Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Запоріжжя лише онлайн

Доброго дня!
«ЩО РОБИТИ В СИТУАЦІЇ КОЛИ БЛИЗЬКА ЛЮДИНА ПОВОДИТЬ СЕБЕ ДИВНО ?»;
Судячи з Вашого допису, поведінка тієї людини, дійсно, дивна.
Ви зазначили, що вона Вам близька. Тому питання, наскільки - хто вона для Вас? Це має значення.

«зі мною не хоче за це взагалі говорити , коли щось починаємо говорити вона мене не слухає і не дає навіть сказати слова , категорично нервується і не хоче розмовляти»;
То що Ви можете зробити, якщо вона відмовляється спілкуватись з Вами з певних питань. А щодо інших аспектів взаємин, як вона себе поводить? Про що взагалі розмовляє?
Наскільки Ви самі визначаєте її поведінку адекватною?
Що вона готова і може сприймати від Вас в якості пропозицій або порад?

«Зараз більш обачна в виборі спеціаліста, щоб не нанести собі шкоди. На разі в пошуку психолога, який мені відгукнеться і визве довіру»;
Розмію Вас. Вибір психолога - занадто відповідальний крок, аби робити його похабцем.
Спілкуйтесь, придивляйтесь, прислухайтесь до власних почуттів. Упевнений, що знайдете.

Доброго ранку!
«Це нормально не спілкуватися в не хотіти спілкуватися з батьками?»;
У відповідь на Вашу сповідь хочу висловити Вам своє співчуття і розуміння Ваших переживань.
Тепер до питання. Іноді нормально, іноді - ні. Все залежить від контексту, усвідомлення ситуації і бажань самої людини.

Щодо Вашої історії. Вона доволі сумна, а те, як себе поводила і продовжує поводити мама - заслуговує на дуже жорсткі оцінки і слова, які заборонені для використання на форумі.
Отже, Ви себе захищаєте. І, до речі, маєте на те ПОВНЕ право.

«Я знаю що з батьками треба спілкуватися, всі знайомі спілкуються зі своїми навіть якщо ті не дуже добрі люди, але я не можу. »;
Звучить наче незаперечна ВИМОГА. Проте, хто її встановив? Відповіді не знайдете ніде.
В цій формулі відсутній ВИБІР. Сама можливість його. А якщо людина позбавлена права вибору, то вона підневільна(!) Як їй потім поважати себе, жити з "прямою спиною", тобто гідно?!

«Кожен раз я спочатку вислуховую яка я погона дочка, потім слухаю про те що я поганий співрозмовник, потім одразу ж слухаю про те що я не ділюсь історіями зі свого життя з нею(як інші, нормальні люди), потім слухаю як така дитина могла народитись у такої хорошої матері, потім вона мене в чомусь (щоразу нові причини) звинувачує і фінальна фраза - роби як знаєш але я завжди буду чекати твого дзвінка, бо мені, на відміні від тебе, є до тебе діло.»;
Я Вам відкрию Америку - Ви можете всього цього НЕ ТЕРПІТИ(!)
Натомість для цього потрібно зростити в собі і до себе такий великий потенціал ЛЮБОВІ, який в рази ПЕРЕКРИЄ негативний спадок минулого(!) Це я про співпрацю з психологом, що дає ткий результат. І, звісно, про власні зусилля.

Зрештою, спілкування з мамою може мати дуже прийнятний вигляд. Вам, мабуть, у це важко повірити, але я запевняю - результат перевершить найсміливіші очікування.

Доброго ранку!
«Питання, чи можно змінити свій характер і рости професійно?
»;
Пам'ятаю Вашу тему. Як і деякі свої пропозиції.
Можливо, й Ви їх пам'ятаєте. І навіть до чогось прислухались. Ба більше - почали використовувати
Але, менше з тим, відповім на Ваше питання.
Багато чого можна зробити(!)
Наприклад, можна підвищити впевненість в собі. Це ж точно допоможе.
Також реально подолати Ваші страхи «я не справлюсь через свої страхи. невідомо які там люди будуть, може вони мене не захочуть слухатись.»;
Цілком реально скорегувати викривлене уявлення про себе «мені важко впроваджувати щось нове, керувати, бути лідером. Важко спілкуватись з директором на рівні, здається що хтось розумніший за мене»;
Це все від НЕДООЦІНКИ себе(!)

