У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психологиня Марина Олександрівна Сивець м Конотоп

психолог Сімейний психолог. Психолог для підлітків. Дитячий психолог. Марина Олександрівна Сивець
24-01-2020 Марина Олександрівна Сивець додати у вибрані

коментар
Останній візит на сайт 80 днів тому.
Років досвіду психологом Років досвіду: 17
Освіта
Ніжинський державний педагогічний університет, практична психологія, спеціаліст 2004 г.
Ніжинський державний університет, практична психологія, магістр 2007 г.
Міжрегіональна академія управління персоналом, курс "Інтегративна дитяча і сімейна психологія", сертифікат, 2019 г.
Всеукраинская тренинговая компания "Основа", курс "Детское воспитание", сертификат, 2020 г.
Международная тренинговая компания "Основа", курс "Теория и практика арт-терапии в работе с разными категориями населения", 2020 г.
Институт аналитических исследований и современного образования, курс повышения квалификации "Основы когнитивно-поведенческой психотерапии", 2021 г., "Когнитивно-поведенческая терапия тревоги", 2022 г.
Інститут психології здоров'я та EFT Institut Berlin "Проста та ефективна стабілізація травми". Рівень 1, 2023 р.
Досвід психологічної практики
2004-2006 р. - практичний психолог у школі
з 2007 р. - консультативна практика
з 2019 р. - приватна консультативна практика
з 2023 р. - співпраця з НПО та ГО у проведенні тренінгів
Працюю з запитами
✔️ проведення тренінгівдетско-родительские отношения;
взаимоотношения в супружеской паре;
семейные конфликты;
помощь в адаптации (проживание кризисных ситуаций и периодов жизни, появление новых членов семьи, потеря или разрыв отношений с близкими людьми), работа с тревожными мыслями;
групова робота з особами з числа вимушених переселенців, підлітками, психоедукаційні заходи з розвитку навичок підтримки та збереження ментального здоров'я.
Використовую підходи та техніки
Арт терапія
Когнітивно-поведінкова психотерапія

Інтегративний підхід - задача роботи - інтегрувати в образ "Я" неприйняті особистістю частини задля відчуття гармонії


Основне
диплом перевірено
місце прийому клієнтів
Сімейний психолог. Психолог для підлітків. Дитячий психолог. в м Конотоп, , Вул. Клубна б.131, оф. 57

