Для чого ви живете?
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
| Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 10-07-2020 21:33:11 |
1
Александр, добрый вечер! С какой целью Вы их задаете? Что сейчас происходит в Вашей жизни? Какие отношения с родителями? 
|
| Ирина Андреевна Терещенко (Киев) 11-07-2020 00:17:57 |
1
Добрый вечер, что даст Вам ответы других людей на эти вопросы? Расскажите о себе?
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 11-07-2020 11:59:49Дополнение от автора |
|
Я задаю ці питаня з метою отримати на них іншу відповідь. Зараз в моєму житі нічого не відбувається, все так як зазвичай. З батьками мої відносини такі ж як і були раніше. Відповіді інших людей на ці питання дадуть мені змогу побачити "життя" із іншого ракурсу. Нажаль всі знання якими я на даний момент володію не можуть дати ніякої мотивації для подальшого процесу існування. Що саме вам потрібно про мене знати, що мені розказати про себе? Дякую |
Виберіть психолога для консультування з приводу пошуку сенсу існування людини, ососбистісних смислів, прагнень, устремлінь
| Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 11-07-2020 15:27:14 |
Вы пишете на форум с целью разобраться в себе, а не в других. Это будут мнения других, а не Ваши. Обычно такие вопросы возникают тогда, когда человек испытывает какие-то сложности в жизни. С этим лучше разобраться индивидуально. Это не дискуссионный клуб. Сформулируйте свой вопрос , что Вас беспокоит сейчас? В каких Вы отношениях с родителями? Что у Вас произошло в жизни, что Вы решили именно сейчас обратиться?
|
| Наталия Горская (Киев) 11-07-2020 17:48:24 |
Олександре, відчувається ваш негатив до себе, адже Ви задаєте насправді такі глибокі питання, що не кожна доросла людина над ними замислюється, але при цьому знецінюєте і свої роздуми, і самого себе.
Так буває, що в певні періоди людина ніби не помічає тої «бази», на яку спирається, а потім починає замислюватися над питаннями, які, можна сказати, стосуються самого сенсу життя. Можливо Ви подорослішали настільки, що попередні «відповіді», які Ви чули від батьків, або друзів, або інших людей, перестали Вас влаштовувати, настав час шукати свої. Також можна припустити, що якісь події вашого життя ніби «перекреслили» певні ваші цінності, або певним чином внесли якісь питання. В різні періоди життя відповіді на ваші питання можуть бути різними, адже в різному віці ми маємо різі цілі, наше сприйняття світу змінюється, оскільки ми набуваємо певного нового досвіду. Саме тому відповіді інших людей насамперед будуть лише їх відповідями, бо саме вони пройшли певний шлях, почали цінувати саме те, що для них виявилося важливим. Звичайно ж, можна побачити життя «з іншого ракурсу» - але це не пройде наскрізь, не зачепить почуття, не стане «прожитим» особисто Вами. Щось із того, що скажуть інші буде для Вас зовсім «чужим», а ще, в кожному «виборі» можна знайти недоліки, адже всі ми – просто звичайні люди, які, так як і Ви, намагаються знайти свої «відповіді» та пройти свій шлях. Щодо самих відповідей, то особисто я в різні періоди свого життя «обирала» різні речі, як такі, що «важливі для мене персонально». Спиралася при цьому на свої відчуття, спочатку це були стосунки, потім родина, потім нова освіта та робота - це був мій вибір, бо я так відчувала і хотіла саме цього. І я на знала в 25 років чого буду хотіти в 45. «Щастя в майбутньому» - важливо знаходити щастя «тут і зараз», досвід показує, що