От тільки є одна умова. Сидячи на п'ятій точці і лише листуючись на форумі, можна забути про бажані зміни(!) Кажу Вам відповідально.
Потрібна індивідуальна співпраця з психологом. Усі ресурси для змін закладені там - на щастя чи ні, але так воно влаштоване.

Доброе утор, Егор!
«Помогите разобраться»;
Давайте попробуем. И начнем со старта, то есть с названия темы - «ПРОБЛЕМЫ С ЖЕНОЙ»;
И выражаются они в «год назад я стал ощущать холод с ее стороны»;
Можете припомнить, с чего все стало изменяться? После каких событий? Замечу, что на ровном месте, без причины ничего в природе отношений не происходит(!) Так что отматывайте пленку назад и восстанавливайте в памяти события, слова, реакции...Уверен, что-то важное таки обнаружите.

Далее. Вы упомянули "холод". В чем выражается это охлаждение на уровне поведения?

«я ее всегда хвалил, поддерживал, сейчас я начинаю угасать к своей жене.»;
Про что это - угасать? Что поменялось у Вас на уровне чувств и поступков? Может обида? Ощущение ненужности?
Если так, то впору прояснить отношения с женой, а не искать сразу ей ЗАМЕНУ. Вы с этим согласны?
Поэтому спрошу - с женой разговаривали? Чувствами делились?

«Когда жена услышала про развод она стала меняться на глазах чтобы я не ушел.»;
Получается, Вы жене уже сказали о перспективе развода. Но с какой целью?
Если припугнуть, то это не про ЗДОРОВЫЙ способ разрешения крисиза и противоречий между вами.

Если, действительно, всерьез решили расстаться, то это шаг очень ответственный и дажее судьбоносный. Но Вы, похоже, не уверены, что поступили взвешенно. Иначе бы не написали «Сейчас я запутался чего я хочу, люблю ли ее, хочу ли сохранить отношения или нет.»;

Вам на заметку. Расстаются тогда, когда уже испробованы все средства сохранить отношения, когда нет никаких перспектив быть счастливыми вместе.

А разбираться дальше обязательно стоит. И не только разбираться в происходящем, а еще и осваивать конструктивные способы преодоления возникших проблем. За всем этим лучше обратиться к специалисту, чтобы с его помощью и поддержкой пройти достойно трудный этап.

Доброго дня, Софіє!
«В МЕНЕ ВСЕ ПОГАНО У ЖИТТІ»;
Не можу з Вами погодитись, бо Ви самі собі протирічите. Інакше, як можно співставити думку і оцінку ситуації в заголовку з оцим «Я маю хлопця, ми на відстані ... він розумна людина. Іноді не знаю що нас обʼєднує, хіба любов лише один до одного. »;
Хіба цього замало? Це не про порожнечу по відчуттях?

«Я не щаслива по факту людина, все життя в мене постійні труднощі, я завжди себе почуваю самотньою, особливо в даний момент, доходить вже до депресивного стану. »;
Розберемо по складових.
Перша - Я не щаслива людина. Це ж суб'єктивне визначення. І, головно, що воно переслідує Вас з дитинтства через «З батьками в мене складні стосунки, особливо з батьком, він аб’юзер, який внушає всім свою думку, бив мене і маму колись,»; Тобто маємо справу зі спадком дитячих емоцій і відчуттів. Проте Ви уже не дитина. І маєте змогу корегувати шлейф давнього минулого і дбати про себе, аби почуватись інакше...

Друга - постійні труднощі. Так це ж добре. Долаючи їх, людина набуває стійкості і змоги ставати сильнішою. Чи не так?

Третя складова - самотність. Вона змушує/спонукає пізнати себе краще, віднайти в собі ті глибини унікальності, які здатні відродити почуття самоцінності(!) Аби Вам буле добре на самоті. Аби Ви відчули власну самодостатність, наповненість, щоби потім йти у зовнішній світ віддавати тепло свого серця, ділитись радістю з іншими.

Наполегливо раджу Вам звернутись індивідуально до психолога. Вам потрібна інша людина для щирого і відкритого спілкування. Для певної корекції поглядів і установок, що здатні змінити життя на краще.