Відповіді 303
Чому відчуваю злість і байдужість як реакцію на втрату
Доброго дня, Kitty.
Ваша реакція на втрату цілком нормальна і відповідає одній (чи кільком) із стадій проживання втрати або адаптації до нової реальності, в якій немає вашої домашньої улюблениці поруч з вами (всі стадії це: шок, заперечення; гнів, почуття провини; торг; апатія, байдужість; печаль, смуток; прийняття).
Втрачати близьку для себе істоту - боляче, тож ваша психіка ніби розкладає на частини весь цей процес, щоб його легше можна було прийняти і знайти місце у вашому життєвому досвіді.
Дуже важливо давати місце всім емоціям, думкам, ввдчуттям, що виникають в цей період. Якщо відчуваєте, що вам потрібен хтось, хто розділить ваші почуття, допоможе розібратися, що з вами відбувається в даний момент і як сприяти зміні свого стану на кращий - не соромтеся звертатися до психологів індивідуально.
Мне кажется, что мужчина начал отдаляться
«Думаю о том, что если расскажу партнеру о своих чувствах, это будет выглядеть как жертва страдающая и скучающая по нему. Возможно это ещё больше его отдалит или как-то смутит.»;
Это будет выглядеть как умение делиться своими чувствами. Конечно форма подачи информации имеет значение, но как раз над ней можно поработать со специалистом либо изучить самостоятельно схему "я - высказывания". Если "ваши чувства еще больше отдалят его от Вас", то возникает вопрос: "Вам нужны близкие отношения или их иллюзия?", поскольку из заглавной темы нынешний уровень близости похоже вас не устраивает и он вряд ли изменится в лучшую сторону, если оставить ситуацию "как есть". «Стараюсь следить за собой. Но все равно не могу сказать, кайфую от себя…люблю себя»;
Вот с этим вы можете работать в любой момент. Когда инвестируете в себя (в развитие любви к себе) время, деньги, знания... - от результата выигрываете и вы, и ваши отношения с другими людьми. Последние точно выйдут на качественно новый уровень.
Мне кажется, что мужчина начал отдаляться
«С ним не обсуждала, по причине того, что мне кажется, он может воспринять это неправильно. Подумать о том, что я постоянно недовольна.»;
В восприятии ситуации нет правильного и неправильного. Оно такое, какое есть. По поводу второй части - Вы ведь действительно сейчас не довольны этим. Чем угрожает ситуация, когда ваши чувства (отношение) к действительности станут очевидными партнеру? «Ранее обсуждали тему того, что мне недостаточно его внимания, на что он ответил, что он такой человек и меняться не будет»;
А вы хотите, чтобы он не был собой? Тогда в ваших отношениях не будет равенства, партнерства, а будет указывание кому что думать и кому что чувствовать. Попробуйте представить себя на мгновение в позиции человека, которому указывают каким ему нужно быть. Что сразу хочется сделать, когда оказываетесь в такой позиции? «Для меня важно слышать, что я важна и нужна человеку, важно знать, что меня любят, мною дорожат.»;
Зрелые отношения строятся тогда, когда мы можем прожить без другого, удовлетворяя свои потребности. Относитесь ли вы сами к себе как к нужной и важной, дорожите ли собой? В чем это проявляется (в каких действиях)? Говорите ли сами себе приятные слова и комплименты, когда наедине с собой? Как относитесь к себе, когда видите свое отражение в зеркале? Как проявляете заботу о себе сами? По сути - весь мир - это наше отражение. То, что вы в нем видите (видите в отношении к вам других людей) - во многом отражение вашего к себе отношения.
А еще из того, что писали в ответах другим психологам вижу, что, видимо, для вас основным языком любви из 5 есть именно слова. При том, что в остальных проявлениях (телесный контакт, совместное времяпровождение, служение и подарки) в связи с расстоянием сейчас действительно мало возможностей для проявления и реализации подтверждения его чувств к вам. Здесь у вас есть выбор: либо подумать над тем, как убрать расстояние из ваших с ним отношений, либо как не отдаляться еще больше, предъявляя ему претензии по поводу того, что он вам дать не может/не хочет потому что он такой как есть, либо .... - ваш вариант (возможно в индивидуальной работе с психологом обнаружите еще не один возможный в вашей ситуации). Успехов вам в поиске и понимании себя!

Бесплатная рассылка интересностей!