іноді певні речі звичайно ж, можна «дочекатися», але неможливо йти до щастя шляхом, на якому все не подобається. Це шлях до якогось чужого щастя. «Щастя існує» для мене - тому, що є досвід, в якому я його відчуваю, але це не обов’язково якесь «глобальне щастя» (коли все-все так, як хочеш), це може бути маленька мить, коли просто добре. Особисто я вважаю, що в житті варто робити те, що подобається, розвиватися в цьому, відчувати кожного дня радість від того, чим займаєшся, тоді кожен день буде мати хоча б частинку «щастя», і коли через певний час оглянутися назад, то можна буде побачити низку щасливих днів. «Сумніватися» - дуже важливо, особливо якщо відчуваєте, що щось «не так». Про «важке життя» – так, в житті бувають різні періоди, і важкі також. Але ті можливості, які дає життя, його чудові моменти, набагато цінніші, особисто для мене. Ви замислюєтесь на важливими питаннями, це викликає повагу. Думаю, що Вам варто поспілкуватись наживо з кимось, чия думка Вам була б цікавою, чий досвід Вам допоміг би на щось подивитись «з іншого ракурсу». Життя – не дуже проста річ, пізнавати його дуже цікаво, а пізнавати Себе – ще цікавіше. Бажаю знайти Свої відповіді))
|
| 11-07-2020 21:17:03Дополнение от автора |
|
А звідки беруться свої думки? Людина нічого нового не придумує, вона лише змінює конфігурвцію, змішує все що було до неї і отримує щось нове. Тому отримуючи нові варіанти я б можливо міг би змінити думку. В мене є так сказати "мої" відповіді на ті запитання, але вони мене не задовільняють. У вас напевно є ж свої відповіді на запитання і скоріше всього вони повністю вас задовільняють, може навіть надихають на якісь дії. Я розумію що чисто обєктивно ці всі мої питання немають змісту. Чисто обоєктивно питання про сенс життя, немає сенсу. Оскільки сенсу немає, то і саме питання немає ніякого змісту. Але перестати його собі задавати не можу. Да і тут всі придумують собі якусь відповідь, але в мене головне питання не чому щось для вас являється ціним, привельним, а чому ви не сумніваєтесь у свому виборі? Чому знаючи що не існує "правильного", ви щось можете всеодно назвати "правильним"? Я сумніваюсь, я у всьому сумніваюсь. Для мене немає нічого вірного, правельного, тому немає ніякої мотивації, немає ціностей. Але є "но", я являюся істотою, тому такі мої твердження є не зовсім коректними доки я приймаю будь-які рішення, для мене існує щось правельне. Ось таке протирічя в моїй голові (доки я живу я буду порушувати свій світоогляд), через нього сумніви, через нього дискомфорт. Як я вже стверджував звісно оцінити свої відносини з батьками я неможу, але судячи з моєї памяті наблищих декілька років вони точно не змінювались, прийнані сильно. В моєму житі нічого значного не відбулося. Пишу я це тому що самогубство не вийде, жити якось також не дуже. Такщо зараз це повідомлення відправлю і дальше буду думати чому я такий не рішучий. Це моє не перше питання на цьому сайті. Я пишу їх з певною періодичністю може десь раз в 2 місяця (їх всього 4 шт.), пишу тоді коли можу написати щось нове несхоже на старий текст. Писати почав їх тоді, коли багато інформації переробив на цю ж тему, але не так щоб щось змінилось. Сюди писати це також одиин із варіантів почути щось нове. Цікавитись такими темами почав можливо десь 13-14 років, але я не довіряю своїй памяті, тому пробувати згадувати щось точніше неварто. |
| Наталия Горская (Киев) 12-07-2020 11:29:55 |
Так, насправді, нічого нового можливо й немає.
