Як допомогти дитині організуватися під час карантину?

» Батьки й діти » Як допомогти дитині організуватися під час карантину?

Працюючи у системі освіти, бачу необхідність викласти ряд рекомендацій ЯК спілкуватися з дитиною у період змін та адаптації у нових умовах навчання.  Дані рекомендації актуальні у будь-який час у спілкуванні з дитиною, а сьогодні, під час карантину, коли у батьків особливо тісне спілкування з дітьми, воно повинно бути особливо грамотним і гармонійним! Отже: ваше чадо не справляється із великою кількістю завдань у новому незвичному форматі спілкування, може зростати роздратування, незадоволення втома.

Ми, дорослі, для того, щоб процес не вийшов із під контролю, не зайшов у глухий кут, усілякими способами намагаємося допомогти дитині: «старайся», «треба» зробити, «як справи?», «знову ти нічого не робиш»… говоримо ми. І при цьому всім серцем, з любов'ю проявляємо таким чином турботу. Натомість, що чує дитина:

-«старайся»: це щось не зрозуміле, щось не конкретне. Натомість з'являється почуття розгубленості, роздратуваня…

-«треба»: це слово сприймається як примус, обмеження, несвобода. Звідси- почуття замкнутості, агресії, безсилля, образи…

-«як справи?»- відповідь очікувана: «Нормально»  а в думці- «залиш мене у спокої, відстАнь» -«знову ти нічого не робиш»- відчуття безпорадності, безсилля, втоми, пригніченості, відсутність мотивації…

Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.

І в цей час наша «турбота» сприймається дитиною, як справжнє дорікання, докучання. Дитина може віддалятися, закриватися, конфліктувати. Зараз Ви скажете: «Але ж, дійсно, треба! вчитися в даних умовах!» І будете праві! Питання не в тому, щоб залишити дитину у спокої, дати їй вільно розпоряджатися ресурсом часу (на що у дітей немає достатньо навиків), «не давити», а грамотно донести у спілкуванні необхідність виконання завдань, навчитися справлятися із труднощами, створюючи ситуації успіху! Ви вже зауважили, що я звертала увагу на те, що може відчувати дитина при певному способі спілкування. Тому хочу написати декілька порад ЯК спілкуватися з дитиною, щоб він/вона вас почула.

Потрібно пам’ятати: в основі будь якого спілкування лежать емоції. Що ми відчуваємо те і випромінюємо так і звучимо. Від цього залежать і зовнішні прояви, і відчуття успіху, і якість наших взаємин. Нижче наочно зображено, як вібраційно «звучать» емоції, які ми можемо відчувати. Окремо хочу зазначити, що відчуття успіху, внутрішньої мотивації, сили, впевненості можливе лише тоді, коли дитина відчуває себе захищеною, прийнятою = любимою = спокійною. Отже, основа успішного навчання – це радість. І наше з Вами, батьків, завдання створити таку атмосферу. А її можливо створити У СПІЛКУВАННІ. Без цього не буде результату. Те, що оточує дитину в процесі навчання напряму пов'язано з результатами навчання.

Отже, ЩО РОБИТИ:

1.     Наше завдання- знизити тривожність. Тільки у спокійному стані мозок здатний конструктивно вирішувати будь-які завдання. Не ведіть жодних розмов у стані емоційної збудливості. Охолоньте, дайте собі час заспокоїтися, тоді починайте розмову. Девіз: «Спокійний батько- спокійна дитина».

2.     Домовляйтеся. Спілкуйтеся, складайте угоди і самі виконуйте обіцяне 

3.     Фокус уваги на пізнанні (що нового), не оцінки. Цікавтеся що вивчає Ваша дитина.

4.     Допоможіть дитині скласти режим, розпорядок дня, обговоріть користь цього, виходячи із особливостей вподобань та потреб Вашої дитини. Для інформації:  Слова «треба», «повинен», «зроблю» говорять про розвиток частини мозку, яка відповідає за контроль за імпульсами. У сучасних дітей саме ця частина мозку включається пізніше. А в підлітковому віці, взагалі, випадає з активності.  Але саме ці частини мозку  з даними словами активізуються, коли у дитини є розпорядок дня, режим, коли є планування, коли є постійна  невелика значуща відповідальність вдома; виконання ПРАВИЛ УСІМА членами сім'Ї, ритуали в сім'ї; коли  манера спілкування з дитиною в задаванні питань та пошуку відповідей, коли сім'я постійно пізнає щось нове, коли є належне фізичне навантаження. І коли цінності батьків співпадають з їхніми діями. Коли немає подвійних стандартів = правила, які виконуються = відповідальність!