Мне кажется, что мужчина начал отдаляться
Здравстауйте, manzanilla. «Замечаю, что с каждым днём он как-будто все больше отдаляется. Если в начале было: доброе утро и спокойной ночи каждый день и звонки через день, то сейчас звонит раз в несколько дней, пишет редко и стал каким-то чужим.»;
Расстояние - это всегда испытание для отношений, а близость - ощущение, которое требует подкрепления. Вы сейчас осознаете то, что описали, и что с этим делаете? Сообщаете ли своему м.ч. о своих мыслях, чувствах по поводу того, что происходит?
«Не понимаю, почему так происходит»;
В ваши отношения внеслись изменения, это естественно, что и отнощения приобрели новые формы. Сообщали ли вы своему партнеру о том, как эти новые формы общения/редкого общения влияют на вас? Что с вами происходит в сложившейся ситуации? Если "да" - как он на это реагировал? Если "нет" - как полагаете, почему этого пока не сделали? В любом случае, у вашего поведения, и поведения вашего партнера есть какие-то причины. О них важно говорить, обсуждать, важно договариваться о том, как бы хотелось и возможно ли прийти из нынешнего состояния в желаемое. Ответы на вопросы могут быть неприятными, хотя они дадут больше определенности, прояснят для Вас, есть ли смысл развивать отношения и учиться находить способы быть близкими на расстоянии, или принять факт, что возможно это не ваш человек и продолжить поиски "своего".
А если в общем - месяц или менее - это нормальный срок для процессов адаптации и восприятия новой реальности. Ваша новая реальность - жизнь на расстоянии. У процесса адаптации/принятия новой реальности есть определенные стадии, последняя из которых - осознание, что "как раньше" в нынешних условиях не будет, и при этом это не мешает сейчас жизни и умению радоваться тому, что есть и строить, созидать что-то новое. Более детально с этим процессом и проживанием каждой из его стадий можно познакомиться в индивидуальной работе с психологом.
«С одной стороны не хочу его беспокоить с расспросами, а с другой стороны удивляет такое его поведение. Как поступить?»;
Какой Ваш поступок был бы в этой ситуации о бережном отношении к себе? Такой и выбирайте.
Расставание
Доброго дня, Дар'я. Погоджуюсь з рекомендаціями колег і дещо доповню:
Ревнощі - часто ознака того, що їх автор сприймає вас як об'єкт, а не рівню собі. Це не про Любов, а про почуття власності (вас сприймають як свою власність). А як ви сприймаєте себе? Ви - чиясь власність? Чи ні?
Ревнощі можуть бути й наслідком травматичного минулого досвіду втрати довіри у стосунках. Але з цим досвідом має розбиратись, пропрацьовувати його власник, а не ви, весь час доводячи, що ви не така, як ваші попередниці у його житті.
Ревнощі можуть бути й результатом "судження інших по собі" (якщо я сам зраджую, то я буду підозрювати свою пару і нападати з цього приводу, адже так роблю сам). А атака ще й найкращий захист, щоб відвести підозри від себе (поки партнер виправдовується, в нього немає часу прискіпливо спостерігати за моєю власною поведінкою).
Дороговартісні подарунки - це теж про власність. "Я на тебе витрачаю, тож ти мені винна". Вам подобається бути комусь винною ЗАВЖДИ?
А тепер про вас.
Ви відчуваєте тривогу внаслідок розриву стосунків. Про що вона? В чому проявляється? Чого побоюєтесь тепер, після розриву? Що робите зі своєю тривогою?
Зараз слушний час звернутися за експертною підтримкою психолога (якщо відчуваєте, що нинішній стан нестерпний), щоб стишити накал емоцій. А в довготривалій перспективі важливо звернути увагу, навіщо, тепер вже колишній, ваш хлопець з'явився у вашому житті і які висновки можна зробити для себе з досвіду цих стосунків.
Відчуваю безвихідь через те, що доведеться йти до школи.
Доброго дня, Ніка. Страх - емоція, яку не можна просто так знехтувати і ви це знаєте на власному досвіді, описуючи як вам нестерпно постійно перебувати у напруженні, викликаному існуючими страхами. Якщо батьки ігнорують ваш страх і не переймаються вашим станом, то чи є у вашому оточенні люди, з якими у вас більш довірливі стосунки (інші родичі, можливо просто ті, хто живе з вами поруч)?
Ви вже наважились описати свої переживання на цьому сайті. І це добре. Якщо письмовий спосіб спілкування поки що уявляється вам більш безпечним, то, можливо його можна застосувати й для пошуку контакту з шкільним психологом (як правило його номер має бути на шкільному сайті, а посилання на нього можна знайти на сторінці в соцмережі вашого навчального закладу). В Україні також існують безкоштовні гарячі лінії психологічної підтримки та допомоги (можна знайтм за допомогою пошуковика в мережі Інтернет). Звернення на них (гарячі лінії) може стати першим кроком для організації собі допомоги у ситуації, що склалася.
Апатія,коли немає проблем