В світі існує багато різних поглядів, «законів», «правил» стосовно сенсу життя та певних важливих речей щодо «що таке добро і зло», які по суті, є висновками з чийогось досвіду, а часом вони підтверджені досвідом дуже багатьох людей. Але визначитися, що з них «моє», а що мені не підходить, можливо тільки залучаючи до аналізу Себе, свої власні відчуття, свій власний досвід. Неможливо просто прочитати якісь теорії, це як прочитати про смак персика, але не знати свої відчуття від нього. В розумінні певних понять не працює «чиста теорія», опрацювання їх приходить з власним досвідом, щоб з’явилося внутрішнє розуміння «чому саме так». Наприклад, Ви зараз мислите не так, як 5 років тому, бо всі ці 5 років Ви набували певного досвіду, який міг змінити ваші міркування та погляди. Ви пишете, що певні ваші «відповіді» Вас не влаштовують, і з цим варто розбиратися. Але й водночас, це свідчить про те, що є такі «відповіді», які Вас, принаймні на тепер, влаштовують. Тобто щось таки Ви для себе вже визначили як «правильне». Варто поміркувати, на що Ви при цьому спиралися, тоді можна зрозуміти «як це працює» і надалі. Якщо Ви маєте так багато питань, які хвилюють, Вам важливо спілкуватися наживо, бо година спілкування буде набагато ефективнішою, ніж переписка на сайті. Ваші роздуми про життя, його закони, його сенс – цілком закономірні для вашого віку, так і відбувається становлення особистості, коли людина вже свідомо обирає для себе «закони», які вважає важливими для життя, шукає Себе, свою власну мету. При цьому в ваших міркуваннях забагато саме розумової складової, і майже відсутні почуття. А це явний дисбаланс. Колесо, в якого одна спиця довша за інші буде їхати дещо шкутильгаючи. Можливо, певні події вашого життя призвели до такого «приглушення» емоцій та їхнього значення, з цим варто розібратися. Сенс життя не можна осягнути, виключивши з нього емоційну складову. Я б запропонувала Вам пригадати й записати такі речі про себе (розумію, що Вам це може здатися недоречним, але все ж таки): 1. Три смаки, які подобаються 2. Три запахи, які подобаються 3. Три тактильні відчуття (коли Ви чогось торкаєтесь, або Вас щось торкається), які приємні 4. Три звуки, які приємні 5. Три вчинки інших людей, які викликали у Вас позитивні почуття 6. Три ваші власні вчинки, спрямовані на інших людей, які викликали у Вас позитивні почуття 7. Книга, яка подобається 8. Фільм, який подобається 9. Людина, життя якої, або її погляди цікаві для Вас 10. Подія в житті, яка вплинула на ваші почуття (можливо позитивно, а можливо й негативно). Якщо захочете, напишіть ваші відповіді тут.
|
| 12-07-2020 19:10:47Дополнение от автора |
|
Тоді питання - Чи готовий я довіритись в певному виборі настільки мінливим, нестійким почутям і відчутям. Моя відповідь - Ні. Я ніколи не зможу лишитись емоцій при прийняті рішень але хочиться звести їх до мінімуму. Звісно для мене щось існує "правельне", яби я цього не хотів, але я лише продукт середовища в якому живу, і ось це "правельне" на мене ще з малечку повішала культура. Але культура це також мінлива, нестабільна, зачасту не ефективна, сильно віддалена від реальності річ, тому в будь-яких питанях краще спиратися на науку, а в ній оцінок ("правельне","неправельне") не існує . Наука просто дає факти, а ти вже думаєш що з ними можна зробити. І ось що я найшов у "науці". Питання про сенс життя, як я вже і писав, є некоректним. Задавати його безмислено. Тварини його ніколи не задають, задають лише люди (бо вони якби усвідомлють що існує смерть) і лише тоді коли в них "порушені" базові інстинкти-потреби (самозбереження, ієрархічний інсктинт, інсктинт продовження роду). Тобто я зрозумів