У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Чому мені хочеться іншого життя?

У Психолога » Вопрос психологу онлайн (бесплатно) » Чому мені хочеться іншого життя?
В принципі, питання, яке мене найбільше турбує викладене в заголовку. Цей стан у мене триває приблизно півтора роки. Часто думаю про те, що щось не встигла або не так зробила. Останні пів року взагалі морально тяжко, навіть втратила інтерес до своїх хобі (здається що все це не має сенсу). Енергія наближається до 0.

Та іноді здається, що можливо я себе накручую, що є люди яким набагато гірше, аніж мені. Та чомусь така раціоналізація геть не допомагає. Так, у мене є робота, дах над головою, мама...
Але все одно мені погано.

Може, хтось із спеціалістів мені підкаже яким чином вибратися з цього болота власних емоцій. Можливо, варто почитати якусь літературу.

Заздалегідь вдячна!
Вопрос от: ; Возраст: 30


психолог онлайн
цитата:

Може, хтось із спеціалістів мені підкаже яким чином вибратися з цього болота власних емоцій. Можливо, варто почитати якусь літературу.

Что вы знаете о кризисах (возрастных, экзистенциальных)?
Как бы вы хотели изменить свою жизнь, что добавить, а что убрать?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Добрый день, Мария!
Ответ на вопрос "Почему мне хочется другой жизни?", скорее всего потому что нынешняя жизнь чем-то не удовлетворяет.
цитата:

яким чином вибратися з цього болота власних емоцій.

Лучше всего обратиться к психологу и поразбираться, чем не удовлетворяет нынешняя жизнь? что и как поменять? где найти рессурсы, чтобы поменять? Чего хотите?

Что у Вас произошло полтора года назад, что Вы начали себя так чувствовать? что происходит последние пол-года?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Доброго дня, Марія.
цитата:

Цей стан у мене триває приблизно півтора роки.

А що у Вашому житті сталося за ці півтора року (кардинальні зміни, стресові події)?
цитата:

Часто думаю про те, що щось не встигла або не так зробила.

А що саме Ви не встигли і не зробили?
цитата:

втратила інтерес до своїх хобі (здається що все це не має сенсу). Енергія наближається до 0.

Важливо детальніше проаналізувати всі сфери Вашого життя і можливі фрустрації у них (професійна, соціальна, особистісна і т. д.) + не варто і виключати можливість депресії та біологічні актори (ендокринна система тощо)..
цитата:

Та іноді здається, що можливо я себе накручую, що є люди яким набагато гірше, аніж мені. Та чомусь така раціоналізація геть не допомагає.

На жаль, раціоналізація є захисним механізмом, що не дозволяє нам усвідомити важливість проблеми і, відповідно, проаналізувати її, бути емоційно включеним у неї (а це дає ресурс для її подолання).
цитата:

Але все одно мені погано.

Ви - цінна і Ваш психологічний стан так само важливий, адже він сигналізує про Ваше благополуччя і необхідно детальніше розібратися, про що він Вам хоче "сказати".
цитата:

Може, хтось із спеціалістів мені підкаже яким чином вибратися з цього болота власних емоцій. Можливо, варто почитати якусь літературу.

У Вашому випадку найефективніше - це індивідуальне звернення до спеціаліста тому, що читати літературу, це як не йти до травматолога, коли у Вас зламана нога, а накладати "самодільну шину" - не факт, що вона буде по розміру; менші шанси, що нога зростеться рівно; більше часу; більша ймовірність побічних ускладнень.

Ответ отредактирован автором 18-02-2021 13:25:54


👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Доброго дня, Маріє!

Що відбувається у Вашому житті останні півтора року? Чи є якісь стресові події?

Рекомендую, для початку, звернутись за консультацією до лікаря-психіатра (можна одразу записатися на прийом у психоневрологічний диспансер, а можна взяти напрямок у свого сімейного лікаря), щоб визначити причину такого стану і дізнатися, чи потрібно Вам медикаментозне лікування, або достатньо психотерапії.

👍 рекоммендовать:

18-02-2021 14:25:51Дополнение от автора
Доброго дня!

Всім вдячна за відповіді!

Про різноманітні кризи чула неодноразово, та не розуміла, що це звір такий. Проте зараз мені здається, що в мене точно якась криза.

В житті дійсно хочеться змін, і змін позитивних. Не хочеться вдаватися, можливо, в не дуже потрібні деталі, та в моєму житті були значні розчарування, які були пов'язані і з особистим, і з професійним життям. Відчуваю, що це досить-таки сильно на мене вплинуло... і не в найкращий бік... Але ось ця невпевненість у собі, страх невдачі...вже так дістали...