Доброго дня, Софія. Яке запитання маєте до психологів у зв'язку з відкриттям подібної закономірності у своєму житті? «Коли згодом це все завершується,і мене починають поважати та все добре,то мені робиться сумно,апатія»;
Апатія та подібний депресивний стан може бути однією зі стадій прийняття нової реальності. Прийняття завершується тоді, коли в новому стані комфортно, навіть якщо до того зазнали і усвідомили втрату чогось важливого, цінного для вас. Можливо, у вашому випадку цей процес прийняття нової реальності так і не завершується. Якщо припущення вірні, то чи є у Вас думки щодо того, що на даний момент вам не хочеться приймати в своє життя остаточно, або які побоювання є щодо того, що з нього може зникнути разом з конфліктами, приниженням, знеціненням, напруженням?
Не могу начинать диалог с близкими людьми
«Спасибо вам за ваши сообщения, я многое для себя поняла.»;
Спасибо за обратную связь, Ангелина.
Не могу начинать диалог с близкими людьми
«Думаю это правда, что я жду чего-то другого от разговоров. Более глубоких, более осмысленных и личных тем.»;
Ангелина, свои ожидания можно и важно высказывать напрямую, если хотите, чтобы они с большей вероятностью оправдались. Либо услышите, что другой человек не может вам этого дать в данный момент. «Наверное я жду, что меня будут как-то завлекать в диалог, сами интересоваться чем-то.»;
Возможно вы попали точно на такого же как вы собеседника, ждущего более активного интереса от вас. Как думаете, что можно сделать в подобной ситуации? «Мне самой сложно что-то достать из себя и поделиться этим.»;
Скорее всего это придет со временем, возможно когда у вас с собеседником будет не только общение, а и совместная деятельность, когда вы больше узнаете друг друга. Есть идеи о том, какие ситуации (обстоятельства) помогли бы вам в этом? Можно предложить что-то из этого для совместного времяпрепровождения.
Еще вы писали, что любите больше слушать. Тогда вы можете использовать эту вашу сторону и задать вопрос собеседнику, чтобы он больше говорил. «... я не знаю как это сделать, но хочу научиться этому, так как никто не обязан из меня вытаскивать что-то.»;
Никто не обязан, но как вы узнаете, что вы и ваш внутренний мир кому-то интересен, если вас о нем никто не спрашивает. Как-то сам собой напрашивается вывод, что "возможно не интересен", а раз так, то рассказывать о себе нет желания. Получается замкнутый круг. Вы можете выйти из него как минимум двумя путями: начав задавать вопросы о другом человеке и его интересах, предпочтениях или еще чем-то (о чем вам реально интересно узнать) либо попробовать начать рассаказывать о себе и наблюдать за реакциями на ваш рассказ. Душевный, непринужденный разговор - это следствие, а не причина установленных отношений.
«Мысли больше о том, что хотелось бы избежать этой паузы и какими фразами это сделать, что загоняет меня ещё в больший тупик и потом я вообще не могу вымолвить и слова»;
Вероятно, за такими реакциями на паузу стоит страх.
Желание убежать от того, что пугает - страх не уменьшает, а усиливает. Вы как бы его "кормите" своим поведением. Для того, чтобы от страха избавиться (снизить его), важно поискать другие варианты реакций. С этим может помочь индивидуальная работа с психологом.
Не могу начинать диалог с близкими людьми
Здравствуйте, Ангелина.
В вашем сообщении улавливается, что вы как буд-то ждете чего-то другого от ваших разговоров при очных встречах с подругой. Чего именно? Как бы вы хотели, чтобы ваш разговор развивался?
В чем сами видите разницу между ситуациями переписки и очного общения?
Также вы пишите«В семье мы почти никогда не обсуждали даже *как прошёл твой день?*, был формальный диалог про еду, одежду и тд.»;
То есть примера как строить подобный разговор у вас не было в семье. Возможно в вашем окружении есть другие люди, которые по вашему мнению умеют это делать и за которыми вы могли бы понаблюдать или даже задать им вопросы, как это у них получается.
«На вопрос *расскажи что-нибудь* у меня ступор»;
Важно, что вы видите место, в котором вам хотелось бы что-то поменять. Это уже первый шаг в сторону решения. Вообще-то в такой формулировке действительно мало определенности. И здесь можно внести больше ясности задав собеседнику вопрос: о чем именно ему было бы интересно послушать.
Также интересно, какие чувства или мысли вызывает у вас пауза в разговоре?
«У меня небольшой круг общения и терять близких людей из-за своей необоснованной закрытости желания нет»;
За этой фразой улавливается страх. Насколько он обоснован и реален - вполне возможно разобраться в формате индивидуальной консультауии. Как и с тем, что с ним делать.
Прив‘язаність. Боязнь розійтися. Як відновити почуття кохання
Доброго дня, Ангеліна.«1. Що робити з тим, що коли він втомлюється на роботі, він приходить додому і не розмовляє зі мною/поводить себе нахабно