щось типу того (спрощений варіант) -"Задовільни більш-менш якось трохи базові потреби, і твій мозок перестане мучитись через пустоту і безсмисленість життя, ну іще десь на цьому ж рівні в тебе самособою зявиться щось "важливе, правелне, цінне" ". І напевно ця думка правельна бо все ж таки виведена вона з фактів і ще й не дурною людиною. Але напевно не веду я її в реальність, бо дурак. Нарахунок спілкування наживо - це не варіант для мене напевно. Щодо запитань, вони складні, щей так багато раз повторюється слово "подобається", що само по собі дуже розпливчасте, непонятне. Я все ж таки дав якусь відповідь, хоть і не на всі питання. Дякую |
| Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 13-07-2020 10:05:45 |
|
| 13-07-2020 16:07:58Дополнение от автора |
|
Мені щойно прийшла одна думка, і з вашого дозволу я би хотів її сюди записати. Я знайшов аналогію. Як би це дивно не звучало але я для мене процес живого існування схожий на похід в магазин. Нас закидає в той магазин не питаючи нашої думки. Але ми вже є у ньому, тут на полках лежить безліч товарі, не важливо яких самих, їх всіх об"єднює те, що вони спричиняють виділення задоволення (дофамін, серотонін інші нейромедіатори). Це один із мотиваторів для того щоб купляти ті товари, але є ще один мотиватор . Його люди називають біль, він куда ефективніший задоволення особливо в короткочасній перспективі. Еволюційно вийшло так, що ми отримуємо дискомфорт лише через те що не отримуємо задоволеня (Взагалі це напевно добрий інструмент для того щоб змусити істоту щось робити). І все напевно б добре було, якби не ціна на ці товари. Її величина звісно є субєктивна (тут я думаю навіть є певна залежність між ціною товару і ретикулярною формацією покупця). Ось тут напевно і починаються проблеми, біжиш по товари щоб сховатися від дискомфорту, зачасту отримуєш на здачу ще й розчарування, бо думав що задоволення буде більше і дискомфорт не повернеться, і от ти знов біжиш по товари, таке собі коло виходить (головним джеролом розчарування напевно являється культура, яка часто показує нам гарну рекламу і обіцяє щасливе маюбутнє після покупки, але чомусь воно не настає). Не дуже гарна картина, і тому напевно близько 800 тисяч покупців в рік виходять із цього магазину (більша частину яких становлять підлітки і люди похилого віку, бо перші не готові прийняти ці правела, а другі на старості розчарувалися і вже не вірять у світле майбутнє), а інші залишаються там, їх лякає страшна табличка "ЕХІТ" над дверями виходу. І тут є два шляхи: залишитись чи навихід. Другий простіший першого хоч і страшний. Щодо першого він складніший хоч і для всіх по різному, (можна його, напевно, спростити, якщо забути про розчарування і знизити ціну на товари). Але все ж таки перший існує лише тоді коли ми відчуваємо страх перед другим. Причини є і видимі і невидимі, і вони будуть завжди оскільки причиною таких думок є дискомфорт. Ще вроді Платон казав "Життя - це страждання". Да я можу знайти причину, навіть можна її позбутись, але вона не одна і з усіма не впоратись, можна позбутися дискомфорту на певний період, але не назавжди. Це така собі війна, але чи варто воювати як що далі все закінчиться поразкою? Напевно, (я можу помилятись) ваша відповідь буде так : "В житті дуже багато неприємного але і є прекрасне, заради нього ми живемо". Але це лише ваша відповідь, А я все ще стою в тому магазині і думаю "Чи вартий товар своєї ціни?". Ось це головне питання, і на нього я не маю відповіді. Вибачне, звісно я розумію що такі тексти не формат цього сайту, але я вже написав і відправляю. Дякую |
| Наталия Горская (Киев) 13-07-2020 20:30:59 |
Досить спрощена модель, як на мене.