Здравствуйте, Андрей!
«Для чего я это пишу? Возможно услышать от вас что то ободряющее, что я сильно много от себя требую при таком диагнозе и может быть я найду здесь своего постоянного психолога. »;
Мотив понятен. Но что делать с вопросом - это же тоже вопрос?
Что Вам сказать ободряющее, кроме того, что жизнь стоит прожить СВОЮ и не попасть в ситуацию Зуси.
Требуете сейчас, значит, в этом есть потребность. Эту потребность можно, кстати, исследовать.
А вот много требуете или мало - вопрос настолько расплывчатый, что ответить на него могут лишь Ваши ощущения. Не голова - тело. Мудрость преимущественно заключается в нем. То есть в Вашей природе.

«По натуре не могу делать деятельность если она меня не вдохновляет (корю себя за это, т.к надо платить алименты.)»;
Иными словами, психика у Вас здоровая. Но тут есть нюанс. Проиллюстрирую на примере. Как-то молодой литератор спросил у Н. Гоголя, как он пишет, как находит вдохновение? На что ему Николай Васильевич ответил примерно следующее. Садитесь вы братец за письменный стол, кладете перед собой чистый лист бумаги, затачиваете перо и начинаете выводить: "Что-то мне не пишется. И так этак раз двадцать-тридцать. А потом и, глядишь, мысль пошла, вдохновение снизошло..."
На заметку, вдохновение, кстати, не работает в режиме 24/7.

«Полностью уйти в журналистику страшно в чужой стране, страшно оставаться без средств. »;
А Вы рискните по принципу "глаза боятся, а руки делают."

«Подскажите, иногда накрывает очень сильная депрессия и не "вывожу". »;
Это Вы про самоподавление силой привычных мыслей о себе, которые проистекают из представлений о себе?

Відредаговано автором 21-04-2024 14:46:43

Доброго дня, Андрій!
«Підкажіть що потрібно зробити і чи допоможе мені самотерапія?»;
Звісно, допоможе... але частково. Це про те, аби йти напролом. Тобто долати страх силою волі. Боїшся - роби те, чого боїшся. Набувай досвіду спілкування з іншими людьми, проходження співбесід і тому подібного.
Як гадаєте, зможете піти на цей варіант без підтримки зовні?

«но иногда слезы шли ,если вспоминала что то хорошее,а мы всегда помним только хорошее в человеке !»;
Заметно, как Вы обобщаете, говоря МЫ ВСЕГДА...
Во-первых, не мы а, Вы склонны помнить только хорошее.
И, во-вторых, не всегда помнить.

Модель возвращаться к чему-то в прошлом сугубо ИНИДИВУАДАЛЬНА. И зависит от того, как устроена психика. Как привычным образом вытягивает из памяти те или иные картинки. Но главное, для ЧЕГО вытягивает. Вот спросите себя, ЗАЧЕМ я это делаю?
Наверняка придете к определенному ответу, чему-то вроде - а как иначе оправдать свою условную слепоту? И терпение того, что терпеть девушке с адекватной самооценкой НИКАК не допустимо.
Кстати, унаследованный от мамы способ близости с мужчиной здесь тоже угадывается.

И даже этот вопрос «ПОЧЕМУ ПАРЕНЬ ТАК СЕБЯ ВЕДЁТ?»;, скорее всего, из той же "оперы". Он про мотивы другого, а не про свои. И вот это место в истории, этот срез может служить точкой входа в Вашу личную судьбу и личную терапию.

А ведет он себя так, потому что Вы позволяли и давали повод ему так себя вести(!) Не давали бы, он бы и не вел. Во всяком случае с Вами наверняка. С другими, наверное, но не с Вами(!)

Доброго дня!
«Можливо переписка не є зрадою і я себе накрутила?»;
Якщо оці слова«Він їй говорив ,що кохає і так далі.»;
не зрада, то що? Дайте визначення.

« Я його пробачила так як сильно кохаю.»;
Маленьке, але принципове уточнення - почуття у сіміші з емоційною залежністю. Плюсом йде занижена самооцінка. У Вас занижена.

