиною зрозуміла що просто так зі мною ніхто не грається і перестала виходити до них. З тих пір булінг почався і вдома. Я буквально боялася вийти за ворота одна. Мене булили навіть за новий велосипед, який на той час був дуже крутий. Тобто логіка цього мені була незрозумілою. Тому все зійшлося до того, що мабуть це не велосипед і серіал якісь не такі, а я? Я провела дуже багато років думаючи, що я негарна, товста і тупа. Насправді зараз я дивлюся на фото з тих часів і це не так, у мене не було нічого з того, але я чомусь загрузла була тоді в цих поганих думках. З тих пір у мене і почалися проблеми в спілкуванні з людьми. Було страшно робити все. Почалася жорстка невпевненість в собі.
Вдома я не намагалася спершу будь-кому про це розповісти, бо боялася і соромилася, тому жила так до кінця школи. Після школи все ж розповіла про все, що було важко, але мої батьки тільки сказали «ну забудь, це давно було». Я можу забути, але відчуття залишаються. Я закінчила університет і хотіла б знайти роботу. Більше того, знайомий пропонує мені роботу, але я нічого не знаю про це і до того ж він мені запропонував і попросив дати відповідь за 2 дні.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?