Але вибір не в тому, щоб «вийти/не вийти», а в тому, щоб НЕ бути тою масою, яка орієнтується тільки на рекламу, НЕ бігати просто тому, що всі так роблять, або тому, що просто не знаєш, що ще робити, а бути свідомим і самому все аналізувати та обирати, що робити, а що ні. Набагато простіше сидіти на дивані, нічого не робити і розмірковувати, чи варто з дивану підійматися заради «сумнівного товару», при цьому не бачивши цього «товару» наживо, не відчувши на собі його впливу жодного разу, - але так простіше, знецінювати, щоб раптом не опинитися в ситуації, коли щось намагався зробити, а не вийшло. А так – «не дуже й потрібно» - зручна, але захисна і обмежена позиція. А щодо «труднощів» - Нік Вуйчич народився без всіх кінцівок, не думаю, що йому було легко. Але в нього енергетика щасливої людини, яка заряджає і надихає на вчинки і повністю здорових людей. Здається, Вам не важливі інші «ракурси», Ви їх не хочете бачити, Ви не запитуєте, а стверджуєте. І навіть не припускаєте думки, що хтось, хто на власному досвіді відчув те саме «щастя», в «справжності» якого Ви сумніваєтеся, може допомогти Вам побачити все трохи ширше. Можливо тому й спілкуватися наживо не хочете, бо в розмові хтось може зруйнувати вашу досить крихку конструкцію, якою Ви намагаєтесь виміряти все життя, спираючись на бачення маленького його шматочка. Розумію, що напевно маєте труднощі, можливо в родині, можливо зі здоров’ям, відчуваю, що багато в чому не згодні «з усім світом», (припускаю, що це може бути протест проти нав’язаного батьками чи соціумом). Але пропоную все ж таки «роздивитись навколо» та скласти власну думку щодо цього «магазину», раз Вас таки сюди врешті решт «закинуло», а те, що на Вас «навішала культура» завжди можна переглянути, і викинуте те, що вважаєте непотрібним для себе. «Міркування заради міркувань» - це пустота, розмови, щоб чимось заповнити час. Роздуми про життя важливі, але не заради знецінення всього, що існує. Важливо жити, обирати своє, робити те, що вважаєте за потрібне, або те, що хочете.
|
| Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 13-07-2020 21:48:04 |
|
| 13-07-2020 23:25:30Дополнение от автора |
|
Звісно модель спрощена, вона показує лише декілька закономірностей реальності, які я помітив. Чого ви очікували? Якщо вже говорити про вибір то мені все одно здається що вибір між вийти/невийти тобіж жити/нежити все таки існує, і він є більш значимим ніж вибір піддаватись чужому впливу і ні. Щож про свідомий вибір, то спираючись на експеремент Бенжаміна Лібета, я можу сказати що його неіснує. Будь-який вибір робить мозок, не свідомість. Робить він його виходячи із домінант в нашому мозку, ну а мозок залежить від генетики і в більшій частині від навколишнього середовича. Тобто я це лише продукт середовища в якому живу (проце добре розповідав Жак Фреско). Звіно простіше сидіти на дивані і вибирати, а ніж "бігати по кругу". На рахунок "товарів", ну апріорі я всі побачити не зможу, і відчути тим більше. Ті які я встиг спробувати за такий малий термін як 14-13 років, взагалі не вразили мене, я мав змогу розмовляти з іншими на цю тему в них реакції більш різноманітніші, тому я і кажу що все субєктивно в цьому плані. Але ж коли ви купуєте щось в магазині і вас не влаштовує товар ви ж зазвичай далі його не купуєте, чи прийнані сильно задумаєтесь перед слідуючою покупкою?. Да і я не так сильно боюсь опинитись в ситуації коли щось вийшло чи ні, я боюсь опинитись вситуації, коли вийшло але воно не коштувало затрачиних зусиль. Нарахунок Ніка Вуйчика, він зробив свій вибір. Чому саме такий, варто питатись лише його. (Наскільки мені відомо з його ж інтерв"ю в нього була спроба самогубства). Його труднощі залишаться з ним до кінця життя, я ніколи б не став зрівнювати його проблеми зі