Ирина Константиновна 4 години тому: Задатки «выживания»
Пригадуючи себе в дитинстві, інколи дивуюся, як я могла такою стати. Звідки взялося те, якою я є зараз, оскільки в дитинстві ніщо не вказувало на такий хід подій, не було жодних основ. Хоча, можливо, вони просто спали.
» Особистісне зростання та корисні поради » Задатки «выживания»В процесі індивідуальної терапевтичної роботи я зрозуміла, коли саме і що змусило мене «увімкнути» мої способи виживати та адаптовуватися до оточуючого світу. Безперечно, це були ситуації стресові, травматичні і не дуже приємні.
Дуже люблю певні речі пояснювати через метафори та образи, дається в знаки мій тип репрезентативної системи.
Уявімо собі, що дитинка – це як невеличка рослинка, яка починає рости із зернятка. Вона вже належить до певного виду, має свої особливості, які їй передалися від батьків. Ґрунт – це те, в якій атмосфері росте і розвивається дитина. З часом, ця рослина стає більшою і міцнішою. Так само як і у природи, в житті також є своя погода. Не завжди дитина отримує тепло та сприятливі умови. Вона проживає усе: і вітер, і грози, і урагани, і сніг і т.д. І тоді існує два шляхи: або рослина хворіє і пропадає, або вона робиться міцнішою і дужчає. Таким чином, відкритим є запитання: а що саме допомагало цій дитині, а згодом вже і дорослій людині, виживати?
Здавалось би, звідки у мене могло появитися стільки агресії при критичних ситуаціях, якщо в дитинстві я навіть не знала, що це таке. Або інше, як можна когось і щось просити, якщо в дитинстві я отримувала все, чого хотіла просто і легко?
Зазвичай, після сильних або тривалих стресових ситуацій та труднощів, якщо їх людина прожила, в особистості відкриваються її нові сторони, які раніше до цього не появлялися.
Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.
У зв’язку з цією темою, пропоную невеличку вправу, яка певною мірою допоможе нам зрозуміти свої «джокери». Це ті риси та здатності, які є ефективними для нас у ситуаціях змін, новизни та пристосування. Можливо, є щось співзвучне із поняттям внутрішніх ресурсів, але як на мене, то ресурси поширюються як на внутрішні, так і на зовнішні фактори (близькі люди, матеріальні чи соціальні чинники та ін..), а задатки «виживання» - це те, що появилося вимушено та ситуативно, раптово, не очікувано і спонтанно. Це дії, які почали допомагати отримувати те, що є для вас вкрай важливим та необхідним. Ці задатки - це певні способи поведінки, які ми не завжди встигаємо усвідомлювати, відслідковувати і розуміти. Автоматизми, які сприяють нашій адаптації та пристосуванню. Вони полегшують нам процес і скорочують шлях отримання свого. І це не лише стосується того, коли ми хочемо щось отримати. Навіть тоді, коли потрібно щось відстояти, чи захистити, чи уникнути, чи позбутися. Тобто, це можуть бути різні способи, які допомагають нам, нашому корінню втриматися на ґрунті і не бути здутим вітром чи ураганом.
Отже, пригадайте собі декілька найбільш травматичних та стресових ситуацій, починаючи з підліткового віку, оскільки саме в цьому віці людина вперше свідомо починає щось розуміти про свій стан, емоції, почуття та потреби, і до сьогодні. Випишіть ці ситуації і напроти кожної опишіть те, як ви в цей період справлялися із даною ситуацією. Простіше кажучи, що вам доводилося робити, щоб не загинути, щоб вижити, щоб втриматися? Виділіть ці дієслова яскравим кольором (просити, кричати, обманювати, терпіти і т.д.). Окремо проаналізуйте кожну дію, стосовно того, наскільки вона зараз є ефективною і з якими людьми? Чи користуєтеся ви тими способами, якими користувалися колись? Як ви це робите? Чи варто продовжувати користуватися певними діями зараз? Як ці способи сприймають ваші оточуючі та близькі? І одне із важливих – Які нові задатки виживання мені зараз є потрібними, що я можу в собі формувати, щоб вижити, враховуючи сучасний світ?
