У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Чи варто йти за почуттями?

У Психолога » Вопрос психологу онлайн (бесплатно) » Чи варто йти за почуттями?
З колишнім хлопцем я зустрічалася 2 роки. Були сильні взаємні почуття, та так вийшло, що розійшлися через дурницю. Спілкування обірвалося. Через кілька місяців з
Вопрос от: ; Возраст: 25


психолог онлайн
Доброго дня, Пані!
Яке питання Вас хвилює?

👍 рекоммендовать:

03-10-2017 12:05:23Дополнение от автора
Добрий день! Даруйте, напевно я не до кінця розібралася з сайтом і тому питання не опублікувалося повністю.
Отже, така ситуація:
З колишнім хлопцем я зустрічалася 2 роки. Були сильні взаємні почуття, та так вийшло, що розійшлися через дурницю. Спілкування обірвалося. Через кілька місяців з'явився турботливий, милий хлопчик. Я, перебуваючи в депресії і відправивши все на самотік, купилася на його доброту, відданість і коли він покликав заміж, звісно ж погодилась. Та проживши разом півроку, почала відчувати, що це не моя людина. Жодних почуттів, крім вдячності, поваги, дружби немає. Секс, який був на початку стосунків, не задовольняв мене, хоч я дуже сподівалася, що все зміниться. Останні півроку взгалі відсутнє статеве життя. Мені комфортно з ним у побуті, та в емоційному і послідовно інтимному житті - повне розчарування. Дітей не хочеться. І від нього якихось кроків для змін нема, хоч і говорили на цю тему. Робота в мене творча, вимагає балансу і гармонії, а їх - нема і не чути. Я мучу себе, що повелася на бажання жити в спокої, мати підтримку і опору, на заклики родичів йти заміж, *бо хороший хлопець, любить тебе і пора вже*. До всього цього я нещодавно випадково зустрілась зі своїм колишнім. 2 роки не бачилися. Я думала, що вже забула все і такої ж думки була про нього, та... Коротше кажучи, тепер почуття розгорілися зі ще більшою силою. Він першим написав у фейсбуці, зав.язалась розмова. Виявилося, що дуже і дуже шкодує, що так сталося і як і раніше кохає мене. За цей час він став спокійнішим, хоче мати дружину і дітей, а я приборкала свою ревниву і володарську натуру. Ми навіть зустрілися двічі. Зради не було. Тільки дружні розмови, хоч і обоє хвилювалися страшно, подавляючи море емоцій. Ще розмови в мережі, ще флірт і прихована злість на мене, що я так швидко побігла заміж. Йти на розлучення не страшно. Не боюся осуду людей (йдеться про село), боюся тільки втратити стосунки з рідними. Для мами то буде великим стресом, адже її особисте життя не склалося взагалі (кілька невдалих шлюбів).
1)Як зрозуміти наміри колишнього? Поки нічого конкретного я не чула. Чи не хоче він просто помститися мені, розвівши на секс? А якщо і дійсно він щирий, то чи варто заради почуттів розлучатися? Чи є можливими стосунки з ним? 2)Як узагалі бути в ситуації (навіть якщо би колишній зник із горизонту)?
Прошу поради і погляду зі сторони, бо від власного самоаналізу здається, що їде дах :)


психолог онлайн
1
Елена Босая
Дрброго дня!

З Вашого опису, мені здається, більш доречно ставити питання не про "наміри колишнього", а про власне ставлення до стосунків з чоловіками, чого Ви від них прагнете.

Так можна довго бігати між чоловіками, очевидно, повторюючи сценарій власної мами. Але Ви не знатимете і ніхто Вам не скаже, чого чекати від чоловіка, ми будуємо один одного у стосунках, він і сам не є статичним у своїх намірах і планах до Вас, будьте певні.

Щоб переконатись, чи людина Вам підходить і зробити вірний вибір, слід перш за все подумати, чого Ви хочете від чоловіків. "Розлучатися заради почуттів" - звучать доволі абсурдно, Вам не здається? Мабуть, виходили заміж Ви власне так само - на піку почуттів, а тепер вони кудись поділися.