5.     Режим + успіх= відчуття «я можу» Старайся- це процес. Тому надавайте дитині конкретні реальні завдання(прохання) у конкретний час. (Домовляйтеся.) Так він/вона буде відчувати себе у процесі здобуття реальних досягнень = задоволення від конкретно здобутого результату = успіх.

6.     Долаємо труднощі, пояснюємо = відчуття захищеності, відкриття нових можливостей, ресурсності, оптимізму, впевненості: Обговорюйте з дитиною те, що відбувається у позитивному ключі: які можливості з’явилися у цій ситуації у школярів, вчителів…, що ця ситуація в глобальному масштабі- це можливість згуртуватися усім, навчитися новому, що це ситуація корисна в екологічному плані для планети… Будье масштабні та філософічні 

7.     Пропонуйте свою допомогу, пропонуйте ідеї дозвілля, запропонуйте разом створити щось спільне (купити та вивчити нову онлайн програму, разом створити відео, сімейний фотоколлаж, намалювати картину…), скажіть ЯК Вам це важливо: відчуття прийнятості, любові, турботи, захищеності, радість, відчуття цінності…

8.     Запитайте у дитини, чого б вона сама хотіла (дозвілля, виходячи із ситуації), попросіть дитину про допомогу Вам. Відчуття цінності, значущості, достоїнства.

9.     Грайте в ігри. Я рекомендувала Діксіт та їм подібні = природнє вивільнення негативних емоцій, трансформація у високо вібраційні (радість, щастя, задоволення, прийнятість, відчуття цінності)

10.  Робіть сімейні фізкульт заняття = зняття напруги через тіло, сімейна взаємодія, відчуття єдності, впевненості, сили..  

ЯК говорити, щоб почули:

Говорити від імені себе і через свої власні відчуття, в цій ситуації, описуючи не особистість, а саму ситуацію: «Я відчуваю» себе ображеною, коли ТАКЕ ЧУЮ 

«Мені не приємно» ЦЕ спостерігати

«Я хвилююсь про твоє здоров'я коли так довго сидять за компом»

«Коли так себе поводять, я відчуваю себе»…

«Давай поговоримо про це. Для мене це дуже важливо»

  Говорити від імені себе ЩО відчуває Ваша дитина:

«Я відчуваю твою розгубленість…» 

«Я бачу , що ти ображений…» 

«Я відчуваю, що тобі неприємно і тобі не хочеться говорити. Давай пізніше проговоримо цю ситуацію і знайдемо вихід. Коли краще?»  

Надаємо відчуття підтримки у спілкуванні (виводимо дитину на діалог):

Я БАЧУ, що ти відчуваєш…

Що відбувається, як ти думаєш

Чим я можу допомогти 

Що ти можеш зробити 

Що заважає 

Як думаєш, у чому ти помилився? 

Як би ти наступного разу зробив по-іншому? 

Чого тобі не вистачило, щоб було краще? 

Ти гарно почав, але використав не ту формулу (закон, правило тощо) 

Загалом добре, але є кілька нюансів, які можна було б зробити по-іншому. Що б ти покращив ? 

Так, спочатку буває дуже важко , я допоможу…

Грамотна похвала за конкретний результат (навіть за динаміку):

Пишаюсь твоїм результатом! 

Тобі це вдалося! 

Кропітка робота принесла гарний результат! 

Сьогодні ти найкраще виконав завдання! 

Мене вразив нестандартний хід твоїх думок. 

Сьогодні ти перевершив самого себе.

Твоя репліка була напрочуд влучною! 

Дякую тобі за те що ти….  

Конструктивні поради

Я коли вчилась, теж робила такі самі помилки. Але я зробила...  (отак), і в мене все вийшло. 

Можливо, ти знайдеш інший спосіб виконати це завдання? 

Боюся, що маю не погодитись із ходом твоїх думок. 

На мою думку це так-то… Як ти вважаєш? 

Пробач мене за мої емоції… (якщо був конфлікт) мені важливі наші взаємини і для мене дуже важливо обговорити це.

Користайтесь ВО БЛАГО не тільки на карантині, а й у повсякденному житті. Ці прості прийоми  допоможуть підвищити градус радості від спілкування у ваших родинах. І нехай будь-які кризи стануть для нас зоною зросту, розвитку та пізнання нового!

Опубликовано 2020-03-22 в 23:36:49

Опубликовано 2020-04-08 в 02:52

Опубліковано на сайті 22-03-2020

» Батьки й діти » Як допомогти дитині організуватися під час карантину?