_______________________________________________________________________
Вспоминая себя в детстве, иногда удивляюсь, как я могла такой стать. Откуда взялось то, какой я есть сейчас, поскольку в детстве ничто не указывало на такой ход событий, не было никаких оснований. Хотя, возможно, они просто спали.
В процессе индивидуальной терапевтической работы я поняла, когда именно и что заставило меня «включить» мои способы выживать и адаптироваться к окружающему миру. Бесспорно, это были ситуации стрессовые, травматические и не очень приятные. Очень люблю определенные вещи объяснять через метафоры и образы, сказывается мой тип репрезентативной системы. Представим себе, что ребенок - это как небольшая растение, которая начинает расти из зернышка. Она уже принадлежит к определенному виду, имеет свои особенности, которые ей передались от родителей. Почва - это то, в какой атмосфере растет и развивается ребенок. Со временем, это растение становится больше и крепче. Так же как и у природы, в жизни тоже есть своя погода. Не всегда ребенок получает тепло и благоприятные условия. Она проживает все: и ветер, и дождь, и ураганы, и снег и т.д. И тогда есть два пути: либо растение болеет и пропадает, или она делается крепче и усиливается. Таким образом, открытым вопрос: а что помогало этому ребенку, а затем уже и взрослому человеку, выживать? Казалось бы, откуда у меня могло появиться столько агрессии при критических ситуациях, если в детстве я даже не знала, что это такое. Или другое, как можно кого-то и что-то просить, если в детстве я получала все, чего хотела просто и легко? Обычно, после сильных или длительных стрессовых ситуаций и трудностей, если их человек прожил, в личности открываются ее новые стороны, которые раньше до этого не появлялись. В связи с этой темой, предлагаю небольшую упражнение, в определенной мере поможет нам понять свои «джокеры». Это те черты и способности, которые являются эффективными для нас в ситуациях изменений, новизны и приспособления. Возможно, есть что-то созвучное с понятием внутренних ресурсов, но как по мне, то ресурсы распространяются как на внутренние, так и на внешние факторы (близкие люди, материальные или социальные факторы и др. ..), а задатки «выживания» - это то, что появилось вынужденно и ситуативно, внезапно, неожиданно и спонтанно. Это действия, которые начали помогать получать то, что является для вас крайне важным и необходимым. Эти задатки - это определенные способы поведения, которые мы не всегда успеваем осознавать, отслеживать и понимать. Автоматизмы, которые способствуют нашей адаптации и приспособлению. Они облегчают нам процесс и сокращают путь получения своего. И это не только касается того, когда мы хотим что-то получить. Даже тогда, когда нужно что-то отстоять, или защитить, или избежать, или избавиться. То есть, это могут быть различные способы, которые помогают нам, нашему корням удержаться на почве и не быть вздутым ветром или ураганом. Итак, вспомните себя несколько самых травматичных и стрессовых ситуаций, начиная с подросткового возраста, поскольку именно в этом возрасте человек впервые сознательно начинает что-то понимать о своем состоянии, эмоции, чувства и потребности, и сегодня. Выпишите эти ситуации и напротив каждой опишите то, как вы в этот период справлялись с данной ситуацией. Проще говоря, что вам приходилось делать, чтобы не погибнуть, чтобы выжить, чтобы удержаться? Выделите эти глаголы ярким цветом (просить, кричать, обманывать, терпеть и т.д.). Отдельно проанализируйте каждое действие, о том, насколько она сейчас является эффективной и с какими людьми? Пользуетесь ли вы теми способами, которыми пользовались раньше? Как вы это делаете? Стоит ли продолжать пользоваться определенными действиями сейчас? Как эти способы воспринимают ваши окружающие и близкие? И один из важных - Какие новые задатки выживания мне сейчас нужными, что я могу в себе формировать, чтобы выжить, учитывая современный мир?Опубліковано на сайті 09-09-2009
» Особистісне зростання та корисні поради » Задатки «выживания»