Я б не сказала, що в моєму житті відбулося щось непересічне півтора роки тому. Просто в якийсь момент я усвідомила, що більшість моїх життєвих установок втратили актуальність або виявилися неефективними. Наприклад, для мене завжди була важливою професійна реалізація. Проте старанність, відповідальність в моїй професійній діяльності посприяло, лише тому, що на роботі я відчуваю себе тягловою конякою, бо мені весь час підкидають додаткові завдання, які прикривають гнучким розумінням моїх посадових обов'язків. Будь-які мої нарікання, чи спроби відстояти своє закінчуються ніяк... І в певний момент зрозуміла, що щось роблю не так... Їй-богу, мені здається, що зараз краще розумію деякі життєві моменти та радості це знання, на жаль, не приносить...

Іноді здається, що хочу я занадто багато. Та іноді я не розумію чому бажання, щоби тебе цінували на роботі, мати нормальний колектив та друзів, мати щасливі стосунки вважається іншими людьми чимось ілюзорним та надміру ідеаілістичним? І висловлювання про те, що ми всі щось терпимо, останніми місяцями, викликає у мене лише роздратування, адже в мені дуже довго жило переконання "треба терпіти, бо доросле життя не мед", але я вже втомилася...


психолог онлайн
1
Мария Валериевна Радченко
Здравствуйте, Мария!
1.Как давно Вы проходили полное медицинское обследование?
Необходимо исключить соматические причины Вашего состояния.
Начните с визита к семейному врачу, гинекологу, эндокринологу, невропатологу, психиатру. Обязательно сдайте анализы на гормоны.
Если Вы полностью здоровы можно будет подумать о работе с психологом.
2. По тому, как Вы описываете свою работу, можно говорить об эмоциональном выгорании. Есть ли у Вас выходные дни? Как давно Вы были в отпуске? Как отдыхаете между работой?

👍 рекоммендовать:

18-02-2021 14:59:53Дополнение от автора
Вихідні є, 2 дні. Відпустка раз у рік- влітку на 3 тижні, потім ніхто не пускає. Після роботи йду додому. Ось так занудно, але зараз мені іншого і не хочеться.

Медичне обстеження гарна ідея. Та на це треба кошти. Знаю, що можна піти в поліклініку, проте у нас в місті є проблема з фахівцями в лікарнях. Ну, спробую якось розібратися...


психолог онлайн
цитата:

Не хочеться вдаватися, можливо, в не дуже потрібні деталі, та в моєму житті були значні розчарування, які були пов'язані і з особистим, і з професійним життям. Відчуваю, що це досить-таки сильно на мене вплинуло... і не в найкращий бік... Але ось ця невпевненість у собі, страх невдачі...вже так дістали...

Ці "не дуже потрібні деталі" насправді можуть бути дуже важливими. Можливо Ви не перепрожили емоційно ці події і зараз це проявляється у Вашому стані.
цитата:

Проте старанність, відповідальність в моїй професійній діяльності посприяло, лише тому, що на роботі я відчуваю себе тягловою конякою, бо мені весь час підкидають додаткові завдання, які прикривають гнучким розумінням моїх посадових обов'язків. Будь-які мої нарікання, чи спроби відстояти своє закінчуються ніяк... І в певний момент зрозуміла, що щось роблю не так...

На жаль, саме Ви дозволили іншим зробити Вас "тягловою конякою", а саме - якась Ваша модель поведінки і зараз важливо детальніше її проаналізувати, щоб Ви могли її змінити.
цитата:

Іноді здається, що хочу я занадто багато. Та іноді я не розумію чому бажання, щоби тебе цінували на роботі, мати нормальний колектив та друзів, мати щасливі стосунки вважається іншими людьми чимось ілюзорним та надміру ідеаілістичним?

У Вас цілком нормальне, психологічно зріле бажання. Ті, хто говорять, що це ідеалістичні очікування, на жаль, самі перебувають в ілюзії своєї неспроможності змінити ситуацію, в формуванні якої вони брали безпосередню участь, тому використовують захисний механізм раціонального обгрунтування, запаречення, щоб зменшити свій внутрішній біль від фрустрації.
цитата:

адже в мені дуже довго жило переконання "треба терпіти, бо доросле життя не мед", але я вже втомилася...

Ви не маєте "терпіти", адже це позиція психологічної Жертви (припускаю, що Ви взяли цю установку від значимих батьківських фігур). Ви заслуговуєте на краще і можете це змінити, адже саме Ви творець свого життя.
цитата:

Просто в якийсь момент я усвідомила, що більшість моїх життєвих установок втратили актуальність або виявилися неефективними.

Цілком нормальний процес розвитку. Водночас, розумію Ваш сум, адже один вибір завжди призводить до відмови від іншого. Це нормально, що Ви сумуєте, сум допомагає нам краще зрозуміти, чого нам не вистачає - головне прислухатися до нього.
цитата:

Вихідні є, 2 дні. Відпустка раз у рік- влітку на 3 тижні, потім ніхто не пускає. Після роботи йду додому. Ось так занудно, але зараз мені іншого і не хочеться.

А Вам взагалі подобається ваша робота? Чи думали Ви про зміну діяльності чи колективу?

Найефективніше для Вас - це індивідуальна робота з психологом-психотерапевтом, адже в режимі переписки, на жаль, дуже складно допомогти у Вашій ситуації.