«Як мені з цим справитись?»;
Справитись, щоби що? Щоби зникли згадки про його листування з іншою жінкою? Щоби все було примарно ідеально?
Насправді, варто почати нарешті вчитись цінувати себе, якщо батьки такої можливості не дали. Звертайтесь до психолога і починайте з ним працювати.

«Я думала,что если у нас будет общий ребенок,что что-то изменится и этиего проявления непонимания сведуться к минимуму.»;
Вряд ли это хорошая идея. Общий ребенок ничего по сути не меняет, если понимания и уважения между партнерами нет.

«А здесь у меня своего мнения просто нет и когда я с чем то не согласна происходит такое...»;
Жаль, что своего мнения. Как же без него? Без него и человека как будто нет.
Одним словом, предстоит Вам состояться. То есть, обрести свое мнение. Психолог может с этим помочь.

Доброе утро, Анна!
«Подскажите, как мне быть в такое ситуации и как можно разрешить эту проблему?»;
Проблема решается. Правда, не в один миг, а постепенно. Что этому способствует?
Отвечу - исследование причин Вашей стеснительности. Можно предположить, что в ее основе лежат опасения негативной оценки со стороны других людей. Есть такое?

Еще неуверенность в себе. Из 10 возможных, на сколько баллов оцениваете уверенность в себе?

Вам безопасно с родными и близкими. От них Вы получаете знакомые реакции и тревожиться уже нечего - все известно наперед.

С другими людьми все иначе. Нет уверенности в том, что Вас примут, поймут, поддержат, завяжут дружеские или приятельские отношения. Это так?

Учитывая характер проблемы, будет полезно выбрать психолога здесь и обратится к нему лично. В ходе нескольких встреч Вы получите необходимое - безоценочное восприятие, внимание и поддержку. Сможете наработать навыки уверенного поведения.
Верю, что у Вас получится)

Відредаговано автором 18-04-2024 09:42:48

Здравствуйте!
«ПОЧЕМУ ПАРЕНЬ ТАК СЕБЯ ВЕДЁТ?»;
Для Вашей же пользы - задайтесь вопросом, ПОЧЕМУ и ЗАЧЕМ я ведусь? Лучше с этим вопросом на консультацию к психологу.
От Ваших ответов будет зависеть вся последующая жизнь.

Доброе утро, Elena!
«ОТСУТСТВИЕ ВЗАИМОПОНИМАНИЯ»;
К сожалению, проблема гораздо глубже и серьезнее. Между вами нет УВАЖЕНИЯ. А без него вообще невозможно представить себе благополучную семью со здоровыми отношениями между супругами(!) НЕВОЗМОЖНО.
Однако для Вас этот факт не является правилом. Истиной, если хотите.

Еще одна часть проблема состоит в том, что Вы сами себя не уважаете и не цените. Терпите «получила по лицу...»;

Спросите себя, о каком будущем с этим мужчиной может идти речь, когда «На фоне этого он сказал,что ребенка он не хочет...Попросила его ночью обнять накричал,сказал,что хочет спать и чтоб не мешала....»;?

Відредаговано автором 18-04-2024 09:27:15

«Мы общались на тему секса и
секс, в этом случае, не являлся маркером заинтересованности. Он часто задерживался на работе, перерабатывал и сильно уставал. Действительно был на работе. Сложно было что-либо просить или требовать... »;
Это Вы так о том, чтобы просить близости?
П-Р-О-С-И-Т-Ь?
А как же самоуважение? Как же взаимность? Как же быть с ценностью себя в глазах партнера?
Тот, кто просит интим, сам обесценивает себя. Вы так не считаете?

«Возможно, я ещё полностью не осознаю, что произошло и какие у этого будут последствия. Мне уже очень больно, но видимо, не предел.»;
Отдельно о боли. На мой взгляд, способность проживать душевную боль и взаимодействовать с нею является признаком психологически зрелой личности. Важно сознавать, какие чувства переживаете. Находить ресурсы для себя и становиться сильнее, даже мудрее.

Чем еще ценна встреча с психологом? Она помогает открыть для себя видение целостной картины происходящего. В результате появляется возможность вырасти из ограниченного восприятия, что служит толчком для исцеления.

Відредаговано автором 18-04-2024 09:17:46