своїми чи чиїмісь іншими. Ні мені важливі інші ракурси, да апріорі я ставлюся до своєї думки як до правельної, як і будь-яка людина, але я знаю що вона спрощена, недосконала і з дирами, просто сам я їх не бачу. Тут лише потрібно щоб хтось вказав. Нарахунок "щастя", і справді я відкидаю цю концепцію (на такий мій вибір повпливали книжки Андрія Курпатова). Але я не можу стверджувати що його не існує, і не можу відкидати ваш досвід. Тоді одне питання "Ви справді щасливі, ви задоволені усім що звами відбувається?". І якщо ви відповіли "так", то для мене ви будете перші хто дав таку відповідь. Тоді для мене це буде більше вийнятком а ніж нормою. Ні не боюся я що хтось зройнує мою кострукцію. Но поки що всі мої діалоги на цю тему з іншими людьми впираються в їхній досвіт, ну а досвіт це не аргумент і не факт, його я заперечувати не можу. Знаєте, якби я думав що маю стійку картину світу, я б сюди це зараз не писав. Для мене ця конструкція здається міцною, тому тільки ви можете її знищити,покажіть де її слабкі місця і вдарьте туди. Звісно я буду захищатись але не довго протримаюсь. "Міркування заради міркувань", а може бути по іншому? "Жити заради того щоб жити", - це краща концепція? Як буде правельніше? "Наша психика использует разные защиты и одна из них, это когда человек начинает много интеллектуализировать так и не дав себе возможности разобраться в причине." - Скажіть будь-ласка як має виглядати причина? В деякому смислі я думаю що ми всі заслужили на те що знами відбувається. Хіба не в моїй голові причина? Хіба я не сам виний в тому де я зараз знаходжусь? Я можу сказати що не так із житям, але воно є таке яке є, я його нівчому невиню. Дякую |
| Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 14-07-2020 11:33:15 |
В чем Ваш вопрос конкретно? Какая Вам нужна помощь? Вы не живете жизнь, Вы о ней рассуждаете. Это такая интеллектуальная жвачка, которую Вы жуете у себя в голове, цитируя чужие мысли, а не проживаете свой опыт. Если Вы знаете ответы на все свои вопросы, то, что Вы здесь пытаетесь найти?
|
| 14-07-2020 12:41:44Дополнение от автора |
|
Зараз я живу, жую інтелектуальну звачку, я цитую чуї думки, я не довіряю своєму досвіду. Я показав усі свої відповіді, щоб ви могли зрозуміти як я бачу цю реальність, як я мислю. Я дав відповідь на усі свої питання, крім одного великого, важливого для мене, досить тупого, тому я тут. Чому ви хочите так жити, а я ні, хто знас неправий, де ж я неправельно дивлюсь на реальність? |
| Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 14-07-2020 17:07:40 |
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться
Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователиЧтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
Похожие онлайн консультации
06-07-2020
Как наладить отношения с мужем
23-06-2020
Как найти смысл жизни?
08-06-2020
Кажется всё бессмысленным
10-05-2020
Ради чего стоит жить
02-05-2020
Смысл жизни. Как жить с другими людьми?
25-04-2020
Не понимаю смысл жизни
26-03-2020
Я потеряла смысл жизни
20-02-2020
Не вижу смысла жить
15-02-2020
Потеря смысла в жизни
Рекомендуємо
Экзистенциальный кризис
Что представляет собой экзистенциальный кризис? Любой экзистенциальный кризис начинается с того момента, когда человек задумывается ...
Пустота и экзистенциальный вакуум: перспективы экзистенциальной терапии
В процессе экзистенциального анализа жизни зависимых людей неизбежно обнажались проблемы бесцельности и бессмысленности их существования...
5 самых горьких сожалений умирающих людей
Список наиболее часто выражаемых на смертном одре сожалений. Живете ли вы сегодня так, как действительно хотите? Медсестра Бронни Уэр много лет проработала ухаживая за умирающими людьми и составила список наиболее часто высказываемых сожалений.