👍 рекоммендовать:

18-02-2021 19:59:45Дополнение от автора
Дякую, Оксано, за відповідь.

Я теж почала думати, що саме певний тип моєї поведінки спричинив таке ставлення до мене на роботі. Проте, коли я усвідомила проблему, то як змінити все виявилося складно, оскільки всі звикли до такого стану речей і чомусь викликає у людей поведінку, яку особисто я класифікую як трохи агресивну, або таку, яка знецінює все що я роблю.

Знаю, що цю манеру поведінки запозичила від мами, оскільки вона свої інтереси ставила не те що на друге, а на десяте місце. Особливо це було помітно в її батьківській сім'ї. Вона нікому і ніколи не відмовляла у допомозі, а цим віртуозно користувалися, а коли їй було щось потрібно, то всі успішно "морозилися".

Щодо роботи, то вона мені завжди не дуже подобалася, але тут був соцпакет та стабільна з/п, тому поступово звикла. Проте за останні місяців дев'ять кардинально змінився колектив... в гіршу сторону. Не знаю як це прозвучить, але саме це змусило мене розпочати пошуки нової роботи, проте особливих успіхів поки немає. І це теж мене трохи засмучує. Але ще боюся того, що на новому місці вийде все так само: на мене начеплять купу обов'язків, а потім будуть дорікати, що я нічого не встигаю. Але мені так хочеться знайти заняття до душі (ну щоб хоча б мінімально подобалося). Та коментарі в стилі "всі терплять" неначе нищать мій ентузіазм, тому підбадьорюю себе сама, проте не завжди вистачає сил...


психолог онлайн
цитата:

Проте, коли я усвідомила проблему, то як змінити все виявилося складно, оскільки всі звикли до такого стану речей і чомусь викликає у людей поведінку, яку особисто я класифікую як трохи агресивну, або таку, яка знецінює все що я роблю.

Це цілком закономірний процес, адже коли ми змінюємося, то це не завжди може подобатися іншим людям і вони йдуть із нашого життя. Таким чином зникає оточення, яке лише виснажує, а не наповнює Вас і з'являється нове, більш екологічне.
цитата:

Знаю, що цю манеру поведінки запозичила від мами, оскільки вона свої інтереси ставила не те що на друге, а на десяте місце. Особливо це було помітно в її батьківській сім'ї. Вона нікому і ніколи не відмовляла у допомозі, а цим віртуозно користувалися, а коли їй було щось потрібно, то всі успішно "морозилися".

Помітно, що Ваша мама і Ви перебуваєте у позиції "Рятівника", коли для того, щоб відчувати свою цінність, Ви змушені "Радувати інших", та "Жертви", коли самопожертва = любові. Ваша "зона розвитку" - це робота над самоцінністю.
цитата:

Не знаю як це прозвучить, але саме це змусило мене розпочати пошуки нової роботи, проте особливих успіхів поки немає. І це теж мене трохи засмучує.

А як це мало, на Вашу думку, прозвучати? Як на мене, Ви велика молодчинка, що наважилися на такий значимий крок і рухаєтеся до нього, адже Ви заслуговуєте на краще. Скажіть, будь ласка, а які у Вас вимоги до нової роботи? Що Ви робите для того, щоб її знайти?
цитата:

Але ще боюся того, що на новому місці вийде все так само: на мене начеплять купу обов'язків, а потім будуть дорікати, що я нічого не встигаю.

Саме у Ваших силах відстоювати свої межі, змінивши стиль власної поведінки. Рекомендую Вам прочитати книгу В. Ламберт: Личные границы. Как их устанавливать и отстаивать (є в безкоштовному доступі) для психоедукації.
цитата:

Та коментарі в стилі "всі терплять" неначе нищать мій ентузіазм, тому підбадьорюю себе сама, проте не завжди вистачає сил...

А чи є люди, які могли б Вас зараз підтримати (наприклад, друзі, родичі тощо)? Чи можете Ви обмежити спілкуваня з людьми, які постійно Вам говорять, що "всі терплять"? Чи можете собі, в такі моменти, говорити, що "всі" - це суб'єктивна позиція однієї людини, яка поширює свій досвід на загальну популяцію і це немає нічого спільного з реальністю?

Ответ отредактирован автором 18-02-2021 20:26:44


👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
цитата:

Та іноді здається, що можливо я себе накручую, що є люди яким набагато гірше, аніж мені. Та чомусь така раціоналізація геть не допомагає. Так, у мене є робота, дах над головою, мама...
Але все одно мені погано.


Здравствуйте!
Возможно, пора пересмотреть свои взгляды на жизнь, ценности. Разобраться в отношениях. Другой жизни может хотеться потому, что та жизнь, которая сейчас, не устраивает. Ответ отредактирован автором 18-02-2021 22:27:04

Ответ отредактирован автором 18-02-2021 22:28:41


👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Вам 30 років і Ви до цих пір живете з мамою? Я правильно зрозумів?
А що з особистим життям? З відносинами?

👍 рекоммендовать:

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Психологічний аналіз творів
qr