Коли запитую Чому ти такий негативний, дивний, грубий, каже:
«Приймай мене таким, який я є. Змирись»»;
І як вам з такою його відповіддю? На які думки вона вас наштовхує? Чи готові дійсно змиритися з таким його поводженням відносно себе? Чи є ідеї стосовно того, що можна зробити, щоб ситуація змінилася на краще в цьому аспекті вашого життя?
«2. У мене на нього багато образ… колись, через 1 рік і 2ий, після зустрічі, він цілувався з іншими у мене за спиною
Але не дивлячись на це, я його не покинула…»;
Коли ми приймаємо певне рішення, то це передбачає, що ми готові нести власну відповідальність за наслідки цього рішення. Як мінімум варто для себе продумати, що я буду робити, якщо та ситуація матиме повторення? Чи обговорювали ви тоді, чи зараз те, що вас бентежить у стосунках з вашим МЧ з цього приводу?
«Він змінився в характері, відчуваю, що перестав мене цінувати
Перестав бути такий «натхненний мною», як коли ми тільки зустрілися
Я дивлюсь на багатьох знайомих, які одружуюся, і вони на весільних фото такі само щасливі, як ми напочатку відносин
Пишуть «він - мій світ»
Але я таке про свого сказати не можу…»;
Стосунки з часом змінюються, розвиваються. Це нормально, що вони зараз не такі, як були на початку. Та якщо ви хочете, щоб вони розвивались у кращий бік, їх побудові варто приділяти увагу обговоренням тих ситуацій, де ви, чи ваш партнер починають відчувати в стосунках дискомфорт. Мовчання про існуючі проблеми їх точно не допоможе вирішити.
А ще - щасливі фото та коментарі до них не дорівнює 100% відображення реальності. І "він - мій світ" з точки зору психології - не завжди про здорові стосунки (варто враховувати, на якій стадії розвитку вони зараз знаходяться).«Ін.близкості мені взагалі дуже давно не хочеться
Вона іноді буває але в мене бажання 0»;
То є відображення ось цього:«А тей який він зараз, я йому не довіряю…
Я не відчую що він буде співпереживати і щиро проникатись»;