Мені здається, варто перш за все зупинитися і подумати, що хочете Ви. Не перебігати від одного до іншого, а дати собі трохи простору, щоб визначитися. Бо наразі Ви тотально зосереджені на виборі міждвох альтернатив, але хто знає чи кожна з них - Ваша.

Доречно було б розібратися в собі, робота з психологом у цьому сенсі ефективна.

З повагою,
Ірина

👍 рекоммендовать:


консультация психолога
Здравствуйте!
Хотела бы дополнить предыдущий ответ мыслями относительно вашей мамы!
Она так участвует в вашей личной жизни, что из-за развода можно даже потерять с ней отношения? Или это скорее ваши страхи? Тогда вы как бы привлекаете маму к вашему решению, разделить ответственность...
И по поводу самого главного: мне кажется, в жизни вообще не может быть правильных или неправильных решений! Есть только выбор. А выбор в пользу чего-то одного - это одновременно и отказ от чего-то другого!
Выбрав мужа, вы отказываетесь от страсти с бывшим, выбрав бывшего - от покоя с мужем и одобрения мамы.
Невозможность выбора - нежелание брать ответственность.

👍 рекоммендовать:

03-10-2017 17:42:29Дополнение от автора
Дякую фахівцям за коментарі.

Я не хотіла ніколи повторювати сценарій мами і ніколи не думала, що опинюся в такій ситуації. Мій батько пиячив, піднімав руку та не ночував удома. Наступні два чоловіки - я не знаю чого не склалося. Знаю тільки, що в мами склався стереотип, що кращого чоловіка, ніж той, яким можна керувати просто не буває. Так і стосовно життя своєї дитини - всі власні рішення я або відвойовувала зі сварками, або доводилось їх відкладати.

Заміж я виходила не на піку почуттів, а тому що він був добрий, милий, турботливий і под. І вважаючи, що пристрасть не така й важлива для побудови сім'ї. Я за характером лідер, а мій чоловік - занадто пасивний. Я не можу ним керувати, я не можу сама ініціювати щоразу все. Мені легше набагато, коли я подавлюю свої принципи, а не хтось настільки підлаштовується під мене, що перестає приваблювати. І я точно знаю, якого б чоловіка хотіла бачити поруч.

Так, я справді боюся, що спілкування з рідними зіпсується. Я все життя спостергіаю, як мама звинувачує бабусю, а бабуся звинувачує маму в тому, що життя останньої не склалося. Я чую ці нарікання, чвари і я не хочу бути в такій ситуації...Але й жити, подавляючи себе - мука.


психолог онлайн

Справа в тому, що зрозуміти важливо не «наміри колишнього», а свої власні почуття і бажання.
Адже жити варто заради щастя, а не заради того, щоб хтось щось там думав про Вас (рідні маю на увазі).
Ви пишете, що для Вас «жити, подавляючи себе – мука», то, можливо, це і має бути критерієм для вибору?
І ще, стосовно «розвести на секс» - в суспільстві існують певні стереотипи стосовно сексуального життя чоловіка та жінки, але ж секс – процес отримання задоволення обома партнерами в однаковій мірі. Можливо, має сенс поглянути на це питання трохи ширше, та враховувати і своє бажання (і якщо воно є, то не вважати, що Вас «використовують», а просто отримати бажане задоволення, а якщо вашого бажання немає, то й не йти на те, чого не хочеться).

👍 рекоммендовать:

03-10-2017 23:38:33Дополнение от автора
Дякую за коментар, Наталіє.

Так, я все ще перебуваю під владою багатьох стереотипів і багато що маю подолати. В тому числі й стереотип про секс.
Спробую остаточно розібратися у своїх бажаннях та мотивах. Час покаже!
Дякую за поради!


Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.


Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Психологічний аналіз творів
Пирсинг (2018)
фільмПирсинг (2018) теми: біль садизм мазохизм
Трещины, (Cracks) 2009.
фільмТрещины, (Cracks) 2009. теми: заздрість нарцисизм гомосексуальность
qr