Психологиня Ольга Стратій Тернопіль

Прислухайтесь до себе. Дитині буде добре так як Ви вирішете, оскільки ще в симбіозі. Визначте, що Ви хочете від стосунків з батьками, що готові дозволити і в яких межах. Злість варто проговоювати по адресу, не ображаючи і не принижуючи, якщо правила (рамки) взаємодії озвучені. Можна і треба говорити про свої емоції і потреби.

До трьох років симбіоз дитини з матірю є нормою, з віком дитина сепарується і основне не мішати їй в цьому. Чий то запит про те, що витісняєте чоловіка, Ваш чи чоловіка? Що викликає стільки тривоги у ваших стосунках зараз?

Доброго дня, а скільки часу хворієте і чим? Які емоції накривають, що хочеться плакати? Що отримуєте від мами коли вона поряд?

Привіт, щоб знати треба спробувати. Якщо хватить наснаги і сміливості, то можна й пошукати. А чим би ви хотіли зайнятись тут і тепер, так щоб отримати задоволення і хотілось б бути на цій хвилі? Та спершу можливо, потрібно розібратись з мами ним голосом, який знає що вигідно, надійно, потрібно, а то... те що хочеться перед ним буде відстоювати обтяжливо((

Краще звернутись до спеціаліста. Що відбулось у Вашому житті, що спровокувало такі реакції, чи так було завжди ( постійно обращались, і все тримали під контролем)?

Доброго дня, в кожного свій рівень досягнень, можливостей, стартів. Можливо не варто обезцінювати так себе. Прийшла на думку асоціація з міфом про Нарциса). Спробуйте порівнювати себе сьогодні з тим собою, який був місяць, рік назад. Великі перемоги досягаються маленькими кроками. Не спішіть розчаровуватись, спробуйте здивувати себе.

Привіт, боятись смерті це нормально, загострюються страхи в відповідності з віковими періодами, ситуацією навколо, тоді підвищується тривожність. Можливо варто робити щось не на завтра, а для себе сьогодні. Відчуття себе тут і тепер знижує тривогу, зустрічаєтеся з реальністю, а не з думками про... Проговоріть свої переживання комусь хто просто вислухає, поділившись, відреагуєте свої почуття і можливо отримаєте погляд з боку, з іншої сторони.
Подобаються, мені, на тему змісту життя твори Франкла.

Привіт, боятись смерті це нормально, загострюються страхи в відповідності з віковими періодами, ситуацією навколо, тоді підвищується тривожність. Можливо варто робити щось не на завтра, а для себе сьогодні. Відчуття себе тут і тепер знижує тривогу, зустрічаєтеся з реальністю, а не з думками про... Проговоріть свої переживання комусь хто просто вислухає, поділившись, відреагуєте свої почуття і можливо отримаєте погляд з боку, з іншої сторони.
Подобаються, мені, на тему змісту життя твори Франкла.

Доброго дня, важко робити вибір, багато тривоги, і ще потім потрібно буде нести відповідальність за власний вибір... Але таку реальність просто треба прийняти, а що робити з тривогою? Придивитись ближче, просто робити перший крок. Багато людей змінюють свою професію вже в зрілому віці Та світ при цьому не валиться. Дизайнер з ідеальним знанням іноземної мови має ширші можливості, і точно більший географічний простір для роботи. А перекладач з можливістю знайти віддушину в мистецтві точно почуватися себе краще. Будь який вибір буде хорошим, адже він буде Ваш.

Привіт, особистий простір це важливо, і хочеться відстоювати свої погляди, хочеться щоб з ними рахуватися і приймали почуття. Але Ви справді живете в батьківській квартирі, тож змушені дотримуватись їхніх правил. Як там не було у Вас ще є свої захоплення, хоббі, друзі, навчання, де б могли себе реалізувати, отримати визнання, а підтримку, здається, отримуєте від сестри. Можливо є ще друзі з якими можна поділитись своїми думками та почуттями. Батьки мають свої погляди, свій досвід і ним керуються, намагаються піклуватися про Вас як вміють, як можуть. І не знаю чи варто звинувачувати їх в цьому, а все ж говорити про свої почуття, потреби, намагатись домовлятися. І можливо, є шкільний психолог, з яким можна було було по займатись.

Доброго дня Вам, а що позитивного є у Вашому житті, що Вас радує, а не спустошує? Бо якщо не хочеться хоть куди не будь рухатись, чи просто хотіти, то або і так добре, або лінь щось міняти, а можливо СТРАШНО, може й стидно спортити таку ідеальну картинку - сім'я, хороша дружина. Але й куди щось взагалі хотіти, коли на твої бажання немає ні місця, ні часу, поки ще почекаєте, потім обійдеться.. Чомусь виникає фантазія, що Ви з тої сім'ї, де треба було хотіти правильно, так як скажуть батьки,... а може я помиляюсь.

Співчуваю, але наркотики не вихід( Щоб полюбити і прийняти себе, це довга і важка робота з психологом чи терапевта. Можливо тоді можна буде завязать міцні стосунки без взаємних обід та маніпуляцій.

Привіт, щоб відстоювати своє не обовязково бути жорстоким. Коли знаєш, що воно твоє і чим цінне, то легко відвойовувати, проявляти злість, аргументу вати, проявляти твердість в своєму рішенні. Іноді, ми маніпулюємо, знаючи що саме потрібно і будучи чесним з собою, а відкритим бути не так вже й безпечно.

Добрий день, а Ви пропрацьовували ситуацію із згвалтуваня з психологом? Для чого Вам залишатись в таких стосунках і розтягування їх... З якими почуттями зусирічаєтесь?

Доброго дня Вам, сумно коли не чуєш слів підтримки, коли і так важко зі всім справлятися, та ще й на відмінно. Вам тільки 21, а Ви вже створили чудо - син, Ви маєте досвід на сцені й майже завершена вищу освіту, Ви вже значно виросли над тією маленькою відміннецею, і ні з ким не варто себе порівнювати, це тільки Ваш шлях, і не треба його йти в чужих черевиків. Від батьків можна і не почути похвали, такі вони є, таке їх життя, можливо і вони не чули тої похвали. Чи варто шукати похвалу від когось? Спершу похваліть себе самі. І у Вас точно вже є одна людина яка Вас любить, ця любов безумовна☺. Та навіть якщо Ви про це не чуєте, про цю любов можна просто знати .