«Він вже давно час від часу мене ображає… у мене образи накопичуються і я не можу закривати на них очі
Ті ж ситуації що в робочі дні хамить, а на вихідні як нічого не бувало себе веде
😔
Жити з такою людиною все життя не хочу
Але покинути не можу
Не уявляю як це буде»;
Розібратися з цим допомогло б індивідуальне консультування з психологом. Пошук та актуалізація ваших особистісних ресурсів, пропрацювання існуючих страхів і тривог відносно майбутнього (з ним і без нього) - це те, що можна винести на обговорення в такому консультуванні. «Роки йдуть… я його покинути не можу, бо сподіваюсь що зміниться і стане знову як напочатку відносин, і він мене покинути не може…»;
Будь-яка людина може змінитися, якщо сама побачить в цьому потребу. Але сподіватись на те, що це буде обов'язково і скоро (стосовно іншої особи) - не варто. Ви можете працювати з власним внутрішнім світом, з розумінням того, що ви самі можете чи не можете. По факту питання лише два: 1) що ви в цій ситуації готові прийняти таким як воно є зараз? 2) що в цій ситуації готові змінювати і у якій бік? Відповівши на них, зрозумієте, що вам робити далі. Цілком імовірно, що для цього потрібна буле підтримка (супровід) спеціаліста. Шукайте, звертайтеся, піклуйтеся про себе і своє право на щасливе життя.
часто буває дежавю
Доброго дня, коли ви пишите, що це з вами стається постійно. Чи властиве це відчуття було до початку війни? Як ваш стан позначається на різних сферах життєдіяльності (робота/навчання, спілкування з близькими/друзями та ін.)?
Проблеми з Батьками і школою
Доброго дня, чи є у вас в школі психолог чи соціальний педагог, яких би можна було б залучити для допомоги вам у відновленні відносин з батьками? Можливо є інші родичі чи дорослі з вашого оточення, які б могли надати вам підтримку у цій ситуації, стати на ваш бік. Якщо я правильно зрозуміла, ви побоюєтеся, що мама втілить свої погрози щодо вашої форми навчання у життя, та вас НІХТО не може примусити до праці у цьому разі. Якщо це станеться, ви маєте право звернутися за допомогою і захисту себе від незаконної експлуатації в органи опіки та піклування, центри безоплатної правової допомоги, службу у справах дітей чи центр соціальних служб за місцем проживання.
нав'язливі думки
Доброго дня. Чи ділились ви своїми думками з кимось із дорослих, які вас оточують? Чого точно не варто робити - це ігнорувати свій стан. Зараз ви потребуєте допомоги спеціалістів і перше, що варто зробити - визнати цей факт та організувати собі допомогу. Оскільки ви є досить юною за віком особою, найлегше це буде зробити через звернення до дорослих. Бережіть себе. Ваше життя - найвища цінність.
Що робити ???
Доброго дня. По-перше, варто розібратися, чи допомога те, що ви робите для батька. Допомога - це коли людина, якій я допомагаю, сама може (робить, діє), але в якийсь момент її зусиль замало, тому вона користується ресурсами, запропонованими чи попрошеними в інших. З того, що ви написали про батька, не зовсім видно, що він сам робить, яких зусиль докладає, щоб поліпшити свою життєву ситуацію.
Є ще інше поняття - "рятівництво" - це коли я вирішую за іншу людину її проблеми. Рятівництво ходить поруч з іншими ролями: "агресор" і "жертва", іноді перетікаючи з однієї в іншу. Ці ролі складають трикутник, з якого ой як важко вийти, який затягує, висмоктує всі сили та ресурси. З нього можна вийти лише почавши усвідомлювати, що ви в ньому та поступово (часто з допомогою психолога) шукати нові способи поведінки у звичних ситуаціях, що не є ознаками жодної з названих ролей.
Колегі слушно вказують вам, що ви не маєте відповідати за стан добробуту сім'ї вашого батька. А ще ваші дії, хоч і обтяжують вас, все ж приносять вам якусь користь, оскільки ви їх продовжуєте виконувати навіть коли бачите, що це проблем не вирішує, а лише поглиблює. Є думки що це може бути за роль, яку свою потребу ви задовольняєте, вирішуючи проблеми інших? Бути більш успішною? Виглядати вдячною донькою? Віддати дитячий "борг" батькові? Не звертати уваги на свої власні проблеми і те, що відбувається у ваших з чоловіком стосунках? Яку б проблему Вам довелося б вирішувати, якщо б проблеми з батьком не було? Зараз дуже важливо по-іншому поставити перед собою задачу: не "що робити?" (звучить, ніби намагаєтесь перекласти відповідальність за вирішення ситуації на когось іншого), а "як мені подьати про...( а далі пишете свою потребу, а не про батькову) найкращим чином". Вже після такого формулювання може стати очевиднішим, який крок вам слід зробити наступним.
Публикації психолога 11
Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
Способи оплати

visa или mastercard 5167490063330675


qr